ЕКСКЛЮЗИВ  Унікальний “Зооконтроль”: як у Дніпрі рятують тварин 

Жертвами агресора по всій країні стають тисячі собак і кішок, які потрапили під ворожі обстріли та прильоти. Зооволонтери привозять постраждалих тварин до Дніпра, де працює єдине в Україні комунальне підприємство «Зооконтроль», що приймає, лікує, надає притулок пораненим чотирилапим улюбленцям. Про роботу комунальників і ветеринарів, про долі їхніх підопічних розповість «Наше місто».

Маленький клубок відчаю і страху

Крихітне цуценя шукало порятунку в мами, яка вже нічим не могла допомогти. Вона була мертва. Залишитися без матері для дитини найстрашніше, що може трапитися. Таке горе, якому нічого не може допомогти. В очах-гудзичках один тільки відчай.

Це було на околицях Часового Яру 24 лютого 2023-го, рівно через рік після початку повномасштабки, – розповідає Сергій Луденський, в. о. начальника департаменту молодіжної політики та національно-патріотичного виховання Дніпровської міськради. – Ми забирали собак, які втратили господарів. Людей у цьому невеличкому містечку на Донеччині майже не залишилося. Лише тварини. Літня жінка зі сльозами на очах благала забрати хоча б одного її собаку. Чорного, найнещаснішого. А був ще й білий, який сиротливо снував подвір’ям. Сама господиня вже не могла самостійно виїхати в безпечне місце. У будинку ми помітили маленьке цуценя, поруч із його мертвою мамою. Переляканого до смерті. Взяли всіх. Дорогою до Дніпра я переглядав робоче відео і коли там пролунали вибухи, цуценя від страху забилося під сидіння авто. Добре, що місце в «Зооконтролі» знайшлося для всіх.

Таких історій волонтери та комунальники можуть пригадати десятки.

Доберман Макс надійшов кілька днів тому, – вказує Ірина Пономаренко, начальниця відділу реєстрації тварин КП «Зооконтроль» на симпатичного доглянутого пса з великими сумними очима. – Господарі його залишили просто на дорозі, де він тремтів від холоду. Як так можна було вчинити з чотирилапим другом! Собаку помітили наші військові, які воюють на Донецькому напрямку. Близько півгодини вони вмовляли пса повірити їм і врешті-решт Максик погодився пересісти в їхню машину. Зараз він проходить обстеження. Сподіваюся, ми знайдемо йому нових дбайливих господарів.

Лише у 2024 році комунальне підприємство прийняло понад 2200 собак та понад 270 котів.

Попит на антидепресанти для тварин багаторазово зріс

Страждають не тільки тварини, які опинилися в зоні бойових дій. І у відносно мирних містах після обстрілів до ветеринарних клінік господарі привозять десятки домашніх улюбленців.

Після кожного вибуху наступного дня доставляють тварин у стресі, – констатує Ксенія Брагінська, ветеринарний лікар. – Здебільшого собак. У них більше розвинений соціальний інстинкт і тому вони сильніше реагують на військові звуки. Після масованих ворожих атак і прильотів багато вихованців місця собі не знаходять. Жахливо панікують. За останні майже три роки великої війни попит на антидепресанти для тварин багаторазово зріс.

За словами дніпровського ветеринара, тварини бояться вибухів, але менше бояться людей. Це зрозуміло, люди їх рятують і допомагають вижити. Нерідко буває, що до своїх нових господарів вони ставляться краще, ніж до старих. Тут вся справа у ставленні.

Собаки взагалі прив’язливі до людей, – розповідає Олександр Пономаренко, старший науковий співробітник природного заповідника «Дніпровсько-Орільський». – Річ у тім, що на відміну від котів, собаки колективні хижаки. Вони полюють у зграї. І людину приймають, як члена цієї зграї. Тому вони слухаються старших і опікуються молодшими. У віці 4-5 місяців у собак формується сприйняття господаря, якого вони в цей час визначають для себе. Навіть, якщо тварина опиниться в інших руках, перший господар залишиться в пам’яті на все життя.

Тут, утім, багато що залежить від турботи і доброти власників домашніх улюбленців. У 2022-му, коли залізничний вокзал Дніпра наповнили тисячі мігрантів, син зоолога помітив нічийне цуценя хаскі, якого взяв додому. Відтоді в родині співробітника заповідника з’явився Тор – улюблений пес. Хто знає, як би вихованець відреагував на свого першого власника, якби вони зустрілися?

