ЕКСКЛЮЗИВ  Кліматичні гойдалки цієї зими: яким буде врожай на Дніпропетровщині

Нинішня зима вже запам’яталася теплою погодою і температурними максимумами. Щоправда, лютий встиг порадувати дніпрян снігом і легкими морозами. Але якою буде весна? Як вплине погода на врожай зернових і плодово-ягідних культур. Хто і що можуть завадити фермерам Дніпропетровщини у 2025 році? Про це розповість «Наше місто».

У лютому в Дніпрі холодніше, ніж в Ісландії

Фахівці давно помітили, що традиційні сезони вже не відповідають кліматичним реаліям. У вересні ще щосили триває літо, а осінь фактично продовжується до новорічних свят. Ну а справжня зима, всупереч календарю, стартує вже в січні. А часом і пізніше.

– Метеорологічна зима, тобто стійкий перехід середньодобової температури через нуль у бік зниження, у нинішньому сезоні розпочалася тільки 5 лютого, – зазначає Василь Гринчак, начальник Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології. – Це набагато пізніше за середньостатистичні дати. Ба більше, на початку січня – 7,8,9,10 – на Дніпропетровщині реєструвалися температурні максимуми. Приміром, 8 січня у Дніпрі синоптики зафіксували аж 10,5 градуса тепла.

Але потепління потеплінням, та зими поки що ніхто не відміняв. У лютому вона нарешті на радість фермерів і садівників настала.

– Середньомісячна температура січня на Дніпропетровщині була на 8-9 градусів вищою за норму, – констатує головний синоптик області. – По суті, довготривале зимове потепління вже норма. Це пов’язано з тим, що влітку океани отримують величезну кількість тепла і не встигають його віддати в холодну пору року. Тому з теплих атлантичних широт до нас іде тепло. Але іноді з півночі проникає холодне повітря. Такий подих Арктики приніс у наш регіон сніг і морози. Дивно, але в лютому в нас було холодніше, ніж в Ісландії. Парадокс!

Можливо,містян-мерзляків це не потішило, зате рослини зраділи.

Сніжок випав на радість озимині

В Україні за останні сім сезонів зафіксовано найнижчий рівень вологості ґрунту. Це викликало побоювання щодо врожаю нинішнього року. Але дослідження засвідчили, що види на врожай озимих хороші.

– Відсутність опадів і тепла погода на початку та наприкінці січня призвели до тимчасового відновлення вегетації, – розповідає начальник ДРЦМ. – Вегетація не найактивніша, але все-таки вона була. Тобто озимі відновили ріст. Ну а в лютому були  заморозки. Вночі градусник показував: -10,-12.  А критична температура для озимини 14-17 градусів морозу на глибині кущіння. Таких температур не зафіксовано. Тобто загрози для озимих культур не зафіксовано, посіви перебувають у стані неглибокого зимового спокою, що обіцяє гарний урожай.

Поки що погода благоволить і традиційним садовим культурам. Вони вже звикли до кліматичних сюрпризів останніх років. Звісно, якщо на початку березня вдарять сильні морози, то і їм доведеться несолодко.

– У середині лютого нарешті випав сніг і знизилася температура, – зазначає Анатолій Кабар, директор Ботанічного саду ДНУ. – Уся зима безсніжна була, а тут сніжок. Таке диво!  Кожна сніжинка набагато краще вбирається землею, ніж крапля дощу. Ну і в плюс невеликі морози. Вони зупинили розвиток рослин, які через теплу погоду пішли в ріст. Наші рідні садові культури – вишні, яблуні зазвичай вже не реагують на провокації погоди, але рослини-інтродуценти до таких катаклізмів вельми чутливі. Йдеться про деревно-чагарникові рослини нашого ботсаду: сакури, калину боднатенську, жимолость запашну, хімонант ранній.

  На думку ботаніка, якщо і початок весни буде таким самим сніжним і злегка морозним, рослини тільки порадіють.

– Ідеально, якщо буде багато снігу і помірно низькі температури, – стверджує ботанік. – Добре б, щоб і початок весни був таким самим, щоб не провокувати передчасну вегетацію. Нехай остаточно потеплішає у квітні, коли більшості рослин саме час оживати й розквітати.

