Разом з побратимами взяв у полон чотирьох росіян: історія захисника з ТрО Дніпра

Боєць тероборони з Дніпра, на позивний «Мовчун», з жовтня 2024 року стоїть на захисті нашої країни. Він після навчання одразу потрапив до 108-ї окремої бригади територіальної оборони. Службу проходить у батальйоні «Степові хижаки», де його, за словами самого воїна, прийняли як свого — по-товариськи та без упереджень. Нещодавно під час бойового виходу групі, у складі якої був «Мовчун», вдалося взяти в полон чотирьох російських окупантів. Історію захисника розповіли у прес-службі 108 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.

У підрозділі багато військовослужбовців з Дніпра, Синельникового та інших населених пунктів Дніпропетровщині. «Мовчун» наголошує: усім необхідним його забезпечили з перших днів – каска, бронежилет, форма, берці, харчування. У якості піхотинця він пройшов додаткове бойове злагодження – тактична медицина, мінна безпека, вогнева підготовка, тактика. Зізнається, що почувається впевнено завдяки підтримці досвідчених побратимів.

Нещодавно боєць разом із двома товаришами був удостоєний ордена «За мужність». Відзнаку він отримав після результативного бойового виходу, під час якого українським захисникам вдалося взяти у полон чотирьох російських солдатів.

«Близько десятої вечора ми з товаришами тільки зайшли на позицію, ротувавши попередню зміну. Пройшло зовсім обмаль часу, як я почув голоси. Говорили російською, доволі голосно. Перейшовши до спостережного пункту на краю посадки, побачив, що вздовж неї рухалась група російських солдаті», – каже «Мовчун».

Згодом стало відомо, що група пішла в пошуках їжі та помилково зайшла на позиції українських військових. Окупанти були передані відповідним підрозділам. Проте невдовзі після інциденту по українських позиціях почався потужний артилерійський обстріл.

Під час ротації один з українських воїнів підірвався на міні типу «листок», які ворог скидає з дронів. Побратимів довелось евакуювати під вогнем, але всі дісталися транспорту живими.

Після тривалої служби «Мовчун» нещодавно побував у короткій відпустці. Каже, найбільше зраділа мати, яка довго не бачила сина. Проте і вдома війна не відпускає – уночі російські війська вдарили по ресторану поруч із його домівкою в Дніпрі.

До мобілізації дніпрянин працював на заводі. Зізнається: морально готував себе до війни, усвідомлював необхідність захищати країну. Вірить у перемогу й наполягає:

«Мир має бути лише на наших умовах», – каже воїн.

Нагадаємо, раніше ми писали: Хотіла потрапити у піхоту, але не взяли: історія військової з позивним Бабурка, яка долучилась до ЗСУ рік тому.

Раніше ми писали, 20 років забезпечує містян водою: історія інженерки «Дніпроводоканалу», яка поєднує роботу з волонтерством.

Читайте також: Зі слюсаря – у керівники: історія переселенця з Маріуполя, який став гордістю Дніпра.

Фото: 108 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ.