ЕКСКЛЮЗИВ ОФІЦІЙНО Вибухи, бійки, гра в кальмара: як убезпечити підлітків з Дніпра від деструктивних трендів із соцмереж

Жорстока війна, яку держава-агресор веде проти України три роки, та загалом тривожні настрої в суспільстві відображаються на настроях та психологічному стані дітей та підлітків, пише “Наше місто”.

Зростання напруги та агресії серед дітей – одна з найрозповсюдженіших реакцій. Крім того, саме підлітки дуже піддаються впливам масової культури та численних блогерів, лідерів думок в соціальних мережах. Вони,зокрема можуть поширювати деструктивні тренди та закликати до участі в екстремальних та небезпечних челенджах. З цього приводу б’ють на сполох батьки, педагоги, правоохоронці. 

Підлітки підривають саморобні петарди…

Нещодавно екстремальний випадок мав місце просто в центрі Дніпра – на Європейській площі пролунав вибух. Невідомі підлітки кинули в мобільне укриття петарди, які з шаленим гуркотом розірвалися, повідомив “Дніпро оперативний”. Очевидці зауважували, що невдомі зловмисники могли використати саморобний вибуховий пакет, який виготовляється із суміші для прочищення труб “Кріт”. Нагадаємо, в Україні офіційно заборонено використовувати піротехніку, зокрема – петарди.

Такі екстремальні та вкрай небезпечні розваги підлітків – продовження в реальному житті трендів із соцмереж. Взимку у соціальній мережі TikTok поширювався  небезпечний челендж: завдання, яке мали виконати глядачі – виготовити  саморобні петарди.

Дітям та підліткам нагадують: такі дії загрожують здоров’ю та життю. Правоохоронці та медики зазначають: наслідки таких експериментів – катастрофічні: хімічні опіки, шрами на обличчі й руках, а в деяких випадках – тривале лікування. Медики наголошують: подібні травми можуть залишитися на все життя.

…та ризикують втратити кінцівки та очі

Дійсно, жахливий випадок нещодавно мав місце у Львові. Троє підлітків наслідували небезпечний тренд у ТikТok, змайстрували петарду, в результаті саморобна вибухівка розірвалась у них перед обличчями.

Хлопці 10, 11 та 15 років намагались виготовити петарду за інструкцією, про яку дізналися із соцмережі. Після таких “дослідів” усіх упродовж тижня шпиталізували із глибокими хімічними опіками обличчя.

“Засіб для очищення труб, який є у цих так званих петардах, буквально розʼїдає шкіру дітей. Найбільше страждають очі, адже там тканини найтонші. …Дітям  ми надали допомогу. В усіх них, на жаль, залишаться рубці на обличчі”, – розповіла журналістам опікова та пластична хірургиня Галина Саян.

Напад на кіоск та погрози продавчині: злочини заради популярності в соцмережах

Однак саморобна вибухівка, яку підлітки намагаються виготовити за шкідливими рецептами з соцмереж – лише один з фрагментів проблеми. Інші тренди – також вкрай небезпечні та можуть призвести до серйозних проблем із законом – для самих підлітків, а також їхніх батьків. 

Так, нещодавно у Дніпрі ювенальні поліцейські встановили двох неповнолітніх, які вчинили небезпечні хуліганські дії в Індустріальному районі міста. Так, підлітки 11 и 15 років спочатку кидали в кіоск пакети з вибуховою сумішшю, а потім ображали продавчиню.  Як з’ясували правоохоронці, ці хуліганські дії були наслідуванням небезпечного тренду з соцмережі “TikTok”.

Поліція склала адміністративні протоколи на батьків за ст. 184 КУпАП (невиконання обов’язків щодо виховання дітей). З підлітками та їхніми родинами провели профілактичні бесіди, закликавши уникати подібної поведінки в майбутньому. Однак проблема є і вимагає реакції суспільства.

Педагоги закликають батьків відговорити дітей від небезпечних челенджів

Не лише соцмережі, а й популярні серіали впливають на підлітків. Так, в одній зі шкіл Дніпра діти з умовною зброєю влаштували «Гру в кальмара» – за мотивами надпопулярного корейського серіалу, герої якого мають проходити екстремальні та жорстокі випробування задля виживання та перемоги. 

Дійсно, вплив кіно, серіалів, медіа, соцмереж, інфлюенсерів та популярних блогерів на дітей та підлітків – величезний, а наслідки такого впливу далеко не завжди – позитиві. Діти можуть наслідувати екстремальні та жорстокі моделі поведінки, які побачили на екрані.

