У Дніпрі діє декілька волонтерських організацій, які займаються евакуацією тварин з прифронтових територій. Часто і самі військові привозять тварин волонтерам і в клініки. Дніпрянка Катерина прихистила трьох пухнастих дітей війни. А ще донатить та підтримує зоозахисників, передає “Наше Місто”.
У родині і раніше були коти, але першим “дорослим” вибором для Каті став Чорнобай.
“Ми знайшли його в коробці в центрі Обухівки, його викинули, на жаль, інші кошенята не вижили, У Чорнобаябув зламаний хвіст у двох місцях”, – згадує дівчина.
Обробки, стерилізація, якісний корм та щеплення – Катя наголошує на важливості всіх цих речей. Врешті, Чорнобай виріс розкішним і ніжним котом.
“Далі ми побачили у ветклініці, куди возимо Чорнобая, інформацію про прилаштування. І там було ось таке вухате мале, наче НЛО. Ми за ним поїхали і назвали Мавік”, – згадує Катя.
Дорогою додому Мавік спав, сидів на руках, наче ніколи не був без родини. Катя зазначає, що Чорнобай трішки кіт-пес. Йому приблизно 4 роки. Він попереджає про вибухи.
А от Мавік має певний ПТСР. Адже його до Дніпра привезли військові з Лиману Донецької області.
Чорнобай дуже контактний, він полюбляє дівчат. Сидить на руках і торохкотить, наче шахед. А от Мавік ще звикає, хоча бачить мене не вперше. Ще Катя підкреслює, як Мавік схожий на Гюнтера – кота Буданова.
Порівняйте – це Мавік, а це – Гюнтер
І третій, врятований від війни – Х’юстон. Йому було 2 місяці, коли він потрапив в родину. Родом Х’юстон з Червоного Лиману
Малюка прийняли з любов’ю інші котики, в них братерські стосунки
Х’юстон наймолодший, він виріс також розкішним красенем
Катя витрачає дві-три тисячі на місяць на трьох котів, годує їх кормом, робить всі щеплення. За рахунок свого телеграм пабліка і діяльності в мережі дівчина закриває великі військові збори. Але і завжди допомагає зоозахисникам – донатами, репостами, відео-роликами. Один з військових, якому Катя допомагала закрити збір, прислав її котам 3 кілограми корму в знак подяки.
“Їм ніхто не допоможе, вони страждають від війни ще більше, ніж люди. Вони не можуть самостійно виїхати! Я співпрацюю з Дариною Сливкою, яка є нашим ветлікарем і займається прилаштуванням тварин з фронту. Також роблю сторіс, донати. Ще довіряю дніпровській організації Save Animals Ukraine – знаю особисто тут волонтерів”, – каже дівчина.
А ще дівчина каже, що вони віддають їй набагато більше, ніж вона їм. Бо ця любов – безумовна.
Дарина Сухоніс, фото з особистого архвіву Мавіка, Чорнобая і Х’юстона
