ЕКСКЛЮЗИВ Ліміти від ризику: як і для чого банки обмежують карткові перекази

З 1 лютого 2025 року почнуть діяти нові ліміти на банківські перекази. Для цього українців поділили на різні категорії – клієнтів з високим і з низьким рівнем ризику. Навіщо це робиться та до чого це може призвести розповідає «Наше місто».

Які ліміти встановлюють

10 грудня 2024 року в Національному банку України (НБУ) відбувся пресбрифінг, на якому було підписано Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. В першу чергу він передбачає більше уваги до переказів клієнтів, що не можуть підтвердити законність своїх доходів.

Меморандум зобов’язує банки застосовувати ліміти для клієнтів із непідтвердженими доходами:

• З 1 лютого 2025 року:

1. До 50 тис. грн/міс для клієнтів із високим рівнем ризику;
2. До 150 тис. грн/міс для клієнтів із середнім та низьким рівнем ризику.

• З 1 червня 2025 року ліміт для середнього та низького ризику знизиться до 100 тис. грн/міс.

Обмеження не поширюватимуться на перекази між власними рахунками клієнта в одному банку.

«Банки замість закриття дірок у своїх бізнес-процесах, які дозволяють ганяти брудні гроші через картки дропів, вирішили вдарити по всіх клієнтах. Ефективність дій буде аналогічна забиттю цвяхів айфоном останньої моделі – забити цвях можна, але…», – критикує ініціативу банків економіст Володимир Компанієць.

Обмеження на перекази є логічним продовженням політики НБУ, за якою з жовтня минулого року запровадили тимчасовий ліміт на 6 місяців для переказів «з картки на картку» на суму 150 000 грн на місяць. Це стосувалось лише вихідних платежів за усіма рахунками клієнта відкритими в одному банку, та не поширювалося на перекази за реквізитами IBAN.

Завдяки цьому кількість IBAN-операцій зросла на 26%. За даними Forbes, після запровадження обмежень перекази з «картки на картку» скоротилися на 5,6 млрд грн, а ще один вид переказів – на реквізити IBAN навпаки зріс на 6,2 млрд грн. Регулятор помітив таке «перетікання» грошей, та у меморандумі врахував обмеження на перекази за реквізитами.

Хто такий клієнт з високим ризиком

Обмеження на перекази буде залежати від того, наскільки «ризиковим» банк буде вважати свого клієнта.

Аудитор Михайло Крапивко заявив, що ліміти на обмеження ввели заради боротьби з тіньовою економікою.

«До високого ступеня ризику належать насамперед політичні та громадські діячі. Тобто депутати, міністри та генерали. Низький ступінь ризику – це звичайні громадяни, але ті, що мають офіційний дохід, – пояснив економіст, аудитор Михайло Крапивко. – Громадяни, які не мають офіційного доходу, але мають грошові операції – придбання нерухомості, дорогого майна, належать або до середнього, або до високого ступеня ризику. Це все прописано в положеннях фінмоніторингу».

Ось як працює фінмоніторинг. З судового реєстру відомо, що мешканець Дніпра подав до суду на “ПриватБанк” за те, що його виключили зі списку клієнтів. Чоловік стверджував, що підстав для цього немає, але банк пояснив, що має право відмовляти в обслуговуванні, особливо якщо клієнта підозрюють у шахрайстві. Тому дав чоловіку 30 днів, щоб переказати гроші в інший банк. Суд підтримав позицію фінустанови та не зобов’язав її поновлювати відносини з цим клієнтом. 

Хто такий клієнт з високим ризиком визначено у законі «Про запобігання відмиванню коштів та фінансуванню тероризму». До них належать:

• Особи, пов’язані з країнами-агресорами – ті, хто проживає або зареєстрований у країнах, що не відповідають міжнародним стандартам фінансового моніторингу, зокрема в офшорних зонах, росії чи Білорусі.
• Іноземні фінансові установи, за винятком банків ЄС та країн-членів FATF (Financial Action Task Force – це міжнародна організація, яка розробляє стандарти для боротьби з відмиванням грошей – ред.).
• Особи, на яких накладені санкції.

Крім цього, Національний банк у своїй чинній постанові додав до списку ризикових клієнтів:

• Людей, які працюють із віртуальними активами (наприклад, криптовалюта).
• Осіб, щодо яких є підозра у відмиванні грошей або фінансуванні тероризму.
• Тих, кого банк вважає пов’язаними з фіктивними компаніями-оболонками.
• Клієнтів, які здійснюють фінансові операції з країнами, що порушують вимоги FATF.

