ЕКСКЛЮЗИВ Чому сарани на Дніпропетровщині стало багато

Чисельність саранових в області побільшало. Поки що фахівці не підтверджують нашестя найнебезпечнішого шкідника на Дніпропетровщині. Але ситуація може змінитись. Про те чому сарани на Дніпропетровщині стало багато розповість «Наше місто».

Загалом сарана в Україні і, зокрема на Дніпропетровщині жила завжди. Скільки існує наша країна, стільки у нас живе сарана.

– Зустрічається вона у заплавах малих та середніх річок, – розповідає Віктор Бригадиренко, доцент кафедри біорізноманіття та екології біолого-екологічного факультету ДНУ. – Прибережна зона 10–20 м від берега для сарани – оптимальні умови. Тут багато злаків – основного корму комахи, тут підходяща вологість ґрунту для відкладання кубишок. У нас мешкають десятки видів саранових, але сарана перелітна – найбільша в Україні. Вона і  здатна давати масові розмноження в нас. Є ще італійський прус, але він посухостійкий, удвічі менший і ніколи не утворює зграй у кілька мільйонів особин. Максимум у кілька тисяч.

Але, якщо сарана перелітна наш аборигенний вид, чому вона раптом починає масово розмножуватися? Можливо, у природі не без людської участі порушився баланс і зграї шкідника свого роду – кара небесна.

– Локуста міграторія дає спалахи чисельності через «ризикованість», непередбачуваність довкілля, – продовжує розповідь зоолог. – Наприклад, посушливого літа ґрунт сильно висох, і самка відклала кубишки (групи по 60–80 яєць) впритул до берега річки. Але восени та взимку випали рясні опади та 99% кубиків залила вода. Але й 1% відкладених яєць достатньо для того, щоб із 500 яєць вижило навесні 5 личинок. До осені доживуть дві особи (самець і самка), які знову дадуть початок новому поколінню. Ну а наступне літо, припустимо, виявиться дощовим. Самки відкладуть кубишки на значній відстані від води. У результаті до весни доживе не 1%, а, наприклад, 50% яєць. Тобто чисельність комах збільшиться у 50 разів!

Але не лише клімат впливає на чисельність сарани.

– Істотну роль відіграють жуки-наривники з роду мілабріс, які регулюють чисельність перелітної сарани в Україні, – пояснює фахівець. – Чим більше цих жуків влітку, тим більша «буферність» екосистеми до масових розмножень сарани. Мілабриси харчуються яйцями не тільки перелітної сарани, але й майбутнім потомством інших саранових. Чим більше місце в раціоні жуків займає сарана, тим краще для нас. Це дуже сильна природна система, яка обмежує спалахи чисельності небезпечного шкідника. Ця система недооцінена людиною. Зазвичай на один квадратний метр полів зустрічається кілька особин жуків-наривників, й у таких екосистемах спалахи розмноження перелітної сарани неможливі.

Раніше ми писали про те, що дніпровський зоолог пояснив, що могло спровокувати нашестя сарани.

Фото автора та із Вікіпедії