Найчарівніші, найпривабливіші, найініціативніші: у чому секрет успіху дніпрянок

 Навесні наші чудові землячки розквітають і гарнішають. Але не однією тільки красою знамениті дніпрянки. Поряд із чоловіками вони борються з агресором, відкривають підприємства, освоюють нові професії. Найчастіше жінки ініціативніші, креативніші, успішніші за своїх сильних половинок. Як це їм вдається! Історії успішних дніпрянок розповість «Наше місто».

Для актриси Людмили Журавель характер – запорука успіху на сцені та в житті

Турусіна в «Щоденнику негідника», Агата в «Шлюбному сезоні», Килина в «Лісовій пісні» – улюблені ролі талановитої дніпровської актриси Людмили Журавель. Не найголовніші, але характерні. А в найближчому майбутньому в прем’єрному «Макбеті» Людмила зіграє відьму.  Така роль одній із найчарівніших і найпривабливіших актрис Дніпровського театру драми і комедії абсолютно до душі.

– Не хочу грати лише юних панянок, – зізнається провідна майстриня сцени Драмікому. – Цікавіше грати не вік, а характер. І шекспірівська відьма – саме те!

У школі Люда до сцени була абсолютно байдужою. Вона просто була дівчинкою з характером. З самого раннього дитинства. Дитинство це було зовсім не театральним. Мама працювала в ресторані «Старий лоцман», а потім на лікеро-горілчаному заводі. Тато працював на м’ясокомбінаті. А дідусь, Віктор Сергійович, цим комбінатом завідував. Який вже тут театр! Але перші артистичні здібності Люся проявила саме на м’ясокомбінаті.

– Мені подобалося бувати в дідуся на роботі, – розповідає акторка, – Там було весело й цікаво. На подвір’ї стояв автобус, я ставала поруч і зображала начальницю – «командувала» водіями та робітниками: «Заходьте!», «Виходьте!», «Двері зачинити!».

А пізніше Люда захотіла стати начальником міліції. Хоча, напевно, мрійливій школярці більше подобалася форма правоохоронців, а не їхній зміст. Браві, красиві, підтягнуті. Не життя, а парад!

Можливо, такий юнацький досвід став у нагоді обдарованій дніпрянці і, через роки, на театральній сцені Людмила Журавель може зіграти практично все. І допомагає їй у театрі не тільки талант, а й звичайне життєве щастя. Адже щастя примножує природний дар.

– Я успішна і дуже щаслива людина, – резюмує Людмила, – У моєму житті було багато любовних пригод, поки я одного разу не зустріла майбутнього чоловіка Влада Іванова. Він абсолютно в моєму смаку: невисокий, темноволосий, схожий на східного чоловіка. Розумний та інтелігентний. Зараз нашій доньці Вірі 12 років. Вона абсолютно самодостатня і в артистки не прагне. Хоче стати програмісткою – забезпеченою і вільною. Нехай у неї все збудеться! Що ж до сцени, то Людмила Сергіївна твердо знає, що театральне життя після сорока тільки починається. Актриса не втомлюється відкривати в собі нові обдарування. Навчилася навіть стояти на голові, після чого відчула себе років на десять молодшою. Утім, такий рецепт щастя годиться не для всіх.

Усе золото світу не замінить Мар’яні Бортник материнського щастя

Зовні дівчина-силачка зовсім не справляє враження залізної леді. Маленька мініатюрна, здається, важче за навчальний рюкзак нічого й не піднімала.  Але так тільки здається! Силища в руках у нашої землячки надзвичайна. Ще б пак!

 27-річна дніпрянка 5-разова чемпіонка світу з гирьового спорту серед дівчат до 18 років і володарка світової «бронзи» серед дорослих. Її особистий рекорд – 146 ривків 24-кілограмової гирі за 10 хвилин, досі офіційно не побитий в Україні.

Спортивний талант Мар’яни проявився ще в дитинстві. У рідному селі Шевченкове Нікопольського району школярка разом із батьком із легкістю тягала 30-кілограмові мішки з картоплею. Коли ж вступила до Університету митної справи та фінансів всерйоз зайнялася гирьовим спортом.

При цьому чарівна спортсменка не зациклювалася на одних лише перемогах і рекордах.

– У мене такий характер – прагну бути першою, – констатує рекордсменка. – Тут у мене залізна воля. Але ця якість проявлялася тільки на змаганнях.  А в звичайному житті я зовсім не конфліктна, а, навпаки, спокійна, скромна і стримана. Зовсім не бой-дівчина. Причому, ніколи не вважала, що маю реалізуватися виключно в спорті. Завжди намагаюся мати гарний вигляд – ходжу на підборах, ношу модні сукні. Ну і косметику не зневажаю!

Ну а через три роки після закінчення університету з чемпіонкою сталося щось більше, ніж перемога на першості світу. Кохання!