Водночас чим більше буде доказів походження коштів – дані по зарплаті, спадщина, виплата від страховика чи регулярні аліменти, тим менше питань буде у банку. Крім цього, такі клієнти можуть просити про збільшення лімітів.

«Банки не встановлюватимуть ліміти на операції клієнтів з підтвердженими джерелами доходів (зокрема, зарплатних клієнтів та інших клієнтів з підтвердженими доходами), а також волонтерів», – йдеться у поясненнях НБУ.

Меморандум, підписаний у грудні 2024 року, також визначає нові правила обміну банківською інформацією, посилює контроль за діяльністю ФОП, обмежує відкриття рахунків без підтвердження доходів (до трьох у кожній валюті) та передбачає ретельний моніторинг платежів у нічний час.

З часом має з’явитися реєстр сумнівних клієнтів – дропів. Це визначення стосується тих, хто здає в «оренду» свої рахунки у банках за невелику плату злодіям для відмивання коштів. Схеми з «дропами» активно використовують незаконні казино, шахрайські кол-центри, торговці наркотиками, підпільні виробники алкоголю та тютюну, а також російські угруповання. У реєстрі буде зазначено ім’я, прізвище, ідентифікаційний код клієнта, а також причину, через яку банк звернув на нього увагу. Наприклад, якщо картка використовувалася шахраями для приховування переказів або якщо клієнт надав недостовірні дані, а через його рахунок проходили підозрілі операції.

Проте для більшості українців з введенням суворіших обмежень нічого не зміниться.

Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що обмеження на перекази торкнуться 1% клієнтів банків.

«Ліміти, які зазначені в меморандумі стосуються ВИКЛЮЧНО клієнтів, які не надали документальне підтвердження своїх доходів, особливо визначених як «високоризикові». По суті, не мають жодних документів! Останніх, за оцінками банків, не більше 1% від усієї клієнтської бази», – пояснював голова НБУ Андрій Пишний.

Для чого потрібні обмеження на перекази

Ще у жовтні, коли вводили ліміти на переказ 150 тисяч гривень, НБУ повідомляв – злодії через картки українців можуть «відмивати» близько 200 млрд грн на рік. Тому головна мета обмежень – зменшити можливості для фінансування тіньової економіки.

«Сьогодні це й ухилення від сплати податків, що вимірюється мільярдами гривень, які рухаються повз державний бюджет. Це фінансування терористичної та диверсійної діяльності, коли через «дроп-центри» росія оплачує підпали та вибухи в наших містах. Це загалом обслуговування тіньової економіки, яка позбавляє Україну величезного ресурсу, потрібного для оборони країни», – пояснював Андрій Пишний.

З його слів, «якщо ви працюєте «в білу», отримуєте «білу» зарплату або ж можете в інший спосіб документально підтвердити свої доходи чи статки для вас взагалі нічого не зміниться». Проте у соцмережах почали ширитися чутки, що ті, хто хоче приховати свою діяльність, продовжать це робити через більше використання готівки, а просунуті будуть використовувати криптовалюту.

«У криптовалюту хто міг, вже перейшов. Але річ у тім, що офіційно, скажімо так, міняти криптовалюту на гривню неможливо. Тому що у нас закон про криптовалюту передбачає тільки біржові операції. А те, що роблять обмінники – це не зовсім законно. А криптовалюта вона як ходила, так і ходить і буде ходити», – заявив Михайло Крапивко.

З його слів, під виглядом переказів люди займаються інтернет-торгівлею, не оформлюючи підприємницької діяльності та не сплачуючи податків. Однак продажі в інтернеті в готівку не можливо перевести, як не намагайся.

«В основному великі гроші гуляють у нас за корупційними схемами. Корупціонерам не просто цікаво їх накопичувати, вони ж їх витрачають, але, починаючи з 50 тисяч гривень всі покупки можливо провести тільки безготівково. А великі покупки ще й проходять через окремий фінмоніторинг. Тому обмеження на перекази зробить складнощі тіньовій економіці та корупційним грошам, й змусить багатьох знайти більш легальні варіанти отримання доходів», – вважає Михайло Крапивко.

Попри побоювання, основний меседж НБУ залишається незмінним: якщо ваші доходи офіційні – вам нема про що турбуватися. Але для тіньового ринку та корупційних схем ці зміни стануть перешкодою.