
28 травня відзначається Всеукраїнський день краєзнавства. Ця дата стала чудовим приводом для того, щоб дізнатись, які екскурсії сьогодні можуть відвідати дніпряни та гості нашого міста, який туристичний потенціал є у нашого регіону та що потрібно для того, щоб розкрити його на повну. Про все це дізнавалась журналістка видання «Наше місто».
Прогулянки, майстер-класи та виїзди за місто
Дніпро влітку – це не лише прогулянки набережною чи скверами. Завдяки Туристичному інформаційному центру навіть тим, хто мешкає тут все своє життя, місто відкривається у нових ракурсах. На літо співробітники центру вже підготували авторські екскурсії, майстер-класи зі скетчингу, креативні онлайн-маршрути та навіть водні пригоди. І головне — значна частина таких заходів безкоштовна. Про плани на літо розповіли начальниця центру Ольга Стасенко та його менеджерка, архітекторка й художниця Христина Городнюк. Одна з головних найближчих подій — презентація авторської екскурсії гідеси Аліни Кірової, яка запланована на червень. Екскурсія буде безкоштовною, поки що деталі маршруту тримаються у секреті. Але організатори обіцяють, що це буде щось несподіване.

– Це буде екскурсія по центральній частині міста: історичні місця, цікаві дворики, туристичні локації, – ділиться планами Ольга Стасенко. – Але подано це буде з абсолютно нового ракурсу. Такої прогулянки ще ніхто не проводив. Подібні екскурсії — це не просто цікаве дозвілля, а ще й чудова можливість для мешканців міста подивитися на знайомі місця по-новому. А для гостей — швидко закохатися у Дніпро. Нещодавно в нас з’явилась екскурсія “Таємниці і легенди робочих районів Дніпра”, яка дуже сподобалась містянам. Всі отримали багато позитиву та енергії.

Справжньою несподіванкою та хітом цієї весни у ТІЦ стали майстер-класи зі скетчингу, які центр організовує у різних районах Дніпра. Їх проводить Христина Городнюк, архітекторка за освітою та дизайнерка за фахом.

– Ми малювали «Вежі» біля парку Шевченка, голубів на набережній Сонячного, – розповідає пані Христина. – У четвер, 29 травня, о 15.00 будемо займатись скетчингом біля фонтану “Кульбаба”, неподалік від ресторану «Поплавок». Для містян це не просто малювання, а справжня арттерапія. Участь у майстер-класах безкоштовна, кожен учасник отримує сувенір — пін з емблемою міста. Заняття тривають близько години і не потребують художньої підготовки, головне – бажання. До нас приходили навіть ті, хто казав, що ніколи не малював. Але досить часто з’ясовувалося, що у людини є талант, треба лише трохи підтримки. Наші майстер-класи – це ще й про любов до деталей і до самого міста.

Дніпряни приносять з собою матеріали, які саме – обговорюється заздалегідь. Зазвичай це папір формату A4 чи A5, олівці, акварель, – залежно від техніки. Під час запису Христина консультує, що краще взяти новачку. Учасники майстер-класів малюють і говорять про місто, дізнаються про нього цікаві історичні факти. Багато хто, надихнувшись, потім продовжує займатись скетчингом самостійно.

Для тих, хто хоче досліджувати місто у власному темпі, Туристичний центр створив онлайн-маршрути. Це інтерактивна карта в Google Maps з найцікавішими туристичними локаціями, описами, фотографіями та адресами. Зручно, сучасно і доступно. Наразі готується англійська версія цієї карти. Знайти посилання на неї можна у соціальних мережах центру.

– До нас часто приходять туристи, які мають одну-дві години вільного часу, – зазначає Ольга Стасенко. – Ми надсилаємо їм посилання на мапу, і вони йдуть відкривати місто самостійно. Міський туризм — це відмінний спосіб зарядитися, побачити красу поруч і полюбити своє місто ще більше. Варто додати, що влітку, коли настає спека, більш популярними стають прогулянки парками, водні екскурсії та виїзди за місто. Наш центр співпрацює з десятками гідів, які щотижня надають інформацію про майбутні події. Це і каякінг, і пляжний відпочинок, і екскурсії по Дніпропетровській області. Зазвичай влітку кожні вихідні з міста вирушає по кілька автобусів. Тобто попит шалений.

А ще у червні стартує новий сезон дитячих екскурсій. Гіди пропонують для юних екскурсантів цілі пакети: прогулянка містом, квести, інтерактиви, візити в музеї або до акваріуму.Такі заходи замовляють табори, школи, дитячі клуби. Вони активні, пізнавальні, динамічні — саме те, що потрібно дітям влітку.
Потенціал для туризму є, а системи — немає
Попри війну, громади Дніпропетровщини мають унікальні можливості для розвитку туризму — і саме зараз важливо згуртувати зусилля, щоб не втратити цей шанс. Про проблеми, перспективи та унікальні локації регіону розповіла Ольга Філь, голова громадської організації “Дивна Україна”.

До початку повномасштабного вторгнення ГО “Дивна Україна” активно розвивала внутрішній туризм у Дніпропетровській області: її представники організовували екскурсії, знайомили громади з поняттям кластерного туризму, шукали грантову підтримку. Але війна змінила все. Однак навіть зараз в області є десятки місць, які могли б стати справжніми “туристичними магнітами”. Ініціативи ГО «Дивна Україна» лише підтверджують: туризм здатен не просто оживити громади, а й дати їм шанс для економічного зростання.

