ЕКСКЛЮЗИВ На його рахунку – десятки врятованих життів: слюсар з Дніпра Артур Чернявський вже 3 роки дістає людей з-під завалів

У мирному житті у дніпрянини Артура Чернявського були спокійна робота, дача, спорт, сім’я. Його будні до війни були схожі на дні багатьох наших співгромадян: щоденну працю, вихідні з дітьми, заняття на турніку у дворі. Але після початку повномасштабного вторгнення росії все змінилося. Він став одним з тих, хто першим у Дніпрі приїжджає туди, де відбувся «приліт». Щоб рятувати, розчищати, шукати людей під завалами. Про свій досвід він розповів журналістці видання «Наше місто».

Зварювальник за фахом, слюсар за покликанням, Артур Іванович став тією частиною фронту, що наближає нашу перемогу не зброєю, а власними руками, технікою та величезним серцем.  Артур Чернявський працює у команді з аварійно-відновлювальних робіт, яка тісно співпрацює з рятувальниками ДСНС. На його рахунку — десятки розібраних завалів, знешкоджених небезпечних об’єктів, врятованих життів.

 – Коли розпочалася повномасштабна війна, ми з колегами з перших днів працювали в екстреному режимі,  – згадує Артур Іванович. –  Займалися зварювальними роботами – здебільшого це були «їжаки», потім все це доставляли туди, куди потрібно. Перші два-три тижні працювали практично цілодобово.

Однією з найскладніших операцій стала ліквідація наслідків потрапляння російської ракети у будинок за адресою Набережна Перемоги, 118. Одразу було зрозуміло, що під уламками багатоповерхівки залишалися люди. Команда працювала майже наосліп – дим, вода, поганий огляд. Плити перекриття, які були вагою понад сім тонн, могли будь-якої миті обвалитися. Але Артур Іванович разом з іншими мали ризикувати – іншого вибору не було.

 – Тоді я та ще троє хлопців брали участь у розборі завалів, – згадує Артур Чернявський.  – Було дуже тяжко. Хлопці з ДСНС гасили пожежу з двох боків, всі були мокрі, холодні… Потім уже з дозволу рятувальників підійшли ближче — зняли одну плиту, іншу. Під ними були тіла загиблих. Я особисто спустив одне тіло вниз. Емоції тоді намагався приборкати –  вони «накрили» пізніше.

Робота по розбору  завалів  – це не лише про силу м’язів. Це ще й про емоційну витривалість. Один із колег Артура Івановича не витримав напруження – йому стало зле і він вийшов із небезпечної зони.  Командна робота – ще один ключовий елемент у цій справі. Злагодженість дій рятувальників, саперів, техніків дозволяє врятувати людські життя. Кожна операція починається із координації: техніка, огляд місцевості, розчищення проїзду, безпека людей.

– Інтуїція у нашій роботі грає величезну роль, – впевнений Артур Чернявський.  – Але ми ніколи нікуди не заходимо без дозволу ДСНС. Вони кажуть, де можна працювати, ми радимося, монтуємо, демонтуємо, прибираємо. Під час розбору завалів на Перемозі мені  запам’яталася дівчина, яку звали Катериною. Її голос ми почули з-під завалів у хвилини тиші. Усі завмерли, техніку зупинили, щоб уловити, звідки йде звук. До остаточного завершення операції я не був присутнім – нас змінила інша бригада. Але цей момент назавжди залишиться у моїй пам’яті.

 Фото Валерія Кравченка.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як міська влада допомагає постраждалим від обстрілів.