Що робити з безпритульними собаками і кішками

Було б чудово, якби всі чотириногі загубленці знайшли нових дбайливих господарів. Але ж так не буває. З початком повномасштабної війни бездомних тварин стало в Дніпрі більше.  Чи важко прилаштувати песиків і кішечок?

 У 2024-му ми прилаштували 279 собак і 38 котів, – розповідає співробітниця «Зооконтролю». – Звичайно, це непросто. Найскладніше – знайти хороших людей. Але вони є! Ось днями прийшла мама з донькою років одинадцяти. І дівчинка каже: «Мені потрібна кішечка, яку ніхто не бере. Я буду про неї піклуватися». І вони взяли кошеня з пошкодженою лапкою. У цієї кішечки перебитий нерв, і вона не відчуває своєї лапки. Гарне кошеня – ласкаве, грайливе. Шкода, що з лапкою проблема назавжди. Але, сподіваюся, на новому місці наша вихованка буде щаслива.   

На жаль, не всі кішки і собаки знайдуть дах над головою. Багато хто залишиться бездомним. Їх чипуванням і вакцинацією займаються співробітники «Зооконтролю». Коли настають зимові холоди бездомним тваринам доводиться несолодко. Найважче вижити собакам, яких   намагаються обходити стороною. Але жалісливі містяни все-таки підгодовують чотирилапих бродяжок. Про те, як це робити правильно і безпечно, розповідає керівник відділу реєстрації тварин.

У жодному разі не можна годувати собак біля магазинів і під’їздів житлових будинків, – констатує Ірина. – У такому разі тварини вважатимуть це місце своєю кормовою базою і стануть його захищати. Як власну їдальню. Ну і зрозуміло, що люди можуть постраждати. Краще своє милосердя проявляти там, де мало перехожих. Де-небудь, за будинком або за гаражами. І ще одне важливе правило: після годування потрібно обов’язково прибрати миски та пакети із залишками їжі. Нехай у собачок не виробиться звичка обідати в цьому місці. Тоді тварини не будуть проявляти агресію.

Проєкт любові та турботи  

Говорячи про унікальне комунальне підприємство «Зооконтроль», не можна не згадати тих, хто стояв біля його витоків. Це насамперед екс-заступник міського голови Дніпра Михайло Лисенко.

Михайло Олександрович був людиною з великим серцем, – згадує Ірина Пономаренко. – Він щиро любив усіх тварин. Як своїх, так і чужих. Він приходив зі смаколиками і наші вихованці завжди так раділи йому.

Пам’яті одного із засновників КП присвятив пост на своїй фб-сторінці міський голова Дніпра Борис Філатов.

«Це був повністю його проєкт, який ґрунтувався на любові та турботі про тварин.

Не тільки для стерилізації, чипування та щеплень, а й заради лікування.

Навіть тих, хто здається безнадійним.

Тож, коли Михайло планував розвиток «Зооконтролю», він хотів, щоб у тамтешніх фельдшерів, хірургів і травматологів було більше можливостей.

Звісно, після початку повномасштабного вторгнення про це годі було й думати.

А потім Михайло пішов в інший світ.

Передчасно і трагічно.

Проте його комунальне підприємство продовжує працювати», – зазначив, зокрема мер.

Міський голова закликав містян підтримати дніпровський «Зооконтроль», а якщо є можливість придбати маленького друга:

«Якщо хочете підтримати дніпровський «Зооконтроль» – долучайтеся.

Корм для котів і собак, сіно, клітки, ганчірки, тирсу, пелюшки можна привозити на вул. Березинська, 60.

Не можете привезти самостійно, телефонуйте (по Дніпру):

068 828 22 55;

067 908 89 86.

І так, хоча КП «Зооконтроль» не є класичним притулком, тут підшукують тваринам домівки.

Просто, бо бажають їм кращої долі.

Тож можете взяти до себе маленького друга. Стерилізованого, чипованого, а іноді й із реальним бойовим досвідом», – написав Борис Філатов.

Важко не погодитися зі сказаним. Відома фраза: хтось казав, про щастя, яке не купиш, ніколи не купував цуценя.