“Б’ємо на сполох! Мережею шириться небезпечний тренд з побиттям дітей, – повідомляє департамент гуманітарної політики міської ради. – З початку року інтернет заполонили відео, на яких підлітки жорстоко б’ють однолітків. І це – не поодинокі випадки, а географія таких сутичок щодня розширюється… На жаль, булінг та інші прояви насильства у школах по всій країні потрохи стають нормою… Звичайно, що війна, стрес і брак уваги дуже сильно впливають на дітей, але жорстокість – не виправдання!”

Як протидіяти небезпечним впливам, що варто робити батькам, аби убезпечити дітей?  Представники департаменту гуманітарної політики закликають дітей та дорослих не бути байдужими:

“… Будь ласка, не підтримуйте насильство ні діями, ні мовчанням! Якщо ви стали свідком знущань – якнайшвидше повідомте про це дорослих чи до поліції, на гарячу лінію 102.

Закликаємо дітлахів не слідувати трендам, що можуть розлюднювати та поширювати насилля. Також просимо батьків вчити ваших дітей вирішувати конфлікти шляхом діалогу”.

Педагоги пояснюють школярам правила безпеки в Інтернеті 

У закладах освіти Дніпра, підпорядкованих департаменту гуманітарної політики міської ради, проактивно реагують на виклики, які з’являються у наш непростий воєнний час. Вчителі, шкільні психологи регулярно проводять цікаві та інтерактивні заняття щодо безпечного поводження в мережі, аби убезпечити дітей та пояснити їм розумні та корисні правила поведінки.

Кореспонденти “НМ” побували у дніпровській гімназії №133 та разом з учнями 8-Б класу  відвідали тематичний урок, присвячений безпечній поведінці в інтернеті. Такі заняття проводяться в навчальному закладі регулярно. Так, для найменших учнів вчителі пояснюють важливу інформацію в ігровій формі, для школярів старших класів – проводять цікаві тренінги та активності з використанням штучного інтелекту.

– Ми постійно проводимо заходи, присвячені безпеці дітей в інтернеті та соціальних мережах, – пояснює  Наталія Василенко, директор дніпровської гімназії №133, де навчаються понад сімсот дітей та працюють 45 педагогів. –  Ми докладно розповідаємо, яким чином діти можуть скористатися інтернетом, щоб знайти щось цікаве, корисне, гарне для навчання. Також дуже важливо пояснити школярам, який контент в інтернеті є небезпечним, де можна натрапити на фейкові повідомлення, яка інформація може зашкодити, які відомості, приміром, не треба розповсюджувати. Загалом наше завдання – навчити дітей розумітися на цьому, навчити користуватися інтернетом на благо, не нашкодити собі.

Заняття з безпеки в інтернеті та соцмережах для учнів 8-Б класу проводять вчителька історії Олеся Коржова та шкільний психолог Юлія Чеченя. Урок відбувається цікаво та жваво: педагоги показують дітям презентацію на інтерактивній дошці та запрошують долучатися до онлайн-опитування з теми заняття.

Пані Олеся залучає школярів до онлайн-змагання: діти відповідають на цікаві питання про інтернет, згадують правила безпечного поводження в мережі, зокрема – про користь використання антивірусних програм, надійних паролів. Пригадують, які загрози існують у віртуальному просторі – шахрайство, булінг, використання ботів, та обговорюють, як треба реагувати на можливі негативні ситуації. 

Діти швидко, впевнено та правильно відповідають на питання, вони добре розуміють, що варто, а що не варто робити в інтернеті та соцмережах. В підсумку учениці Ярослава Устименко, Єлизавета Полянська, Христина Вонсовіч показують кращі результати.

Важливий аспект – варто подбати про безпеку спілкування в соцмережах та вміти протидіяти маніпуляціям. Адже агресивне спілкування, хейт (від англ. to hate – ненавидіти), маніпуляції  є сумною ознакою соцмереж у наш час.

– У соцмережах ми можемо переживати різні емоції, – пояснює шкільний психолог Юлія Чеченя. – Адже кожна людина – індивідуальна. Втім, у будь-якому разі варто залишатися при своїй думці. Якщо певний користувач виявляє агресію, краще за все – заспокоїтися та не піддаватися маніпуляціям. 

З хейтом у мережі можуть зіткнутися і діти, і дорослі, зазначає у розмові з учнями директорка гімназії Наталія Василенко. Тож варто подбати про власну емоційну безпеку. Школярі ж діляться власним досвідом: у разі агресії проти тебе в соцмережі можна заблокувати того, хто тебе ображає, чи подати скаргу до адміністрації соціальної мережі. А в разі відверто протиправних дій з боку інших користувачів соцмереж – реагувати проактивно.

– Варто звертатися до батьків, а ще – до кіберполіції, якщо треба, – каже  учениця 8-Б класу Ярослава Устименко. 

Вчителі нагадують дітям: в мережі ми нікому НЕ повідомляємо номери телефонів, номери банківських карток, не публікуємо домашню адресу, не повідомляємо незнайомим місце перебування.

