ЕКСКЛЮЗИВ Захищав Україну на фронті, а тепер навчає дітей: історія італійця, який після важкого поранення став учителем у Дніпрі

Кримчанин Вадим після окупації виїхав до Дніпра, де отримував вищу освіту, і став працювати вчителем в школі. Після повномасштабного вторгнення пішов добровольцем на фронт. Отримавши поранення чоловік змушений був покинути ЗСУ. Тож нині Вадим знову повернувся до викладацької діяльності, пише «Наше місто».

Дніпрянин Вадим Цингареллі справжній італієць. Темпераментний і неприборканий. Ще б пак! Предок Вадима був гарибальдійцем. Прихильником героя двох півкуль, легендарного революціонера, який об’єднав Італію в боротьбі за визволення від гніту Австро-Угорщини та Франції.

Через роки, і сам Вадим Ігорович відчайдушно битиметься вже з росіянами – окупантами його рідної України. Утім, в юності нащадок гарибальдійця воювати не планував. Хотів бути мирним істориком.

– Народився я в Керчі, де все дихало старовиною, – розповідає наш земляк. – Копнеш в одному місці – старовинні черепки знайдеш, в іншому – грецьку амфору відкопаєш. Тож із майбутньою професією визначився одразу! Вирішив, що стану істориком, а, точніше, археологом. Родичі жили в Дніпропетровську, куди я поїхав вступати.

Після закінчення істфаку ДНУ Вадим кілька років попрацював шкільним учителем, а потім почалася велика війна. І дипломований історик без вагань пішов воювати.

– У перші дні повномасштабки прийшов у ТЦК, – продовжує Вадим Цингареллі. – Не взяли! Ми з друзями створили свою Самооборону і разом із поліцією ловили диверсантів. А потім на Тепличній стали формувати 128 бригаду ТрО і всіх нас записали в бригаду.

---

А в листопаді 2023-го Вадим отримав важке поранення і після демобілізації повернувся в Дніпро. На жаль, рана дає про себе знати.

– Під Старомайорським потрапили під жорсткий мінометний обстріл, – згадує ветеран війни з рф. – Ми зміцнювали позиції і російський дрон скинув боєприпас. Два осколки потрапили мені під каску. Далі діяв на «автоматі». Одразу викликали медиків, оскільки я взводний, мене мав хтось замінити. І тут з’явився безпілотник «Орлан», який став коригувати ворожий вогонь. Нашу позицію повністю «розібрали». Намагалися змінити позицію. Міни падали слід у слід.  Одного мого бійця вбили, другого поранили. Розумів, що потрібно вивезти поранених і радіостанції. Якщо хоч одну залишити, довелося б усі станції перепрошивати.

На щастя, все вийшло.

Після поранення 48-річний Вадим Цингареллі повернувся в Дніпро. Один з осколків йому видалили, другий нейрохірурги порадили не чіпати. Сьогодні ветеран знову став викладати в школі. Але ж така робота досить нервова: вимагає величезної витримки і мудрості.  Учні зараз ще ті!

– Діти як діти, – усміхається педагог. – Але в мене великий досвід роботи в школі. До того ж мені надали зручний графік, із двома вихідними серед тижня. Це необхідність: коли багато уроків я просто відключаюся. Дається взнаки поранення. Але учні з розумінням ставляться до такої ситуації. Їм дуже цікаво, що справді відбувається на війні. Я розповідаю хлопцям про побратимів, про тактику українських і російських військових. Взагалі вважаю, що дуже добре, коли вчитель історії в школі – чоловік. Адже педагог передає дітям не тільки знання, а й свій життєвий досвід. Зараз триває війна і мій військовий досвід, думаю, школярам важливий і корисний.

Фото: 128 окрема бригада ТрО «Дике Поле» СВ ЗСУ.

Нагадаємо, раніше ми писали: Випробування мирним життям: де ветерани війни реалізують себе у Дніпрі.

Також ми писали: Вчитель фізики після окупації міста пішов в ЗСУ: історія Андрія Присяжнюка.

Читайте також: Лазерні гвинтівки і тир у класі: як вчитель з Дніпра навчає молодь захищати Україну.