ЕКСКЛЮЗИВ Кисень, тінь і тиша: як у Дніпрі піклуються про зелені насадження

Без зелені ми опинилися б у кам’яних джунглях. Рослини очищають повітря, наповнюючи його киснем, затримують пил і гар, знижують рівень шуму, і, звісно ж, прикрашають собою вулиці, площі та двори. Кажуть, що міські дерева і квіти заспокоюють і покращують настрій. Сьогодні без них нам було б ще гірше. Про те, як у Дніпрі дбають про зелені насадження розповість «Наше місто».

 Акації вистачає, а шовковиці замало

На старих листівках Катеринослава-Дніпропетровська вулиці та проспекти потопають у зелені. У парках і на бульварах милують око чудові французькі клумби. Які рослини тоді були в тренді? Наприкінці 19 століття зеленим символом нашого міста «призначили» робінію – білу акацію. Таке рішення вчені ухвалили на ботанічному з’їзді в Києві.  Деревом самого Києва став каштан, Одеси – платан, а Катеринослава – акація.

Звісно, не однією лише акацією насаджувався Дніпро-Дніпропетровськ. Після Другої світової війни «легенями» мегаполіса стала тополя. Лише одне дерево за сезон поглинає 170 кг вуглекислого газу та 50 кг пилу. У 1970-х ім’я зеленого утилізатора оксиду вуглецю навіть отримали кілька житлових масивів. Садили також каштани та клени, дуби та платани, в’язи та верби. А деякі зелені вселенці самостійно захопили міські території.

– На старих фото зображені клумби з різноманітними квітами у французькому стилі, – зазначає Вадим Манюк, доцент кафедри географії ДНУ, кандидат біологічних наук. – У парках активно висаджували юки. Потім про них забули, а за радянських часів до цієї традиції повернулися. Своєрідний символ міста – акація. У неї, щоправда, чимало мінусів: пізно розпускається, рано обсипається і тому основну функцію очищення повітря слабо виконує. Але як декоративний вид цілком доречний. Чому ні! Робінії-акації у нас вистачає, але хотілося б, щоб у Дніпрі побільшало ще одного традиційного нашого дерева – шовковиці. Звісно, вона забруднює плодами міський асфальт. Зате в парках просто шикарна! Це прекрасний фільтр для повітря. До того ж шовковицю легко обрізати і формувати крону. На жаль, цього чудового дерева мало.

Фахівці прискіпливо займаються обліком міських рослин, щоб ботанічні традиції нашого міста не згасли. Особливо важливо оновлювати зелені насадження. Адже вони, на жаль, як і люди, смертні.

  Живі дерева не бувають аварійними

Ботаніки трепетно ставляться до своїх зелених підопічних, вважаючи їх живими. Деякі фахівці навіть вважають, що у рослин є своя власна мова, якою ті запросто спілкуються.

 – Дерева аварійними не бувають, – вважає Ігор Сущенко, магістр ботаніки. – Аварійними можуть бути механізми, але не живі істоти. Стан дерев характеризується певними етапами життя. Як у людей. Юність, дорослішання, зрілість, старість. І до кожної живої істоти потрібен індивідуальний підхід. Приміром, коли жінка приходить на манікюр, вона хоче, щоб упорядкували тільки її нігті, а не обрубали руки по лікті. А з деревами іноді так по-варварськи чинять, видаляючи без розбору все зайве.

Ботанік зауважив, що дерева і чагарники важлива частина екосистеми. Там мешкають комахи, гніздяться птахи, і нерозумна зачистка зелених насаджень часто призводить до згубних наслідків.

– У 90-ті був бум вуличної злочинності, – констатує Ігор. – У парках стали знищувати кущі, тому що хулігани там ховалися. Знищили!  Не хуліганів, ясна річ, а кущі. А в результаті масово розмножилися личинки пильщиків, які зжерли листя.

То що робити зі старими, фаутними (з ушкодженнями і дефектами стовбурів різного походження) деревами?

– Насамперед потрібно визначити, яку небезпеку становить це дерево, – відповідає магістр ботаніки. – Наприклад, якщо таке дерево росте в занедбаному місці великого дендропарку, куди рідко заходять відвідувачі, можна його зберегти. Але, якщо на центральному проспекті є дерево з величезним дуплом, з якого стирчать гриби, його обов’язково потрібно прибирати.

Наскільки та чи інша рослина проблемна для містян вирішують комунальники.

