ЕКСКЛЮЗИВ Діти Галактики: Дніпро пишається космічними здобутками школярів і студентів 

Для Дніпра 12 квітня – День працівників ракетно-космічної галузі України та Всесвітній день авіації і космонавтики – особливий день. У 1960-х саме завдяки нашому місту, величезна країна стала світовим лідером в освоєнні космічного простору. Сьогодні над неземними проєктами мирного майбутнього захоплено працюють дніпровські школярі та студенти. Про технічні та творчі досягнення Дніпра в розробці та популяризації космічних ідей і технологій розповість «Наше місто».

15-річний Георгій Бут придумав як яскраво та цікаво розповісти про космос

Понад 70 років тому в Дніпропетровську створили особливе конструкторське бюро (ОКБ-586). Через роки воно отримає назву КБ «Південне» і стане світовим ракетно-космічним брендом.

Зусиллями наших земляків, інженерів-конструкторів та організацій-партнерів створено дев’ять типів космічних ракет-носіїв, з використанням яких здійснено близько 500 запусків і виведено на орбіти понад 1100 космічних апаратів. Дніпряни брали участь в експлуатації американської ракети-носія середнього класу «Антарес» для доставлення вантажів на Міжнародну космічну станцію, і створенні ракети-носія «Циклон-4М», призначеної для запусків космічних апаратів з території Канади.

А за місяць до повномасштабного російського вторгнення відбувся пуск, розробленого в Дніпрі, першого національного супутника «Січ-2-30».

На жаль, сьогодні нинішні школярі небагато знають про легендарних космічних конструкторів минулого.  Тому ГО «Асоціація Ноосфера» спільно з Planetarium Noosphere провели творчий конкурс, у межах якого діти запропонували як осучаснити нашу історію. Наприклад, Зоряна Ємець із Київської області запропонувала зображати відомих інженерів та астронавтів на купюрах. Дніпрянин Віталій Пластара оживив фото Юрія Кондратюка, щоб креативно розповісти про внесок видатного українця в розвиток космічної науки. А дев’ятикласник дніпровської гімназії № 128 Георгій Бут розробив цілу навчальну систему для школярів, що дасть змогу цікаво та інтерактивно вивчати космічні здобутки України, її видатних діячів, історію галузі та сучасні напрацювання.

– Мій проєкт – це освітній вебсайт, створений для популяризації української аерокосмічної галузі серед молоді, – розповідає школяр. – На жаль, багато підлітків майже нічого не знають про власну космічну історію – ким були Сергій Корольов і Юрій Кондратюк.  Моїм ровесникам мало відомо, що в Україні є свої сучасні стартапи, пов’язані з космосом. Саме це й мотивувало для створення ресурсу, який не лише інформує, а й інтригує школярів сучасним дизайном, інтерактивними тестами та мотиваційними постерами.   Такий сайт може стати гарною платформою для формування національної гордості за досягнення нашої країни в галузі космосу.

Студент Борис Ахтирський удосконалює нову модель ракети

Проєкт «Студентська ракета» став візитівкою Інжинірингової школи Noosphere та й загалом усього ДНУ. Через проєкт пройшли сотні студентів, які цікавляться освоєнням космосу.  У межах проєкту також обкатуються новітні технічні та технологічні досягнення. Сьогодні, попри війну з рф, він успішно працює!

Третьокурсник ДНУ Борис Ахтирський уже два роки працює над удосконаленням навчальної ракети.

– Звісно, я не конструктор, а тільки вчуся, – констатує Борис. – Наразі для мене головне здобути необхідні навички та освоїти сучасні методи роботи в такій складній справі. Але водночас це і можливість апробувати нові ідеї, які можуть здійснитися в майбутньому. Зараз металом не користуємося, а працюємо з композитними матеріалами. Найчастіше моделі робимо на 3D-принтері звичайним пластиком. Поки що цього вистачає. Я займаюся розробкою і тестуванням виконавчих систем старту та управління ракетою. Думаю, що наші розробки стануть у нагоді не тільки в навчанні, а й на практиці. Наприклад, для дослідження атмосфери та аерозйомки. Зрозуміло, після війни.

Важливо не тільки створювати, а й розповідати, популяризувати досягнення. Цим і займається «Ноосфера».

