ЕКСКЛЮЗИВ Йдемо у перший та десятий класи: як обрати навчальний заклад у Дніпрі

 2025 рік точно запам’ятається двом категоріям школярів. Тим, хто восени піде у перший клас, та тим, хто перейде до 10 класу, тобто в старшу школу. Які встановлені терміни подачі заяв у дніпровських навчальних закладах та як краще дітям підготуватись до важливих змін у їхньому  житті, з’ясовувала журналістка видання «Наше місто».

Готуватись до школи допомагають застосунки та батьківські чати

В Анни Білань цього року в перший клас йде донька Владислава. Дівчинка має особливі потреби, у вересні їй виповниться сім років.

–  Зі школою вже визначилися,  – розповідає Анна Білань. – По-перше, вона знаходиться близько від нашого дому. А по-друге, ми часто гуляли поруч. І я бачила, що вчителі тут спокійні, врівноважені, не кричать на дітей. Це для мене дуже важливо. Також чули гарні відгуки від батьків, чиї діти вже вчаться у цьому навчальному закладі. Зараз донька займається з логопедом-дефектологом, відвідує дитячий садочок. Владислава вже вміє читати та рахувати. Але все одно я переймаюся через те, щоб в школі донька не розгубилася, бо вона сором’язлива. Тому ми відвідали в обраному навчальному закладі День відкритих дверей з пробними уроками.

Пані Анна вважає, що заняття з підготовки до школи з фахівцями – це добре, але батьки теж мають брати активну участь у цьому процесі. Жінка багато часу проводить у різноманітних чатах застосунках для батьків – наприклад, таких як “Мами Дніпра”, “Мами України”, Маtusi. У них батьки майбутніх першачків обмінюються досвідом. Багато корисних порад Анна та Владислава також отримують в інклюзивно-ресурсному центрі № 2 Дніпровської міської ради. 

Соціалізація важливіша за заняття з репетиторами

Оксана Коробко є вчителькою початкових  класів дніпровського ліцею №134 гуманістичного навчання і виховання Дніпровської міської ради, цього року вона набирає першачків. Вважає, що підготовка до школи малюків є дуже важливою. 

— У минулому році ми практикували підготовчі заняття,  – розповідає Оксана Михайлівна. – Цього року відбувається зустріч адміністрації з батьками, а ми в цей час проводимо знайомство з дітьми. Це веселі заняття, які допомагають їм адаптуватися, познайомитися зі школою та налаштуватися на позитив. Через війну наш ліцей не має можливості організовувати такі зустрічі регулярно, адже укриття переповнені. Тому ми намагаємося знаходити інші формати роботи з майбутніми першокласниками.

За її словами, головне у процесі підготовки до школи – соціалізація дитини. Важливо, щоб малеча могла спілкуватися, реагувати на зауваження та відчувати себе комфортно в колективі. Оксана Михайлівна зазначає, що діти, які відвідували дитячий садок, зазвичай мають кращі комунікативні навички, ніж ті, що залишалися вдома. Світлана Руденко, яка також набирає цього року перший клас у ліцеї № 134, підтримує таку думку.

— Ніяких репетиторів не потрібно, – впевнена Світлана Валентинівна.  – Найважливіше – це соціалізація дитини, її вміння чути старших та виконувати інструкції. У нашій школі діє адаптаційна програма, яка допомагає дітям звикнути до нового середовища через ігрові методики. Наприклад, ми використовуємо конструктори LEGO, які допомагають навчатися через гру. Це зменшує страх перед школою і робить навчання цікавим.

Вона наголошує, що дитина повинна мати хоча б мінімальні навички: знати букви, вміти рахувати предмети, розуміти, як користуватися зошитом і правильно тримати ручку. Однак, якщо першокласник цього не вміє, вчителі допоможуть йому опанувати всі необхідні навички впродовж перших місяців навчання.

—  Гадаю, що тим діткам, які народилися восени, краще йти до школи майже у сім років, – додає Наталія Гончар,  ще одна вчителька початкових класів ліцею № 134. – Бо, якщо вони сядуть за парту, наприклад, у п’ять з половиною років, їм буде складно витримати урок довжиною у 35 хвилин. А також велика вірогідність складнощів із засвоєнням матеріалу.

Прийом заяв до перших класів розпочнеться 1 квітня

Ольга Моргун, директорка ліцею № 134, нагадує, що прийом заяв до перших класів розпочинається 1 квітня.  

—  Батьки мають подати стандартний пакет документів: заяву, копію свідоцтва про народження та медичну довідку, – нагадує Ольга Григорівна.  – Також вони підписують згоду на обробку персональних даних і співпрацю з психологом, адже адаптація до школи – важливий і відповідальний процес. Під час Дня відкритих дверей батьки отримують всю необхідну інформацію про навчання, умови безпеки та особливості освітнього процесу. Основні питання, які хвилюють батьків, стосуються рівня навантаження, програм навчання та можливостей розвитку дітей у ліцеї.  Попередньо плануємо набрати чотири перших класи по 24 учні. Водночас залишаємо резерв місць для дітей-переселенців.  Крім того, важливо враховувати, що поряд із нами є інші школи, і деякі діти можуть обрати навчання там.

Йти в 10 клас чи в коледж?

