Верховна Рада України 10 жовтня минулого року ухвалила закон про підвищення податків, який президент Володимир Зеленський підписав 28 листопада. Платити податки по-новому потрібно було вже з грудня 2024 року, а для ФОП підвищення запроваджено з 1 січня 2025 року. Як це вплинуло на доходи мешканців Дніпра, читайте у матеріалі «Наше місто».
“Історичне» підвищення податків відчутно вплинуло на громадян та бізнес. Найбільше обговорень викликало збільшення військового збору, що торкнулося навіть тих, хто вже сплачував цей податок.
Військовий збір: нові правила та ставки оподаткування
Військовий збір – це обов’язковий платіж з тієї частини, яка вираховується із зарплати працівника на руки. Збір запровадили у 2014 році для фінансування оборони України, і до 1 грудня 2024 року він був на рівні 1,5% від доходів фізичних осіб.
Що змінилося після підписання закону:
для тих, хто працює офіційно, ставка військово збору зросла з 1,5% до 5%;
був запроваджений збір у розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку ІІІ групи;
введення фіксованого збору для ФОП І, ІІ та IV груп – 10% від мінімальної зарплати (800 грн на місяць при мінімалці 8000 грн);
з 1 січня 2025 року ЄСВ став обов’язковим для всіх ФОП.
Військовий збір не поширюється на військовослужбовців, працівників силових структур та всіх, хто боронить Україну від російської агресії.
Однак для інших категорій громадян оподаткування стало жорсткішим. Збір стягують із заробітних плат, лікарняних, авторських винагород, доходів від оренди, роялті, продажу майна (за умови понад однієї угоди на рік). Також оподатковуються доходи від дивідендів, продажу криптовалюти, а також спадщина (за винятком отриманої від родичів першого і другого ступеня споріднення) та подарунків у грошовій формі.
Зарплата не зросла, а податки збільшилися
Із зарплат тепер утримують більше податків: замість звичних 19,5% (ПДФО + військовий збір) ставка зросла до 23%. Через це Україна стала країною з найвищим рівнем оподаткування невеликих доходів серед країн Європи, що робить ці зміни особливо болючими для тих, хто й так ледве зводить кінці з кінцями. Це означає, що податок на зарплати збільшився на 3,5%, а «чисті» доходи зменшились на такий же відсоток.
Розглянемо на прикладах:
При зарплаті 12 000 грн «брудними» раніше на руки залишалося 9660 грн, тепер — лише 9240 грн.
Якщо зарплата становить 25 000 грн, після змін ви отримаєте 19 250 грн замість 20 125 грн.
При зарплаті 40 000 грн «чистими» тепер буде 30 800 грн, а не 32 200 грн, як раніше.
Підвищення військового збору найбільше вдарило по бюджетниках, оскільки їхні зарплати невеликі та виплачуються офіційно. Вчителі та лікарі втратили до тисячі гривень, а подекуди й більше, залежно від розміру доходів.
Вчителі отримали меншу зарплату, через зростання податків.
Олег, вчитель середньої школи з Дніпра (попросив не вказувати своє прізвище), розповів, що за грудень 2024 року він отримав на 1500 гривень менше через зростання військового збору.
«Але ці «втрати» вказані з урахуванням премії. Без неї я отримав би на 1000 гривень менше. За січень в мене буде менша зарплата, бо я брав відпустку своїм коштом на канікулах», – розповів Олег.
Він також зазначив, що рівень зарплат у вчителів різний та залежить від стажу та навантаження. На його виплати впливає 11 років педагогічної праці, 1 категорія та 34 години навантаження.
Як військовий збір вплинув на ФОП
Дніпрянин Михайло є ФОП на III групі, та минулого року він сплачував лише 5% від доходу.
«Якщо мені «заходило» 20 тисяч гривень, то я з них мав сплатити тисячу гривень. А зараз – окрім цього податку, маю віддати державі в обов’язковому порядку ще і єдиний соціальний внесок (ЄСВ – ред.) – 22% від мінімальної зарплати. Наразі це 1760 грн», – розповідає підприємець.
Крім цього, ФОП III групи зобов’язали платити ще й військовий збір, який складає 1% від доходу, починаючи з 1 січня 2025 року. Він буде оплачуватися як і єдиний податок. В розмові Михайло каже, що серйозно думає над тим, щоб закривати свою справу, бо лише на ЄСВ піде за квартал трохи менше ніж 6 тисяч гривень.
Деякі компанії компенсуватимуть працівникам зростання податків.