– Попри всі складнощі та виклики воєнного часу, ми продовжуємо реалізовувати масштабні проєкти, спрямовані на популяризацію STEM, інженерних та космічних професій серед молоді, – зазначає Катерина Логінова, керівниця соціальних проєктів ГО «Асоціація Ноосфера». – Особливо пишаємося результатами конкурсу дитячого малюнка Noosphere Space Art Challenge, який став рекордним за кількістю учасників: за всі роки в ньому взяли участь понад 58 000 дітей, і лише у 2024 році – майже 29 000. Ми подали заявку до Національного реєстру рекордів як організатори наймасштабнішого онлайн-конкурсу на космічну тематику в Україні! Ще одне досягнення – проєкт NASA Space Apps Challenge Dnipro 2024, який також став рекордним: 247 учасників з України, Польщі, Чехії та Канади представили 48 інноваційних проєктів. Одна з наших команд увійшла до списку 40 найкращих проєктів світу серед майже 10 000 заявок.

Дніпровський планетарій – один із найкращих на планеті

Міський планетарій з’явився на вулиці Крутогірній, 10 у далекому 1968 році. Це викликало справжній ажіотаж. Перед входом шикувалися величезні черги охочих ближче познайомитися із Всесвітом. Ще б пак! 35-ріжкова куля цейсівського проєктора високоточної німецької оптики дозволяла кожному відчути себе Олексієм Леоновим, якому першому в світі вдалося погуляти у відкритому космосі.

Ну а сьогодні, планетарій на Крутогірній не впізнати. Після кардинального удосконалення він визнаний одним із найкращих на планеті.

 – Минулого року в Planetarium Noosphere з’явилася єдина в Україні Місячна зона, що переносить відвідувачів у простір вкритих кратерами місячних рівнин, – розповідає Юлія Прибиткова, виконавча директорка ГО «Аерокосмічний музейний центр культури та освіти молоді» (Planetarium Noosphere). – Тут можна дослідити рельєф єдиного природного супутника Землі та зазирнути в його надра за допомогою найбільшого в країні інтерактивного глобуса Місяця.

А вже у 2025-му дніпровський планетарій отримав міжнародне визнання, що стало знаковою подією не лише для Дніпра, а й для всієї України.

– З нагоди 100-річчя планетаріїв у світі Міжнародна асоціація планетаріїв (IPS) випустила унікальне видання, до якого увійшли 100 найкращих планетаріїв світу, – резюмує Юлія. – Серед понад 4000 планетаріїв, що діють у різних країнах, до почесного списку потрапив і Planetarium Noosphere.

Утім, таке потрібно побачити самому. Планетарій працює щодня з 10.00 до 20.00. Контактний телефон +38(050)701-88-82.

«Космічне» насіння проросло в дніпровській землі

 Дніпровський астроном Людмила Марченко – одна з перших співробітниць ще Дніпропетровського планетарію. Багатющий досвід! І сьогодні Людмила Олексіївна розповідає дітям про космос у Національному центрі аерокосмічної освіти молоді.

– Сьогодні космонавтика не видається такою парадною і героїчною, як раніше, – вважає астроном. – Вона частина сучасного життя. І діти її так і сприймають. Але інтерес хлопчиків і дівчаток до зірок, далеких планет, польотів на Марс і Місяць не зник і не зменшується. Причому, зараз дівчатка не менш активно цікавляться космосом. 

Й раніше дніпровські школярки із задоволенням вивчали неземні процеси.

– У 1990-х ми в обласному еколого-натуралістичному центрі дітей та юнацтва проводили унікальні експерименти, – розповідає Алла Іванус, методистка дитячого екоцентру і координаторка проєктів. – Наші юннати брали участь у спільних україно-американських проєктах, які проводяться з ініціативи NASA. Одного разу працювали з Леонідом Каденюком, першим космонавтом незалежної України! Під час його польоту 1997 року, він у космосі штучно запилював китайську капусту, а ми в цей же час так само запилювали земні рослини. Мета – простежити як впливає гравітація на утворення плоду з насінням. Щоб дітям було цікаво, прикріплювали пилок до сірника і туди ж поміщали маленьку картинку бджоли. Хлопчики й особливо дівчатка були в захваті. Наші «бджілки» попрацювали на славу. Але все-таки у земних рослин зав’язування насіння відбувалося трохи повільніше.

Ще один експеримент юні натуралісти провели з томатами. Насіння, що відмотало термін на орбіті, висадили разом зі звичайними земними. «Космічні» росли краще!

– На грядках нашого центру посадили «неземні» помідори і наші звичайні, – продовжує ботанік. – Коли підбили загальні підсумки в Україні та в США, виявилося, що врожайність «комічного» насіння на 19% більша.

Між іншим, «космічні» помідори були взагалі смачніші. Напевно, тому що звідти.

Фото Валерія Кравченка, з архівів спікерів.