– Комісія визначає стан дерева: задовільний чи незадовільний – аварійний, фаутний, сухий, – розповідає Сергій Овчаренко, керівник проєктно-виробничого відділу КП «Міськзеленбуд». – Встановлює – чи порушує дерево світловий режим для мешканців. За результатами обстеження плануються заходи для усунення загрози (обрізка, омолодження, видалення).  На стовбур наноситься фарбою відповідний знак: «х» (хрест) – видалення; «-» (риска) – омолодження; «о» (коло) – обрізка.

Чудо-техніка працює цілий рік

Встановити стан багаторічної рослини тільки півсправи. Сама обрізка та ліквідація дерев потребує ретельної підготовки та обережності. Закон всесвітнього тяжіння ніхто не скасовував. Якась аварійна гілка може запросто забити будь-якого Ньютона.

Для роботи з найбільш проблемними об’єктами дніпровські комунальники використовують надсучасний маніпулятор Bobcat TR60. Це диво американської техніки можливо використовувати як під час обрізки дерев, так і в разі повної їх ліквідації.

– Це перший такий автомобіль в Україні, – пояснює Олексій Самілик, директор департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міськради. – Сьогодні таких машин у країні вже три, проте саме в Дніпрі вона з’явилася першою. Ми пишаємося тим, що наше місто впроваджує сучасну техніку і що наш досвід є прикладом для інших регіонів. Завдяки такому маніпулятору, можна видаляти дерева будь-якої висоти без залучення автовишок і кранів. Процес значно прискорився, і тепер неважливо, чи є поруч лінії електропередач. Наприклад, якщо раніше на видалення великого дерева потрібно було 5-6 годин, то зараз – лише 45 хвилин. Спиляні гілки опускаються плавно, тоді як раніше падали з висоти на асфальт, спричиняючи його пошкодження. Тепер цей процес максимально швидкий і безпечний.

З боку Bobcat TR60 виглядає як величезний робот. Величезними механічними жвалами він відкушує сухі гілки та стовбури й акуратно переносить на землю. Працює диво-техніка цілий рік.

– Обрізка й омолодження дерев зазвичай відбувається восени або взимку, коли опадає листя і рослина перебуває у стадії спокою, – розповідає представник КП «Міськзеленбуд» Сергій Овчаренко. – Тому зараз, коли почалася вегетація, такі роботи не проводяться. Але видаляти старі дерева, що віджили свій вік, можна взимку і влітку, восени і навесні.

Що робити з фаутними деревами на дачах

У кожного садівника є на ділянці старі, хворобливі дерева, з якими маса проблем. Як бути з ними? У чомусь догляд за такими яблунями і грушами, абрикосами і вишнями схожий на лікування зубів. Хороший стоматолог радить лікувати їх наскільки це можливо, а видаляти в крайньому разі. Нові не виростуть!

– Взагалі-то кісточкові дерева живуть довго, – зазначає Ірина Кривуля, дендролог обласного еколого-натуралістичного центру. – Вони живуть навіть із трутовиками, з різними пошкодженнями. За можливості, намагайтеся зелених старожилів зберегти. Дбайте про них. Турбота і правильний догляд дорогого варті. Приміром, у нас в екоцентрі росте найстаріша бузина в Україні. Їй уже понад 110 років! І це при тому, що тривалість цього дерева-чагарника 60-80 років. Ми зробили їй кам’яний чобіток, який дає змогу зберегти кореневу систему. Але, звісно, якщо дерево на вашій дачі зовсім дрябле і трухляве, його краще прибрати. З природою не посперечаєшся. Нічого вічного не буває.

Видаляти фаутні дерева на присадибних ділянках радить і фахівець «Міськзеленбуду».

– Такі дерева можуть стати проблемою, – стверджує Сергій Овчаренко. – Проливні дощі, снігопади, сильні вітри – старі, ослаблені дерева можуть упасти. Добре, якщо в результаті ніхто не постраждає. Така ситуація років десять тому мала місце в Дніпрі, коли після буревіїв міські вулиці нагадували лісоповал. Зараз ми намагаємося тримати ситуацію під контролем. На жаль, наших ресурсів не вистачає для повного вирішення проблеми. Щороку обрізки та омолодження в Дніпрі потребують 20-30 тисяч дерев, а фізично за сезон можемо обрізати 5-6 тисяч.  Лише у 2025 році КП «Міськзеленбуд» разом із підрядними організаціями вже видалили понад 1153 аварійні та фаутні дерева, обрізали, омолодили та розкряжували ще 3017 дерев, а також викорчували 825 пеньків.

З питань омолодження, обрізки або видалення проблемних міських дерев можна звертатися на цілодобову Єдину гарячу лінію Дніпровської міськради: 

(056)732 12 12, (095) 732 12 12, (096) 732 12 12, (073) 732 12 12.

Фото Володимира Федорищева та з архівів спікерів