З полону повернувся військовий медик з Дніпра, який рятував поранених у Маріуполі

5 лютого 2025 року під час обміну полоненими додому повернувся Андрій Шидловський — військовий медик, випускник Дніпровського державного медичного університету. Після майже трьох років у неволі він нарешті зміг обійняти своїх рідних, пише «Наше місто» з посиланням допис на сторінці ДДМУ.

Дитинство та шлях у медицину

Андрій Шидловський народився у 1994 році на Рівненщині. Ще в школі він був активним та ініціативним – брав участь у виставах і концертах, а також захоплювався біологією. Саме ця любов до науки визначила його майбутнє: у 2012 році він вступив до Дніпровської медичної академії (нині Дніпровський державний медичний університет).

За роки навчання Андрій став душею студентського життя – був старостою, організатором гуртожиткових зустрічей, людиною, до якої завжди зверталися за допомогою. Водночас він не забував про своє головне покликання – медицину. Ще з третього курсу працював у реанімації, опановуючи інтенсивну терапію.

Під час інтернатури Андрій буквально жив у лікарні – здобував досвід і разом з колегами рятував життя пацієнтів. Колеги запам’ятали його як щирого, самовідданого та доброго лікаря, для якого допомагати іншим – це не просто робота, а життєва місія.

Військовий медик на передовій

У 2020 році Андрій вирішив стати військовим медиком, адже розумів, що на фронті критично бракує лікарів. До початку повномасштабного вторгнення він вже перебував на ротації в зоні бойових дій, працював у медпункті та опікувався здоров’ям військових: лікував їх, купував необхідні ліки, проводив обходи.

Медик продовжував удосконалювати свої знання, адже розумів, що в умовах війни його вміння можуть врятувати не одне життя.

Маріуполь, підземний шпиталь і полон

Після 24 лютого 2022 року Андрій майже одразу опинився в Маріуполі. Через відсутність зв’язку рідко виходив на контакт, але щоразу говорив, що «все добре, він ситий, одягнений і виспаний». Навіть у розмовах під звуки вибухів він намагався жартувати, підтримувати рідних, не показувати втоми.

З 8 березня він зник на 19 днів. Родичі не знали, чи живий він, що з ним відбувається. Аж 5 квітня Андрій знову вийшов на зв’язок – розповів, що увесь цей час перебував у бункері разом з іншими медиками та військовими. Там він працював анестезіологом, проводив операції, перев’язки, лікував поранених в умовах підвалу при світлі налобних ліхтариків.

Зв’язок знову обірвався. А 12 квітня Андрій повідомив, що його та інших медиків взяли у полон.

Майже три роки у неволі та повернення додому

Полон для військових медиків – особливо важке випробування. Майже три роки рідні не мали змоги побачити Андрія, а кожна звістка про обмін полоненими була надією.

І ось 5 лютого 2025 року під час чергового обміну Андрій Шидловський повернувся додому. Він знову на рідній землі, серед тих, хто весь цей час чекав його, молився та вірив у диво.

Його історія – це не просто історія одного медика. Це символ незламності, людяності та самовідданості. Він повернувся, щоб жити, лікувати та рятувати життя. І щоб продовжувати свою місію – бути лікарем навіть у найтемніші часи.

Нагадаємо, раніше ми писали, що у Канаді, в місті Ванкувер, офіційно стартували сьомі «Ігри Нескорених» (Invictus Games), у яких збірна України бере участь уже вчетверте. Серед учасників – ветеран Національної гвардії України Дем’ян Дудля з Дніпра.

Читайте також: Ми створюємо “центр управління польотами”: Андрій Денисенко про управління ветеранської політики у Дніпрі.