До Міжнародного дня танцю, який відзначають 29 квітня, «Наше місто» розповідає історії мешканців Дніпра, для яких танці — це не лише користь для здоров’я, а й спосіб відволіктися від думок про війну та знайти радість у русі.
Від народних до спортивних танців: історія ведучої Юлії Сироти
Для багатьох дніпрян танець – це не просто рух під музику, це стиль життя. Телеведуча Юлія Сирота розповіла, що почала танцювати ще в дитинстві, коли у 6 років мама привела її до танцювального гуртка. Спочатку це були народні танці, яким Юлія присвятила понад 10 років. Згодом, в університеті, спробувала себе у бально-спортивних танцях.
Юлія Сирота говорить, що танці – це вже частина її життя.
“Коли ти танцюєш, то все одразу змінюється: і фізичне навантаження, і думки стають іншими, і можна відволіктись, і по-іншому подивитись на життя”, – ділиться Юлія.
Вона також додає, що танці надихають і допомагають відкривати в собі нові можливості. Юлія не лише танцює, а й організовувала танцювальні проєкти, щоб запалювати любов’ю до танцю інших. Проте особливу роль танці відіграють зараз, коли кожен українець відчуває наслідки війни.
З початком повномасштабної війни Юлія Сирота вирішила взяти участь у змаганнях.
“Чому психологи говорять, що танці мають величезне значення? Тому що коли ти танцюєш, ти звільняєшся від зайвих думок, психологічно зовсім інакше перелаштовуєшся. Твоє тіло відчуває життя по-іншому,” — пояснює Юлія.
Танці як медитація: історія лікарки Маргарити Булгакової
Танці – це універсальна мова, доступна кожному, незалежно від віку чи професії. Маргарита Булгакова, сімейна лікарка з Дніпра, також має багатий танцювальний досвід. Вона почала танцювати з чотирьох років, коли її також відвели до гуртка батьки.
На роботі – лікарка, а у вільний час – танцівниця. Фото з архіву Маргарити Булгакової
“З самого дитинства в мене розвинулась любов до танців. Це для здоров’я і свого тіла я ходжу в тренажерний зал, а для душі я ходжу на танці,” — розповідає Маргарита.
Маргарита Булгакова займається соціальними танцями два роки.
Після тривалої перерви, приблизно два роки тому, вона вирішила повернутися до танців, але вже в іншому стилі. Зараз Маргарита займається соціальними танцями: спочатку це була бачата, а останній рік — кізомба.
“Це для мене, особливо зараз, у наш час — це таке емоційне перезавантаження, можливість відчути приємні якісь емоції, попри усі наші зовнішні агресивні фактори. Це така для мене, можна сказати, медитація,” — підкреслює лікарка.
Історія кохання Ірини Іванчук, що почалася на танцполі
Ірина Іванчук, ще одна мешканка Дніпра, для якої танці стали поворотною точкою в житті. У 2019 році вона пішла на вечірку з танцю зук. Танцювала тоді майже вперше і навіть не здогадувалась, що серед партнерів її майбутній чоловік.
На танцях Ірина Іванчук зустріла свого майбутнього чоловіка. Фото зі сторінки Ірина Іванчук у соцмережі
«Людоньки, ви це пам’ятаєте? 2019 рік. Мій перший зук з партнерами. До цього дня я танцювала приблизно півтора раза… Я тоді навіть і не знала, що танцюю з тренерами по зуку. Я тоді навіть не знала, що танцюю зі своїм майбутнім чоловіком!!!», – розповіла у соцмережі Ірина Іванчук.
Сьогодні вони виховують трьох дітей, а той вечір Ірина згадує як магічний.
«Було так лячно, дивно і неймовірно прекрасно. Мені здається, я ніколи не була щасливішою», – розповіла мешканка Дніпра.
Чи можуть танці замінити спортзал
Сергій Молчанов, тренер і танцеруховий терапевт з Дніпра, вважає, що танці цілком можуть стати альтернативою традиційним тренуванням у спортзалі, але ефективність залежить від виду танців.
Тренер Сергій Молчанов впевнений, що танці – це заняття для будь-якого віку.
“Спортивні танці — це серйозне кардіонавантаження, качаються ноги, а з партнером ще й потрібна сила для підтримок”, — пояснює він.
Цікаво, що захоплення танцями часто природним чином спонукає людей доповнювати свої заняття іншими фізичними вправами.
“Ти починаєш з танців, а потім придивляєшся і думаєш: а тут мені не вистачає, щоб трохи все ж таки поприсідати”, – розповідає Сергій Молчанов.
Танці – це не лише рух, але й спілкування та підтримка.
