
Вони дивують, причаровують, закохують. А ще вони нас захищають. А ось чи дбають вони про себе? Яким чином доглядають за собою військовослужбовиці, дізнавалась журналістка видання «Наше місто».
Юлія Римаренко робила вії під час виїздів у місто
Юлії Римаренко 36 років, вона народилася в Новомосковську(зараз м.Самар) Дніпропетровської області. Сержант збройних сил України, з 2017 року служить в 93 бригаді. Військовослужбовиця була на чотирьох ротаціях до повномасштабного вторгнення рф, до червня 2022 року Юлія брала активну участь в бойових діях до моменту поранення. В армії була звʼязківцем, пізніше – оператором коптера.

– Найголовніша проблема на фронті полягає у відсутності умов для прийняття душу, – впевнена Юлія Римаренко. – Далеко не завжди він був. До повномасштабного вторгнення бувало, що під час ротацій не було можливості прийняти душ через переїзди. Але виручали вологі серветки, голову я мила за допомогою півторалітрової пляшки води і кружки кипʼятка. Але це до моменту, поки підрозділ не облаштується. Далі були і душ, і баня, але це ще дуже залежить від командира і самого підрозділу. Мені з цим пощастило: було розуміюче керівництво.

Під час повномасштабного вторгнення з душем стало складніше. Перший раз Юлія пішла в душ тільки на п’ятий день війни. Бо не було ні часу, ні можливості, а «орки лізли, як дурні». Але коли все більш менш стабілізувалось, жінка навіть встигала фарбувати волосся, бо сивина давала про себе знати. Їй завжди з цим допомагали хлопці, коли вона їх просила. Юлія також була перукарем для побратимів і стригла їх за допомогою машинки.

– А ще я завжди носила нарощені вії, щоб не фарбуватись, але виглядати гарно, – розповідає Юлія Римаренко. – То навіть з цим виходило не погано. Відпросилась на три години, коли їздили в місто за посилками, і наростила вії. Також завжди з собою в мене була пилочка для нігтів. А ще я на постійній основі користуюсь доглядовою косметикою, бо в 36 це вже неминуче, якщо хочеш виглядати гарно.

Юлія завжди мала з собою засіб для вмивання та крем. А ось без декоративної косметики вона обходиться легко. Також жінка не робила довгі нігті, бо це не практично і травматично. Для військовослужбовиці важливішим є чиста голова. Тоді зовнішній вигляд охайний.

– До всього звикаєш, – підсумовує Юлія Римаренко. – До того, що інколи по декілька днів не миєшся. Але треба розуміти, що таке може бути, і просто прийняти це як факт. Ніхто не буде навколо вас крутитись, щоб створювати особливі умови. Бо це війна, а не посиденьки з подружкою.
Марина Давидова заплітає косички та вмивається дощовою водою
Марині Давидовій сорок років, і майже три з них вона провела на війні. Жінка долучилася до Збройних сил України у березні 2022 року. Служба у війську стала свідомим вибором, що змінив її життя назавжди. Війна навчила колишню журналістку цінувати зовсім інші речі, ніж у мирні часи.

— Краса на війні — це не про макіяж і зачіски, а про внутрішню силу та витримку, – впевнена Марина Давидова. – Якщо ти хороша людина, ти виглядаєш гарно, навіть якщо не вмивалася кілька тижнів. А якщо ти гидота, то хоч як себе не прикрашай, нічого не зміниться.

Марина ніколи не вважала себе залежною від косметики чи салонів краси, але навіть вона не підозрювала, наскільки складною може бути адаптація до нових умов. Восени 2022 року вона брала участь у звільненні Херсонщини. Тоді довелося провести на фронті цілий місяць без можливості нормально помитися.
– Вода була, але тільки питна, – згадує Марина. – І вибір був простий: або ми п’ємо, або миємо голову. Очевидно, що голову ніхто не мив. Тоді волосся почало завдавати мені дискомфорту. Руки липли до брудних пасом, шкіра голови свербіла. В якийсь момент я вирішила, що простіше буде просто поголитися налисо. Але командир сприйняв це несерйозно. Сказав мені: «Нє фіг мені тут гратися у солдата Джейн». І порадив заплести волосся.

Так з’явилася знаменита зачіска Марини Давидової — щільно заплетені коси, які дозволяли забути про догляд на кілька місяців. Відтоді раз на три місяці вона «виринає» в цивілізацію, щоб переплести волосся. Це завжди займає близько шести годин у перукарському кріслі, і цей процес перетворився для неї на своєрідний ритуал.
— Спочатку треба розплеститися, це я роблю самостійно, – розповідає Марина Давидова. – Це боляче, тож іноді матюкаюся так, що навіть орки чують. Потім мене заплітає перукарка Наталя з Дніпра. Коли я прошу її взяти гроші, вона сміється. Каже, що якщо вже дуже хочеться заплатити, то краще закинути на збори для військових. Так я і роблю.

