Тантал, ніобій, лантаноїди: які рідкоземельні хімічні елементи могли б добувати на Дніпропетровщині

Рідкісноземельні елементи – стратегічно важливий ресурс, який може змінити економіку України. Особливо враховуючи можливі переговори з США стосовно наших геологічних ресурсів. Про перспективи їхнього видобутку, ключові родовища та наукові дослідження журналісти “Наше місто” говорили з доктором геологічних наук, завідувачем кафедри загальної та структурної геології Дніпровської політехніки Сергієм Шевченком.

Президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація хоче домовитися з Україною про доступ до її важливих природних ресурсів – рідкісноземельних металів. Це, за його логікою, могло б стати «оплатою» за продовження підтримки України у війні з росією.

Що ж це таке рідкісноземельні метали та чому вони важливі? Це 17 елементів, які мають унікальні фізико-хімічні властивості й широко застосовуються в електроніці, оборонній промисловості та альтернативній енергетиці.

– Сергію, розкажіть, будь ласка, які саме рідкісноземельні елементи можуть бути присутні в українських родовищах?

– Україна має великі перспективи у видобутку рідкісноземельних елементів, таких як тантал, ніобій, ітрій, церій, а також інші лантаноїди. Ці елементи є ключовими для виробництва високотехнологічної продукції – від акумуляторів до військової техніки.

– Де саме в Україні виявлені ці поклади?

– Геологи виділяють три основні регіони: північно-західний (Житомирщина), центральний (Вінниччина) та південно-східний (Дніпропетровщина, Донецька область). Наприклад, Малишевське родовище на Дніпропетровщині містить цирконові та титаномісткі руди, які можуть містити і тантал-ніобій.

– Чи ведеться їхній видобуток?

– Наразі в Україні комерційного видобутку рідкісноземельних елементів фактично немає. Запаси враховані, але технології їхньої переробки ще не впроваджені. Частково це пов’язано з відсутністю відповідних підприємств, оскільки за радянських часів країна не орієнтувалася на розробку цих родовищ.

– Чи можливий розвиток цієї галузі найближчим часом?

– Так, за умови залучення інвестицій, розвитку технологій переробки та державної підтримки. Зростає світовий попит на ці елементи, і Україна має шанс стати ключовим постачальником.

– Ви згадували про навчальні геологічні практики. Як вони допомагають у дослідженні родовищ?

– Ми зі студентами проводимо дослідження в різних регіонах. Наприклад, у Приазов’ї ми використовували ультрафіолетовий аналіз, який дозволяє виявити можливу присутність рідкісноземельних елементів. Надалі такі зразки аналізуються у лабораторіях.

Перебуваючи зі студентами на навчальній практиці в Приазов’ї ще до 2012 року, Сергій Шевченко досліджував перспективне родовище Крута Балка, яке містить значні запаси літію, а також, ймовірно, рідкісноземельних мінералів.

“Ми за допомогою ультрафіолету виявили характерний ефект флуоресценції в помаранчевих тонах, що вказує на можливу присутність ітрію та інших рідкісноземельних елементів. За всіма показниками, які використовують геологи, у цьому родовищі можуть бути тантал, ніобій, ітрій та деякі лантаноїди”, – каже він.

У ЗМІ припускають, що оскільки велику частку видобутку рідкісноземельних металів контролює Китай, то розробка українських ресурсів могла б суттєво змінити розподіл сил на геополітичній арені. З огляду на глобальний перехід на зелену енергетику, потреба в цих елементах лише зростатиме, а Україна має шанс відіграти важливу роль у цьому процесі. Водночас питання розвитку видобувної галузі в Україні потребує значних інвестицій та ретельного державного регулювання, щоб уникнути ризику неконтрольованого вивезення стратегічних ресурсів за кордон.

Інтерв’ю записав Максим Браілян. Сюжет – Анастасія Ткач.