Особливу увагу тренер приділяє танцям для людей старшого віку. У своїй практиці Сергій Молчанов викладає сальсу, бачату, зумбу, а для старшого віку включає елементи ча-ча-ча та інших напрямків. Він переконаний, що ніколи не пізно починати танцювати, навіть у 84 чи 92 роки – вік його найстарших учениць. Важливо лише адаптувати навантаження.
“Якщо людина почуває себе недобре, то… є варіант займатися з тією швидкістю і тими елементами, в яких людина почуває себе добре”, – пояснив Сергій Молчанов.
Юлія Сирота розповідає, що до їхньої школи танців “Ренесанс” приходять люди різного віку — 40, 50 і навіть 60 років. І всі вони отримують не лише задоволення, але й користь для здоров’я.
“Один чоловік у нас був з проблемною спиною через тривалу роботу за комп’ютером. І за три роки він так вирівнявся! Почав легко ходити, покращив дихання, став краще переносити фізичні навантаження,” — розповіла телеведуча.
Соціальними танцями, за словами Маргарити Булгакової, можна займатися у будь-якому віці.
Маргарита Булгакова також підкреслює інклюзивність соціальних танців.
“Насправді їхня перша суть про те, що танці для всіх — для всіх вікових категорій, для будь-якої статі, ваги, зросту, – пояснила Маргарита Булгакова. – Танці — це і елементи розтяжки, і навантаження на певні групи м’язів, і це ваша постава. Тобто, якщо цьому приділяти хоча б три години на тиждень, це не буде такий результат, як у тренажерному залі, але свої результати будуть”.
Війна – не час відкладати мрію
Попри те, що Юлія Сирота танцювала багато років, саме повномасштабна війна стала для неї поштовхом до участі у серйозних змаганнях.
Юлія Сирота вирішила не відкладати мрію та вирішила взяти участь у танцювальних змаганнях.
“Мабуть, війна таки підштовхнула, коли я зрозуміла, що далі вже відтягувати немає сенсу, тому що може не настати той час, коли ти зможеш вільно йти і брати участь у змаганнях. Я вирішила, що вже йду,” — пояснює Юлія.
За останній рік вона кілька разів ставала фіналісткою всеукраїнських змагань, а також виборола друге місце у парному виступі зі стандартної програми.
Для Маргарити Булгакової минулий рік теж став знаковим у танцювальній кар’єрі.
“Минулого року я вирішила спробувати себе на чемпіонаті у Києві. Там є певні градації, і я на той момент займалась майже шість місяців, і серед початківців я посіла перше місце”, – розповіла лікарка з Дніпра.
Скільки коштують танці
Займатися бальними спортивними танцями професійно з участю у змаганнях — це задоволення не з дешевих. Місячний абонемент у танцювальному клубі, за словами Юлії Сироти, мінімально може коштувати від 1500 грн за 2-3 тренування на тиждень. До цього додаються витрати на індивідуальні заняття з тренером (в середньому 500-600 грн), професійне взуття (до 3000 грн), яке доводиться міняти кожні півроку, костюми, зачіски та макіяж.
Благодійні внески за участь у танцювальних змаганнях у Дніпрі становлять 750–800 грн за програму. У залі “Мінори” розцінки вищі, у “Хуторі” — нижчі, а в “Олімпійських резервах” сума залежить від заходу.
“Один вихід на турнір може коштувати від 3,5 до 5 тисяч гривень,” — уточнює Юлія Сирота.
У латиноамериканських танцях обов’язково треба зробити засмагу, бо це підкреслює “латиноамериканський акцент” та відповідає сценічним вимогам. Проте вона впевнена, що коли танці стають частиною життя, ти вже не можеш без них.
Танцюєте для себе, чи змагаєтесь з професіоналами – головне, отримати задоволення.
Соціальні танці у клубі GATO DANCE SCHOOL, якими займається Маргарита, доступніші, проте у цьому випадку мова не йде про вихід на паркет.
“Бюджетний абонемент – це 800 грн за 4 заняття, а найдорожчий 2200 грн — це на 20 занять на місяць. Тобто, можна обрати для себе будь-який варіант,” — розповідає вона, проте Маргарита додатково займається індивідуально, що коштує “в середньому по місту від 800 грн за годину”.
Чи то сцена, чи невеличка студія, чи вечірка — танець у житті цих жінок став простором сили, та натхнення.
“Зараз ми розуміємо, що танець — це не просто хобі чи спорт. Це спосіб зберегти себе, свої емоції, свою внутрішню силу,” — підсумовує Юлія.
У Міжнародний день танцю дніпряни доводять, що мистецтво танцю живе та допомагає вижити навіть у найскладніші часи. Воно надихає, лікує та об’єднує — саме те, що так потрібно українцям сьогодні.
Категорія: Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Дніпро, Здоров'я, Концерт, Спорт