Проте на деяких ФОП зростання військового збору ніяк не вплинуло. Наприклад, Антон, мідл-тестувальник в ІТ-компанії, отримає зарплату як ФОП. Для нього та інших працівників компанія вирішила доплачувати до зарплати ту різницю, на яку зросли відрахування. Як довго це триватиме – поки не відомо.
Щоб зменшити податковий тягар, дехто з роботодавців платять частину зарплати «в конверті», офіційно нараховуючи лише мінімалку — 8000 гривень. Після підвищення військового збору «на руки» залишатиметься 6160 гривень замість 6440 грн, тобто на 280 гривень менше. Питання в тому, хто візьме на себе ці витрати: роботодавець чи працівник?
До чого призведе збільшення податків
Підвищення військового збору найбільше вдарить по найбідніших та найменш захищених українцях. Люди, які отримують мінімальні доходи без будь-яких доплат у «конвертах», тепер змушені віддавати значно більшу частину своїх заробітків на податки – на 3,5% більше, ніж раніше. Для багатьох це означає менше коштів на найнеобхідніше — їжу, ліки та базові потреби.
«Підвищення оподаткування стосується абсолютно всіх: і тих, хто отримує мінімальну заробітну плату, і тих, хто отримує середню і високу заробітну плату. Тому в такому випадку підвищення військового збору негативно вплине саме на людей, які отримують мінімальні доходи. Оскільки саме ці люди витрачають ці кошти переважно на їжу українського виробництва. Відтак, саме українське виробництво потерпає найбільше», – вважає Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі АНТС.
За його словами, для людей, які отримують великі доходи зменшиться не споживання, а фактор накопичення. Тобто людина відкладатиме меншу суму, ніж вона відкладала раніше.
«Після такого підвищення Україна стає країною з найвищим рівнем оподаткування мінімальних доходів. В жодній країні Європи маленькі заробітні плати (до 200 доларів) не оподатковуються за ставкою 23%. В Європі такі зарплати або взагалі не оподатковуються або оподатковуються за ставкою 10%», – пояснив Ілля Несходовський.
Аудитор Михайло Крапивко вважає, що збільшення податків позначиться на цінах.
З ним погоджується економіст та аудитор Михайло Крапивко та вважає, що збільшення податків позначиться на вартості товарів, робіт та послуг. В першу чергу ціни зростуть на товари щоденного попиту – ті, від яких не можна відмовитися. Зрештою, за все в державі платить кінцевий споживач, тобто громадянин.
«Я вважаю, що якщо влада пообіцяла пільги на весь період воєнного стану, то не можна було їх скасовувати, а їх скасовували у середині 2023 року, у 2024 році. Так не можна чинити, бо підривається найдорожче – довіра до держави», – вважає аудитор.
Це змушує бізнес закриватися чи йти у «тінь».
«Піти у «тінь» та працювати в темну зараз дуже складно, тому що це і касові апарати, і все-таки контроль доходів й контроль витрат. Тобто, піти в «тінь» – це треба піти в чорну готівку, а це не завжди виходить, враховуючи інтернет-торгівлю», – пояснив Михайло Крапивко.
За даними дослідження сайту “Опендатабот”, 22 521 ФОП припинили свою діяльність після підписання президентом закону про підвищення податків. У день підписання закону 2 332 ФОП вирішили закритись, а у середньому, після початку дії закону кількість закриттів сягала понад 1 000 щодня.
Підвищення податків має підтримати армію та стабілізувати бюджет, але водночас збільшує фінансовий тиск на громадян і бізнес. Реакція на ці зміни неоднакова: одні опитані мешканці Дніпра вважають, що підвищення податків є виправданим для підтримки армії, інші наголошують на складнощах, які це створить для їхнього бюджету. Власники бізнесу вважають, що у держави був інший шлях, щоб отримати гроші на армію – виводити бізнес із тіні, покращувати збір і контроль податків.
This website uses cookies to improve your experience while you navigate through the website. Out of these cookies, the cookies that are categorized as necessary are stored on your browser as they are essential for the working of basic functionalities of the website. We also use third-party cookies that help us analyze and understand how you use this website. These cookies will be stored in your browser only with your consent. You also have the option to opt-out of these cookies. But opting out of some of these cookies may have an effect on your browsing experience.
Necessary cookies are absolutely essential for the website to function properly. This category only includes cookies that ensures basic functionalities and security features of the website. These cookies do not store any personal information.
Any cookies that may not be particularly necessary for the website to function and is used specifically to collect user personal data via analytics, ads, other embedded contents are termed as non-necessary cookies. It is mandatory to procure user consent prior to running these cookies on your website.