З початком великої війни підхід Марини до краси змінився кардинально. Якщо раніше вона могла інколи нафарбуватися, то зараз це стало рідкісною подією. Вона робить макіяж лише двічі на рік — у ті моменти, коли хоче нагадати собі, що вона не тільки військовослужбовець, а й жінка. Одного разу Марина приїхала на зустріч з новим комбригом з мейкапом. Побратими були шоковані: «Марина Володимирівна, ви ще й так можете?!»
Майже три роки тому Марина вийшла заміж. Але з чоловіком бачиться рідко — лише кілька разів на рік. Він теж військовий, служить у морській піхоті. Попри відстань, їхні стосунки дуже щирі та міцні. Проте до жаданих зустрічей у жінки немає особливої підготовки.

– Я навіть ноги не голю, – посміхається Марина Давидова. – Він мене бачив у всіх станах. Навіть у лікарні, коли мені накладали шви, а він робив мені перев’язки. Тож йому точно байдуже, нафарбована я чи ні, голені в мене ноги чи ні.
Щодо доглядової косметики, вона для Марини залишилася десь у минулому. Вона має її, але майже не використовує.

— У мене є з собою набір дорогих французьких кремів, – зазначає Марина Давидова. – Але я ними не користуюсь. Вони лежать у косметичці, дивляться на мене, а я на них. Теж стосується всіляких засобів для вмивання. Одного разу побачила дощову воду, що стікала зі шматка шиферу, і підставила руки. Вмилася і подумала: «О, яка насолода!» А потім зрозуміла, що взагалі не пам’ятаю, коли вмивалася востаннє. І не бачу в цьому чогось страшного. Люди – це ті ж тварини. А тварини не роблять собі пілінг.
Дар’я Андрусенко-Якотюк не уявляє життя без гігієнічної помади та сухого шампуню
Старшому сержанту Дар’ї Андрусенко-Якотюк майже 43 роки. На війні вона з 2014-го пройшла через складні ротації та бойові завдання, але навіть у найважчих умовах не втрачала жіночності. Її шлях до війська почався з волонтерства – спершу вона допомагала гуманітарними вантажами, але згодом зрозуміла, що хоче бути в строю. Так із цивільного життя вона потрапила в армію, де пройшла через численні ротації, зокрема й у найгарячіших точках Донбасу.

– Я вже десять років в армії, – ділиться Дар’я Андрусенко-Якотюк. – Бувало різне: довгі ротації, коли ти вісім місяців безвилазно на позиціях, життя в бліндажах, холод, бруд. Все це стає частиною тебе. Ти навчаєшся жити в таких умовах, адаптуєшся. Останнім часом я перевелася в більш спокійний підрозділ, але кожні вихідні все одно збираю речі й їду туди, де потрібна.
Війна навчила Дар’ю дисципліни не лише в бойових питаннях, а й у щоденному догляді за собою. Попри постійну рутину, вона намагається дбати про свій вигляд, бо впевнена, що це важливо для психологічного стану.

– Я завжди кажу дівчатам: не забувайте про себе, – зізнається жінка. – Бо війна війною, а здоров’я і доглянутий вигляд – це теж частина стійкості. Спочатку я взагалі не звертала увагу на зовнішність: не фарбувала волосся, не доглядала за шкірою. Але потім почалися проблеми – волосся випадало, нігті ламалися, шкіра ставала сухою. Тоді я зрозуміла, що потрібно дбати про себе навіть у бліндажах. З засобами гігієни дуже допомагають волонтери. Останнім часом нам почали надсилати спеціальні косметички для жінок у війську. Там є все необхідне – креми, шампуні, гігієнічні засоби. А ще на коробках пишуть: “Ти прекрасна”, “Ти крута”. І це навіть не про косметику, а про підтримку. Ти читаєш це і думаєш: так, я справді така.

Дар’я розповідає, що у неї завжди є під рукою мінімальний набір косметики: гігієнічна помада, зволожуючий крем, сухий шампунь. Навіть у бойових умовах військові жінки знаходять способи підтримувати свою красу. Разом з тим, косметика на війні – це не просто про красу, а й про адаптацію до екстремальних умов. Наприклад, тональні засоби можуть слугувати додатковим захистом шкіри від пилу та вітру. А звичайний темний лак на нігтях приховувати бруд, якщо немає можливості часто мити руки.