– З Юрою познайомилися банально, в інтернеті, – розповідає Мар’яна. – Привабило, що він простий хлопець. Упевнений у собі. Цілеспрямований і вольовий. Перешкоди для нього не існують. Спочатку через це траплялися моменти. Але притерлись. Розрулили. Почуття все вирішило. Ну а третього березня нашому синові Тимуру виповнився рік. Обожнюю його!  Таке щастя – бути мамою. Жоден світовий п’єдестал не можна порівняти із запахом твоєї маленької дитини.

Коли він грається моїми медалями, кажу синові, що для нього їх вигравала. І це чиста правда.

Сьогодні ексчемпіонка світу, майстер спорту міжнародного класу Мар’яна Бортник звичайний майстер манікюру. Утім, сама вона вважає себе абсолютно щасливою та успішною.

Військовий бухгалтер Марина Міськова відкриє салон краси

Ще недавно Марина служила у фінансово-економічній службі ЗСУ бухгалтером. Ґрунтовна, надійна професія. Мрія для дипломованого економіста. Але наша землячка вирішила інакше.

– Одного разу настає такий момент, коли запитуєш себе: «А чого я власне хочу? Чому працюю саме тут?», – розповідає дніпрянка Марина Міськова. – Я дівчина досить доросла – уже 42 рочки – от рік тому й поставила собі ці запитання. Поговорила сама з собою і вирішила, що нарешті настав час реалізувати дитячі бажання: малювати, створювати красиві речі, допомагати людям. Звільнилася із ЗСУ і стала шукати можливість мрію втілити в життя.

Додатковою мотивацією кардинально змінити професію стали діти. Їх п’ятеро: доньки Оля, Аня, Настя та племінники Ангеліна і Богдан, які перебувають під опікою Марини.

  – Старшій доньці Олі 25 років, і вона майстер, що відбулася, – займається нарощуванням волосся, ламінуванням вій і брів, – продовжує розповідь багатодітна мама. – Можливо, її приклад і став вирішальним аргументом. А взагалі мої діти всі дуже різні, але дружні.  Вони – головна мотивація і підтримка. Найкращі порадники та наставники.

Марина Міськова скористалася запрошенням відвідати бізнес-хаб “ВОНА”, де вивчилася на майстра манікюру. У міському департаменті правової підтримки їй допомогли оформити грантову заявку і 2024-го ініціативна дніпрянка отримала грант – 100 тисяч гривень швейцарської агенції Mercy Corps на створення соціального салону краси.

– Усе життя працювала в банківській сфері, а тепер хочу допомагати людям стати красивими, – зазначає співрозмовниця. – Планую відкрити інклюзивний салон краси. Мої фішки – абсолютна доступність для клієнтів, гнучкий графік роботи та низькі ціни. Наприкінці березня відкрию студію, а потім уже й салон.

Правоту Марини підтверджує дніпровський психолог Ганна Протасова, яка стверджує: почати нове життя: змінити професію, спосіб життя або чоловіка, якщо вони вас не влаштовують, ніколи не пізно.

– Сьогодні жінки звертаються по психологічну допомогу з найрізноманітніших питань, – констатує Анна Протасова. – Це стреси, пов’язані з війною, професійне вигорання, патологічна втома, взаємини в родині. У кожної свої проблеми і диво-рекомендацій на всі випадки життя не існує. Можу сказати: не бійтеся змін у житті, якщо наявна ситуація не влаштовує. Стати успішною легше, ніж вам здається. Перш за все, визначитись, що успіх означає особисто для вас. Проаналізуйте свої сильні та слабкі сторони, щоб розуміти, на що можете спиратися в досягненні мети, а де може знадобитися допомога. Просувайтеся у своєму темпі, прислухайтеся до себе, будьте терплячою. Пробуйте різні підходи й обов’язково винагороджуйте себе за удачу. Відмовтеся від того, що вас постійно напружує. Розлучайтеся з «чужими» людьми. Наприклад, щасливий шлюб може бути не з першої, не з другої і навіть не з третьої, як у казці, спроби. Ну а поміняти професію можливо і в 50, і в 60 років.

У підприємиці Ганни Горбачової на Дніпро великі плани 

Війна поступово видавлювала Ганну Горбачову з рідного Донбасу. У 2014-му Анна Леонідівна переїхала з Горлівки в Торецьк, потім опинилася в Сіверськодонецьку, а після початку повномасштабного вторгнення живе і працює в Дніпрі. У нашому місті вимушена переселенка стала успішним підприємцем.  Разом із сином Дмитром вони вже відкрили дві пекарні та мають намір розширювати сімейний бізнес.

У минулому Анна працювала на шахті медиком. Завідувала медпунктами, а потім круто змінила професію. Чому?

– Вороги допомогли, – посміхається бізнесвумен. – Коли почалася війна, довелося поїхати. Потрібно було знімати квартиру, годувати дітей. На зарплату медпрацівника особливо не розженешся. Вирішила зайнятися підприємництвом. Відкрила млинцеву, потім невеликий магазинчик. Згодом доросла до супермаркета з пекарнею.

