Дніпряни вже звикли до того, що кам’яні баби, які знаходяться біля Дніпропетровського національного історичного музею ім. Яворницького, вдягли на себе кевларові «бронежилети». Місцеві митці зробили на деяких з них цікаві яскраві малюнки. Але кількість баб у нашому місті постійно збільшується. Чому і як це відбувається, дізналась журналістка видання «Наше місто».
Зараз до нас привозять пам’ятки з тих територій Донецької області, які вже окуповані або можуть бути окуповані, – розповідає Олександр Старік, в.о. обов’язки директора ДНІМ. – Вони знаходяться у нас на тимчасовому зберіганні. Намагаємось виділяти під це площі, плідно співпрацюємо з Донецьким управлінням культури. У нас налагоджений зв’язок з волонтерами та військовими, які допомагають звозити до нас ті пам’ятки, яким щось загрожує.
Перш за все, мова йде про рятування кам’яних баб. ДНІМ є певним центром з кам’яної пластики кочових народів степу. Тут існує найбільша колекція таких експонатів на території України, а, скоріш за все, й всієї Європи. Це більше 100 статуй починаючи з епохи неоліту і закінчуючи половецьким періодом.
Зараз в нас знаходиться 14 кам’яних статуй з Донеччини, – зазначає Олександр Старік. – Культурне значення цих пам’яток є дуже великим. У процесі їхнього порятунку дуже допомагали не тільки окремі волонтери та військові, а й 3 штурмова бригада, 128 бригада ТрО. Рятувати такі пам’ятки важливо ще й тому, що багато подібних предметів вже, на жаль, знищено, вкрадено, перевезено на територію рф.
До Дніпра потрапляють кам’яні баби, які були у музеях, а також знаходились поблизу приватних садиб. На жаль, в Україні поки що немає єдиного реєстру пам’яток, він зараз тільки створюється. Тому відслідкувати подальшу долю предметів, які були у розгромлених музеях, неможливо.
Якщо ми беремо до себе предмет з якогось музею, в договорі зазначається, що він знаходиться у нас до деокупації та розмінування певної території, – розповідає Олександр Старік. – Наші статуї, які стоять на вулиці, ми також убезпечили. Вони закриті спеціальними захисними спорудами з кевларовим покриттям. Таких статуй у нас більше сорока. Коли художники розписували ці споруди, ми просили, щоб малюнки були пов’язані з культурою та історією нашого регіону. Цей процес наразі триває.
Фото автора.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, яка ситуація склалася з будівлями історичного музею.