– Серед перспективних маршрутів я б назвала монастир у Чернеччині, Лугову могилу поблизу Олександрополя, агротуризм у господарствах кришнаїтів, старовинні млини й храми у Криничанському районі, – розповідає Ольга Філь. – Але головна проблема — відсутність співпраці між громадами. Ніхто не хоче підходити до цього питання кластерно. Усі тягнуть ковдру на себе, проводять фестивалі, збирають гроші і – до побачення. А потім виходить, що маршрут є, карта є, а туристів нема. Бо не працює система.

На жаль, більшість подібних проєктів зупинились на етапі домовленостей. Люди хочуть результатів, але бояться починати — особливо без чіткої моделі майбутнього заробітку. Зрозуміло, що складно прогнозувати, скільки саме туристів зацікавиться тим чи іншим маршрутом під час війни. Водночас пані Ольга впевнена, що формат колективних екскурсій автобусами на 60 людей залишився в минулому. Натомість сьогодні потрібно створювати невеликі групи, яким до вподоби проживання в селах, домашня їжа та щирі емоції.

– Сьогодні громади нашої області мають шанс залучити мандрівників навіть без великих інвестицій, – впевнена Ольга Філь. – Достатньо відкрити двері та прокласти стежки до того, що вже є: природи, історії, культури. Але для цього потрібно бажання та хоча б мінімальна організація. Я бачу рішення в об’єднанні: кілька громад можуть створити спільний туристичний маршрут, поділити навантаження і дохід, розвивати інфраструктуру разом. Саме так зробили свого часу в Карпатах — і тепер там туризм працює як годинник. Нам теж є що показати і чим здивувати. Тож потрібно діяти!
Патріотизм починається з малої батьківщини
Зараз одним із найактивніших дослідників Дніпропетровщини є Максим Кавун – кандидат історичних наук, завідувач відділу ДНІМ «Меморіальний будинок-музей Д.І. Яворницького». Він займається краєзнавством з 9 років — як він сам каже, за покликанням. За ці майже 40 років він спостерігав радикальні зрушення в тематиці і підходах. У радянський період краєзнавство було інструментом ідеології: домінували теми Великої Вітчизняної війни та революційного руху. Період Катеринослава, козацтво, історія підприємців — усе це замовчувалося або підмінялося вигідними наративами. З початку 1990-х акценти змінились. Виник інтерес до архітектурної спадщини, міського самоврядування і, що дуже важливо, до козацького періоду. Проте розробкою цих тем часто займаються ентузіасти, без належної інституційної підтримки.

– Сучасне краєзнавство Дніпра тримається на трьох китах, трьох головних напрямах, – розповідає Максим Кавун. – Перший – це архітектура та архітектори міста, а саме – історія будівель, стилів, персоналій. Це окрема цілісна тема, яка сьогодні викликає великий інтерес серед екскурсантів. Другий – історія місцевого самоврядування. Особливо ретельно вивчається діяльність міських голів, міських дум, земських установ Катеринослава. Третій – козацький та давній періоди. Це фортеці, поселення, об’єкти історії доби Київської Русі та козацтва. Проте навіть у таких відомих об’єктів, як Самарська фортеця чи польська фортеця Кодак, наразі немає ні повноцінних заповідників, ні державної підтримки.
Незважаючи на багатство тем і зацікавлення мешканців у різноманітних екскурсіях, загальний стан краєзнавства в області, за оцінкою Кавуна, залишається помірним. Тобто все не так погано, але могло б бути краще. Дніпро відстає від інших регіонів: не тільки від Західної України, а навіть від Одеси і Харкова. Причин декілька: катастрофічна нестача фахівців ( зараз у місті є лише 5 активних дослідників), відсутність молодої зміни, брак фінансування. Крім того, гуманітарна сфера в технократичному Дніпрі завжди перебувала в тіні. Історичні ініціативи на селі — це також поодинокі випадки. Наприклад, вдалими прикладами є написані та видані історії сіл Краснопілля, Карнаухівка, Сурсько-Михайлівка. Але це радше винятки, ніж правило.

– Шкільні музеї, вчителі-ентузіасти, конкурси Малої академії наук — це не лише освітня, а й просвітницька сила, що може змінити ситуацію, – впевнений Максим Кавун. – Я покладаю великі надії на шкільне краєзнавство. Воно було і залишається осередком роботи з молоддю. Справжнім проривом останніх років стало відкриття архівів і цифрових бібліотек. Завдяки скануванню документів та онлайн-доступу дослідження стало доступним буквально з телефона. Є великі можливості для наукової праці. Ти просто сидиш в інтернеті, шукаєш прізвище — і знаходиш потрібну інформацію. Це не як виснажлива праця раба на галерах, тобто дослідника в архівах, як було 20 років тому.

Цікаво, що війна, за словами Кавуна, не знищила інтерес до історії, а навпаки — активізувала його. У музеї приходить більше молоді, збільшується кількість запитів на нестандартні екскурсії — про театри, промисловість, архітектуру міста та всього регіону. Також війна відкрила хвилю підтримки з боку забезпеченої спільноти: меценати, бізнесмени почали передавати музеям раритетні книги, експонати, фінансувати дослідження.

– Патріотизм починається з малої батьківщини – історія підтверджує це, – наголошує Максим Кавун. – І краєзнавство — це не аматорство. Це наука, яка формує національну ідентичність через знання про рідне місто, село, родовід. Краєзнавство на Дніпропетровщині сьогодні переживає складний, але перспективний період. Попри труднощі, є ентузіасти, є ресурси, і, що важливо, є інтерес. І, можливо, вже завтра історії сіл, вулиць і людей, забутих і малодосліджених, стануть основою для нової мозаїки української історії.
Фото Володимира Федорищева, Валерія Кравченка та з відкритих джерел.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як у Дніпрі під час війни працює Туристичний інформаційний центр.