ЕКСКЛЮЗИВ Дніпро проти пластику: містян закликають відмовитися від штучних квітів на Радоницю

У період Великодніх свят і поминальних днів тисячі дніпрян прямують до кладовищ, аби прибрати могили рідних, запалити свічку, згадати теплим словом близьких людей. Для вшанування пам’яті приносять штучні квіти, пластикові вінки, стрічки. Екологи та священнослужителі розповіли, чому від них треба відмовитися раз і назавжди, пише “Наше місто”.

Після поминальних днів цвинтарі вражають своєю строкатістю. Але дуже швидко пластик вицвітає. Втім, візуальне забруднення, на жаль, не єдина проблема. Справа в тому, що накопичення пластику дуже шкодить екології. 

Після свят ці декоративні вироби вивозять на смітники, спалюють, або залишають на кладовищах, де вони роками розкладаються. Екологи б’ють на сполох: синтетичні матеріали, з яких виготовлено більшість штучних квітів, вивільняють у повітря й ґрунт токсини. 

За словами начальника відділу екологічної безпеки управління охорони навколишнього середовища Дніпровської міської ради Івана Бондара, штучна ритуальна атрибутика здебільшого невідомого походження. Зазвичай її виготовляють у Китаї з пластику, латексу, полімерів без належного маркування та сертифікатів якості.

– Через кілька місяців ці квіти втрачають свій вигляд, розпадаються на шматки, і стають токсичними відходами. Сонячне випромінювання спричиняє вивільнення небезпечних речовин, які отруюють повітря, ґрунт і воду, — зазначає Іван Бондар.

Особливо небезпечним є спалювання таких відходів. При цьому виділяються фенол, формальдегід, діоксини, оксиди азоту й сірки — сполуки, які можуть викликати алергії, хвороби дихальних шляхів і навіть онкологічні захворювання.

У Дніпрі з 2023 року діє заборона на укладення договорів з підприємцями, які торгують ритуальною атрибутикою зі штучних матеріалів на об’єктах благоустрою. Водночас пряма заборона на саму продукцію відсутня — і це створює правову прогалину.

– У багатьох країнах Європи заборонено приносити на кладовища штучні квіти. У нас — лише непряма заборона через угоди з підприємцями. Це дозволяє продавцям працювати поза офіційними майданчиками — наприклад, на стихійних ринках, — пояснює Бондар.

До слів екологів доєднуються церковники: ця традиція не тільки шкодить природі, а й не має нічого спільного з християнським поминанням. 

– Штучні квіти та вінки на кладовищах не несуть жодного духовного змісту та не допомагають душі померлого, – наголошує протопресвітер Дніпропетровський, настоятель парафії УГКЦ у Кам’янському та референт Екобюро УГКЦ у Дніпропетровській області отець Михайло Неїжмак. 

Поради церкви наступні: принесіть померлим не пластик, а молитву. Висадіть на могилі справжні квіти, зокрема багаторічні, або принесіть живі.

– Гроші для купівлі штучного вінка краще віддати родині померлого, – зазначає отець Михайло.

Що робить місто

Щоб протидіяти стихійній торгівлі, у Дніпрі проводяться спільні рейди департаменту екологічної політики та департаменту торгівлі. Торгівля ритуальною пластмасовою символікою поза дозволеними місцями заборонена. Порушникам — і підприємцям, а також звичайним громадянам, — загрожують штрафи до 1000 грн. 

Зміни потрібні на національному рівні

Попри зусилля місцевої влади, остаточно вирішити проблему може лише держава.

– У Верховній Раді вже ведуться дискусії щодо заборони ввезення й використання штучної ритуальної продукції. Але поки що ці ініціативи не закріплені законодавчо, — пояснює Іван Бондар.

Утриматися від використання штучних квітів — це не лише турбота про довкілля, а й про повагу до пам’яті близьких. Справжнє вшанування не потребує пластикових символів. Натомість — щира молитва, тиша біля могили, живі квіти чи висаджене дерево можуть стати глибшими проявами любові й пам’яті.

Кожен із нас може зробити внесок у збереження довкілля, просто змінивши підхід до ритуальних традицій. Менше пластику — більше змісту.