   Україна здатна виробляти вчетверо більше продукції, ніж потрібно для споживання

Фахівці стверджують, що врожайні та неврожайні роки – поняття досить умовні. До погодних сюрпризів рослини та фермери поступово пристосовуються.

– Вважається, що приблизно кожен третій рік неврожайний, – розповідає Едуард Федоренко, завідувач відділу насінництва та маркетингу Інституту зернових культур НААН України. – Але це ж усе відносно. По пшениці може бути неважливо, а по інших культурах навпаки дуже навіть непогано. Наприклад, овочі пропали, а яблука – вродили. Взагалі ж Україна здатна виробляти в 4 рази більше продукції, ніж це необхідно для потреб внутрішнього ринку. Тому потрібно дуже постаратися, щоб неврожай призвів до голоду.

Такі «старання» в минулому столітті неодноразово практикувалися. Йдеться про голод 1928-1929 років, про Голодомор 1932-1933 років.

– Для історика це питання перебуває трохи в іншій площині, – констатує Валентин Рибалка, начальник експозиційно-виставкового та видавничого відділу музею спротиву Голодомору. – Важливіше інше: чи має влада бажання не допустити голод, боротися з ним і швидко подолати його наслідки? Радянська влада показала, що впродовж усієї своєї історії вона так і не змогла вирішити продовольчу проблему. І йдеться не лише про події, спричинені зневагою до інтересів українських сіл. Склався стереотип, що після голодомору жити, як казав Сталін, стало «легше і веселіше». Насправді через два роки після скасування карток, у 1947-му народ-переможець насамперед в Україні та Молдові відчув на собі голод, спричинений прямими діями влади.

Тож влада здатна нашкодити набагато сильніше за погоду. Щодо погоди, то з нею краще не воювати, а співпрацювати.

– Люди, які працюють на землі, зазвичай мають гнучкий розум і практичну кмітливість, – вважає кандидат сільськогосподарських наук Едуард Федоренко. – Клімат у нас степовий, посушливий і фермерам це давно відомо. Використовуються зрошення, посухостійкі сорти, інші культури. Подумаєш, посуха! У нас щорічно випадає 300-350 мм опадів, а, наприклад, у Чилі – 50 мм. При цьому Чилі одна з найрозвиненіших сільськогосподарських країн Південної Америки.

Шпаки люблять ранню черешню, як і ми

Справді, наші аграрії звикли працювати в непростих, стресових  ситуаціях і кліматичні проблеми для них не найважливіші.

– У мене взагалі особлива ситуація, – стверджує Анатолій Донченко, фермер. – Мої ділянки у Василівці Самарського району в горбистій місцевості, на схилах балок. Обробляти їх проблематично. Тому технічні витрати великі. А тут ще податки збільшилися. Зрозуміло, що війна також викликає тривогу. У цьому головні проблеми, а з погодою якось домовимося.

У битві за врожай можуть взяти участь і птахи, хоча їхню шкоду часто дуже перебільшують.

– Від шпаків можуть постраждати ранні сорти черешні, – розповідає Олександр Пономаренко, старший науковий співробітник природного заповідника «Природно-Орільський». – Вони дозрівають уже в червні, коли шпаки ще виводять пташенят. Зрозуміло, що в цей час птахи жеруть як не в себі. Ну й накидаються на смачні ягоди. До речі, в перекладі з латині черешня і називається «пташина вишня». Також птахи люблять шовковицю, яка теж дозріває рано. Але загалом більшість пернатих серйозно на врожай сільгоспкультур не впливають.

Зоолог зазначив, що в момент бурхливого росту рослин зерноїдні птахи переважно харчуються комахами.

  – У період активної вегетації рослини пруть вгору й активізуються комахи, які стають легкою здобиччю для птахів, – продовжує співробітник заповідника. – Є ще такий момент: багато фермерів посилено використовують на полях «хімію», і тому недозріле зерно отруйне. Птахи його не чіпають, а коли під час дозрівання отрута нейтралізується, пернаті можуть обнести поле, якщо фермери не встигнуть його прибрати. Взагалі ж отрутохімікати відлякують не тільки птахів. Сам бачив, як поля щедро заливали отрутою, так що звідти очманілі зайці вискакували як очманілі. Утім, цих гризунів зернові не приваблюють, зате плодовим садам зайці можуть зашкодити в будь-яку погоду.