– Завжди ношу з собою гігієнічну помаду, бо губи сильно обвітрюються, – каже Дар’я. – У машині, в кітелі, в рюкзаку – всюди в мене їх по кілька штук. А ще нещодавно відкрила для себе сухий шампунь – це справжній порятунок, коли немає можливості помити голову. Спочатку не знала, як ним користуватися, а тепер не уявляю, як без нього жити. На Новий рік хлопці подарували мені квіти, і я досі не знаю, де вони їх знайшли. А я тоді згадала дитинство: взяла пластикову ялинкову іграшку, розтерла блискітки на повіках – і все, макіяж готовий! Такі моменти додають радості навіть у найтемніші часи.
Юлія Корольова відпрошувалась у командира на манікюр
27-річна Юлія Корольова – військовослужбовиця, солістка військового оркестру оперативного командування “Схід”. Дівчина завжди добре співала, у 2019 році успішно брала участь у шоу «Х-фактор» телеканалу СТБ.

Але ще у 2017 вона вирішила піти на фронт, адже багато її родичів і друзів уже воювали. На той момент у Юлії була трирічна донечка, але, незважаючи на це, вона прийняла рішення служити. Після двох ротацій отримала поранення, але про це воліє не згадувати. Згодом перевелася до батальйону в Дніпрі, а з початком повномасштабної війни зайнялася волонтерством. Доля привела її до військового оркестру, де вона стала не лише солісткою, а й командиром взводу.

– Служба в оркестрі – це не просто співи, – розповідає Юлія Корольова. – Ми постійно їздимо на фронт, даємо концерти для військових. Часто це зовсім не сцена, а окоп, підвал чи лісова посадка. Але музика – це підтримка. Ми почали такі виступи ще в березні 2022 року.
Незважаючи на складні умови, Юлія вважає, що жінка завжди має залишатися жінкою. Проте в польових умовах догляд за собою – це завжди виклик.

– Я люблю гарно виглядати, навіть на фронті це було важливо для мене, – зізнається Юлія Корольова. – Коли брала участь в АТО, в мене була домовленість з командиром роти, що раз на місяць мене відпускатимуть на день. Я їхала в найближче місто – тоді це був Торецьк – робити манікюр. Волосся тоді не фарбувала, воно було гарне від природи. Спочатку в мене була маленька мисочка, в якій я милася. Потім ми облаштували собі лазню в бліндажі, і це стало справжнім порятунком. Коли води не було, мили голову з пляшок або купалися в річці.

Зараз Юлія служить у військовому оркестрі, умови стали комфортнішими. Учасники оркестру часто повертаються в Дніпро між виїздами на фронт. Такі моменти Юлія використовує для того, щоб сходити на косметичні процедури, зробити манікюр. Командування з розумінням ставиться до потреб військових-артистів. У їхньому тимчасовому розташуванні облаштований спортзал. Там є бігова доріжка, тренажери – кожен може займатися, коли захоче. До речі, Юлія також відзначає, що догляд за собою – це не лише жіноча справа.

– Гігієнічні помади, креми для рук та обличчя потрібні всім – і чоловікам, і жінкам, – впевнена Юлія Корольова. – На фронті обличчя пересихає, губи тріскаються, руки вражені холодом. Ми постійно тримаємо металеві інструменти, і це теж дається взнаки. Щодо макіяжу, я дотримуюся помірного підходу. Завжди беру з собою мінімальний набір – туш, блиск для губ, парфуми, дезодорант. Адже я виступаю перед військовими, і нехай це не велика сцена, але я маю виглядати гідно. У нас навіть форма завжди випрасувана, чиста, маємо про всяк випадок два комплекти. Бо ми – обличчя нашого підрозділу.
Служба в оркестрі – це не просто виступи. Музиканти та вокалісти їздять по всій лінії фронту. Часто потрапляють під обстріли, бувають в місцях, куди цивільні артисти ніколи б не поїхали. Так робота є дуже важливою.

– Я служила в піхоті, знаю, що таке війна, – зазначає Юлія Корольова. – В оркестрі не легше – ми теж військові. До того ж є надскладні моменти з психологічної точки зору – виступи на похованнях загиблих героїв. Разом з тим краса і догляд за собою – це не просто про зовнішній вигляд, а про підтримку морального духу. Навіть на війні жінка має залишатися жінкою.
Фото з архіву героїв матеріалу.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як жінки захищають Україну.
Категорія: Війна, Новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Новини Дніпра, Україна Росія війна