 Не менш важливий етап у житті школярів – вибір свого шляху після закінчення 9 класу. Ольга Моргун  розповідає, що в їхньому ліцеї працює система допрофільного навчання, яка допомагає учням 5-9 класів визначитися з подальшим напрямом. У 10 класі тут діють такі профілі:

–        «Інтелект України» – інтенсивна програма з акцентом на логіку, швидкість запам’ятовування та аналітичне мислення.

–        Математичний профіль – для тих, хто факультативно вивчав математику в 9 класі.

–        Іноземна філологія – поглиблене вивчення англійської або французької мови.

–        Інформаційні технології – профіль, орієнтований на програмування та математичну логіку.

–        Історико-правовий профіль – для учнів, які планують вивчати гуманітарні науки.

Кожен учень може пройти співбесіду з психологом, який допоможе визначити, чи підходить йому той чи інший профіль.

 У зв’язку з реформою старшої профільної школи  дедалі більше дітей розглядають можливість вступу до коледжів після 9 класу. І це не завжди поганий вибір.

— Раніше вважалося, що лише відмінники йдуть у 10 клас, а ті, хто має слабші оцінки, вступають у технікуми, – зазначає Ольга Моргун.  – Але зараз цей стереотип руйнується. Все більше учнів із високим рівнем знань свідомо обирають професійно-технічну освіту.

Майже у всіх школах Дніпра  проводяться профорієнтаційні заходи, щоб допомогти дітям визначитися з майбутнім. Психолог проводить анкетування, а також організовуються зустрічі з представниками коледжів і професійних училищ. І все ж таки щодо 134 ліцею, більшість його  учнів  обирають продовження навчання в 10 класі – особливо ті, хто навчається за програмою «Інтелект України». Це освітня програма, яка передбачає поглиблене вивчення предметів природничо-математичного циклу, а також допомагає дітям розвинути критичне мислення та аналітичні навички.

 — Майже всі мої учні залишаються у школі, – ділиться Ангеліна Музиченко, класний керівник одного з дев’ятих класів.  – Якщо рахувати у відсотках, то це близько 95-97%. Лише двоє дітей вступають в інші заклади: один навчається за сімейною формою та вже планує вступ до закордонного навчального закладу, а інший давно обрав музичну освіту й вступає одразу на два факультети музичного училища. Решта учнів продовжують навчання у 10 класі за програмою «Інтелект».

Учителька підкреслює, що програма «Інтелект України» не гарантує, що всі учні будуть відмінниками. Проте вона формує у них навички самостійного навчання та глибшого розуміння природничих наук.

— Ця програма дуже структурована, дає гарні знання й мотивує дітей навчатися, – зазначає Ангеліна Станіславівна. – Багато хто після початкової школи планує перейти на звичайну програму, але в результаті залишаються, бо бачать ефективність «Інтелекту». Якщо учень закінчує 11клас за цією програмою, то він має високі шанси вступити до вищого навчального закладу на бюджет.

Вчителька української мови та літератури Віра Подлєсна вважає дуже корисною тісну співпрацю ліцею з кількома коледжами — технологічним, автотранспортним, будівельним. Там діти отримують професійну освіту та мають можливість вступити у вищий навчальний заклад після випуску. У стандартних класах більшість дев’ятикласників обирає коледжі, оскільки це дає їм змогу раніше почати професійне навчання. Проте в математичних та гуманітарних класах  діти зазвичай йдуть у 10 клас, щоб краще підготуватися до університету.

— У кожному класі ситуація різна, – пояснює Віра Федорівна.  – Наприклад, у моєму класі з 32 учнів до 10 класу підуть лише 10, а решта вступають до коледжів. Це пов’язано з тим, що у нас стандартна програма, яка добре готує до професійної освіти.

 Відмінники хочуть продовжувати навчання у ліцеї

Учениця 9 класу ліцею № 134 Юлія Мараховська  вчиться відмінно. Тож недивно, що вона планує залишитися у 10 класі.

–  Ймовірно, оберу історичний профіль, – зізнається Юлія.  – Мені дуже подобається історія, хоча я також розглядаю медицину, бо моя сестра навчається у медичному університеті. Але зараз мене більше приваблюють гуманітарні науки, тому я ще розмірковую над своїм майбутнім вибором.

Дівчина зазначає, що їй комфортно залишатися у своїй школі, адже тут знайомі вчителі та друзі, і це створює сприятливу атмосферу для навчання. Ще одна учениця 9 класу Єлизавета Гіль теж планує залишитися у школі, бо теж має успіхи у навчанні та вже визначилась з майбутньою професією .

— Я навчаюся за програмою «Інтелект України» і хочу продовжувати навчання саме за цим напрямом, – наголошує Ліза.  – У майбутньому я мрію стати психологом, тому вже зараз готуюся до вступу у вищий навчальний заклад. Горю цією справою!

Ліза цікавиться психологією: дивиться відео, читає книги, знайомиться з досвідом фахівців. Вона впевнена, що її професія буде дуже затребуваною, особливо після війни, коли багатьом людям знадобиться психологічна допомога.

Тож попри різні освітні траєкторії навчальних закладів Дніпра, головне — щоб учень знайшов ту сферу, яка йому до душі, та мав можливість розвиватися у ній. Як зазначають самі школярі, їхній вибір залежить не лише від навчальної програми, а й від особистого комфорту, атмосфери у школі та підтримки вчителів і друзів.

Фото Володимира Федорищева.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як у Дніпрі відбувається шкільна реформа.