Найважливіший акцент, який роблять педагоги – у наш складний та тривожний воєнний час ворожа пропаганда  може надавати деструктивну інформацію, тож довіряти можна лише українським офіційним джерелам інформації.  Крім того, через соцмережі ворог може анонімно, втаємничено пропонувати скоїти кримінальні правопорушення,  на кшталт підпалів або різних диверсій, та обіцяти за це гроші. На такі підступні “пропозиції” в жодному разі не можна відгукуватися, зауважує шкільний психолог Олеся Чеченя.

– Якщо, приміром, невідомі пропонують скоїти щось протизаконне, обіцяють гроші за підпали або щось ще – не відповідайте на такі пропозиції. Краще за все – повідомити батьків, вчителів, правоохоронців, зокрема –  звернутися до кіберполіції, – каже вона.

Штучний інтелект допомагає у добрій справі: на завершення цікавого та корисного заняття вчителі пропонують дітям за допомогою ШІ  створити пісні  – про безпеку в соцмережах і протидію фейкам та мові ворожнечі. Результат – чудовий: за кілька хвилин школярі вже програють композиції у різних жанрах – від мелодійної популярної музики до динамічного металу. А головне – завдяки натхненній праці та зусиллям педагогів діти  відтепер краще обізнані про те, як убезпечити себе в інтернеті та соцмережах у наш час. 

Не брати участь у небезпечних челенджах – радять правоохоронці

Нацполіція України закликає батьків та дітей бути уважними й не ризикувати здоров’ям заради популярності в соцмережах!

Що потрібно знати та робити?  

Для дітей:  

• Не повторюйте небезпечні дії, які ви бачите у соцмережах. Життя та здоров’я набагато важливіші за будь-які перегляди чи лайки.  
• Якщо друзі пропонують взяти участь у таких “челенджах”, скажіть тверде “ні” та негайно розкажіть про це дорослим.  
• Повідомте вчителів чи батьків, якщо знаєте когось, хто планує робити небезпечні “експерименти”.  

Для батьків:  

• Контролюйте, які відео та челенджі переглядає ваша дитина в інтернеті.  
• Поясніть дітям, що “лайки” в соцмережах не варті їхнього здоров’я та життя.  
• Довірливо спілкуйтеся з дітьми й розповідайте про наслідки небезпечних дій.  

“Якщо ви знаєте про випадки поширення небезпечних челенджів або травмування дітей, не залишайтеся осторонь — звертайтеся до поліції за номером 102”, – зазначають правоохоронці.

Булінг є правопорушенням та передбачає покарання

Варто зазначити: наразі булінг (цькування людини, жорстоке поводження у колективі, приниження з певного приводу та ін.) є адміністративним правопорушенням. Згідно зі статтею 173-4 КУпАП це тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або у вигляді громадських робіт від 20 до 40 годин. 

У той же час вже відомі факти жорстокого побиття дітей, за які кривдники можуть отримати реальний тюремний строк.

Поради юристів: як захистити права дітей та підлітків

Юристи зазначають: кожна дитина має право на захист (і навіть потребує його) – незалежно від того, перебуває вона у конфлікті чи у контакті з законом: і кривдник, і потерпілий, і навіть свідок.

Звернення дитини за правовою допомогою унормоване ст. 3, 12 Конвенції ООН про права дитини, ст.ст. 3, 9, 10 Закону «Про охорону дитинства». Ці нормативно-правові акти – пріоритетні, покликані не залишити дитину наодинці з проблемою, не робити її залежною від бездіяльності законного представника.

До кого може звернутися дитина, що стикається з насильством?

Передусім це дорослий, якому дитина довіряє: мама, тато, опікун чи піклувальник; старші брати чи сестри; вчитель, психолог закладу освіти чи установи, під наглядом якої перебуває дитина; тренер спортивної секції чи гуртка.

Також це безумовно керівник закладу освіти, де міг статися стався інцидент, а також – правоохоронні органи (поліція, прокуратура), які фіксують, кваліфікують та надалі розслідують протиправне посягання.

В юридичних питаннях можуть допомогти Центри надання безоплатної правничої допомоги. Система БПД покликана, зокрема забезпечувати гарантований державою правовий захист прав та інтересів  дітей.

Батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина. Також батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини (ст. 154 Сімейного кодексу). 

Однак юристи підкреслюють реалізуючи право на захист дитини, батькам не варто чинити самосуд чи проводити самостійне розслідування в ситуації насильства чи іншого порушення прав дитини. Такі дії можуть містити ознаки правопорушення й навіть мати наслідком адміністративну чи кримінальну відповідальність, а також призвести до втрати дорогоцінного часу й перешкоджати ефективному збору доказів.

Фото Володимира Федорищева