Змінювалася і географія підприємницької діяльності: Торецьк – Сіверськодонецьк -Дніпро. Саме в Дніпрі Ганна Леонідівна сповна реалізувала свій бізнес-талант. Стимулювали нову дніпрянку й обставини. Анна Горбачова – багатодітна мати: троє синів і донька. Чоловік у всьому її підтримує, але головний «мотор» їхнього сімейного бізнесу – вона сама.

 – Улітку 2022-го відкрила першу пекарню на проспекті Науки, потім на лівобережжі Дніпра відкрила другу, – продовжує розповідь співрозмовниця. – Нею керує син Дмитро. Тут ми печемо багато видів печива та хліба. На лівому березі – робимо круасани. Для роботи нам життєво необхідний апарат шокової заморозки.  Особливо влітку. Адже шокер дає змогу готувати страви чи заготовки заздалегідь, що у спеку важливо.

Такий апарат коштує недешево, але, завдяки гранту від міської ради Дніпра Анна Горбачова зможе його придбати.

У планах дніпровської бізнесвумен розширити сімейний бізнес.

– Переконана, що попит на нашу продукцію тільки зростатиме, – вважає Ганна Горбачова. – Коли ми в стресі – хочеться більше їсти. Особливо солодкого. А все життя – стрес. І не тільки в нас. В Європі, до речі, черги в булочну зранку шикуються. Тож будемо розширювати виробництво в Дніпрі. Можливість така є!

Дніпро допомагає жінкам у працевлаштуванні та у відкритті бізнесу

Зауважимо, що ситуація з безробіття жінок у регіоні досить гостра. За інформацією Дніпропетровського обласного центру зайнятості, у січні-грудні 2024 року на обліку служби зайнятості перебувало 48,6 тис. шукачів роботи, з них 35,8 тис. (або 74%) – це жінки.

 Минулого року роботу отримали 16,6 тис. наших землячок.

Найпопулярніші професії: продавець продовольчих/непродовольчих товарів, продавець-консультант, бухгалтер, менеджер (управитель), фахівець, економіст, кухар, укладальник-пакувальник, адміністратор, молодша медична сестра, касир торговельного залу, службовець на складі (комірник) тощо.

На початку 2025-го потребуючих роботи на Дніпропетровщині стало менше, але переважна більшість безробітних, як і раніше, представниці прекрасної статі.  У січні-лютому зареєстровано 15,5 тис. шукачів роботи, з них 12,1 тис. (або 78%) – жінки.  Роботу отримали 2,6 тис. претенденток.

При цьому українки останнім часом активніше освоюють середній і дрібний бізнес. Ясна річ, під лежачий камінь вода не тече. За підсумками 2024-го, майже половина (48,1%) ФОПів країни припадала на жінок. Причому, за кількістю підприємців Дніпропетровщина серед лідерів: 83,5 тис. Більше тільки в Києві.

Місто активно допомагає дніпрянкам не тільки в пошуках роботи, а й у відкритті бізнесу. Підтвердження тому – наші землячки Ганна Горбачова та Марина Міськова.

  – Свій кондитерський бізнес Ганна Горбачова почала ще в Торецьку, – каже Ірина Журавльова, начальник управління регуляторної політики та розвитку підприємства департаменту правового забезпечення. – Через війну вона була змушена переїхати, і обрала Дніпро. На жаль, з обладнання підприємиця змогла перевезти тільки піч і тістоміс. У 2024 році міська рада вперше провела конкурс мікрогрантів для підприємців, які працюють у харчовій та переробній промисловості. Ганна Леонідівна стала одним із п’яти переможців цього конкурсу та отримала грант у розмірі 100 тисяч гривень для придбання обладнання для пекарні, а саме апарату шокової заморозки продукції власного виробництва.

Ветеранка ЗСУ Марина Міськова отримала швейцарський грант, але правильно оформити грантову заявку та проконсультували щодо ведення бізнесу підприємницю в Дніпрі.

І це не єдині випадки підтримки ділових та ініціативних дніпрянок. Місто й надалі підтримуватиме бізнес та його перспективні проєкти.

  – У 2025 році ми також плануємо провести конкурс мікрогрантів для підприємців, – резюмує керівник управління регуляторної політики та розвитку підприємства. – продовжимо співпрацю з банками щодо надання часткового відшкодування з бюджету відсоткових ставок за кредитами, залученими суб’єктами мікро-, малого та середнього підприємництва на відновлення та розвиток бізнесу. Для жінок Дніпра, насамперед вразливих категорій, у березні стартує цикл безоплатних тренінгів «Розпочни власну справу» – від створення бізнес-ідеї до фінансування проєкту через гранти! Це буде 8 практичних тренінгів, які відбуватимуться щоп’ятниці з 13:00 до 15:30. У разі зацікавленості щодо участі пропонуємо звернутися до Центру підтримки бізнесу міської ради за телефоном: (096)868-39-34.

Фото Валерія Кравченка та особистих архивів жінок