Різдво – одне з найулюбленіших і найдавніших свят в Україні, яке об’єднує родини та несе в собі дух тепла, любові та віри. Останні роки принесли зміни у святкування, що пов’язані з переходом на Григоріанський календар. Які традиції існують та як привітати із святом близьких, з’ясовує “Наше місто”.
Нова дата і старі традиції
Саме 25 грудня вказується у церковних книгах як дата відзначення Різдва в католиків і православних вірян. Втім, одні святкують за новим стилем – Григоріанським календарем, а інші за Юліанським. Через це є різниця у датах – 25 грудня чи 7 січня.
З 2023 року українські християни офіційно святкують Різдво 25 грудня, як і в усіх інших країнах, що відзначають ці свята за Григоріанським і Новоюліанським календарями. Це наблизило українські традиції до святкування Різдва в більшості країн світу.
До 1929 року Україна святкувала Різдво теж 25 грудня. Багато хто з священиків наполягає на тому, що ми відзначаємо не дату, а шануємо подію, але вважають, що логічніше святкувати саме 25 грудня. Таким чином різдвяний піст не співпадає з Новим роком і люди, які його дотримуються, тепер не обмежені в святкуванні Нового року.
Однак, попри зміну дати, традиції святкування залишилися незмінними.
Українські різдвяні традиції
- Святий Вечір: напередодні Різдва, 24 грудня, українці готують 12 пісних страв, які символізують 12 апостолів. Обов’язковою стравою на святковому столі є кутя, яка готується з пшениці, меду, маку та горіхів.
- Колядування: після святкової вечері молодь ходить по домівках, співаючи колядки – пісні про народження Ісуса Христа. Колядники отримують за це гостинці.
- Дідух: це традиційний український різдвяний оберіг, який виготовляють із пшениці або жита. Дідух символізує достаток і є головним атрибутом святкового столу.
- Різдвяна зірка: зірка, виготовлена з соломи або паперу, є символом Віфлеємської зірки, яка вказала дорогу волхвам до новонародженого Ісуса.
- Святвечірні обряди: перед початком святкової вечері господар дому запалює свічку від паноса (свяченого воску), освяченого в церкві на Благовіщення. Цим він символізує прихід світла в оселю.
- Щедрування: напередодні Нового року українці щедрують. Діти та молодь обходять хати, співаючи щедрівки, в яких бажають господарям добробуту і щастя.
Все починається з молитви
Настоятель дніпровського Свято-Духівського храму ПЦУ отець Ярослав вважає різдвяні традиції добрими, бо вони дають можливість через таке спілкування згадувати про народження Ісуса Христа. Втім, вони ніяк не пов’язані із церквою.
На різдвяну вечерю ми готуємо 12 страв на честь 12 апостолів. Це народний звичай, церковного там нічого немає. В кожному регіоні роблять по своєму. Діти носять своїм хрещеним святу вечерю – теж народний звичай. Так як і колядування. На Святвечір за традицією за столом збирається родина, діти їдуть до батьків, просять вибачення один в одного, але все починається з молитви. Для віруючих людей Різдво – це не лише вечеря. Це і відвідування церкви та богослужіння, – каже отець Ярослав.
Він виріс на Львівщині і його родина завжди дотримувалася народних традицій Святвечора.
Різдвяна вечеря – кутя, пампухи, це було завжди смачно, вареники з капустою та з картоплею. Коли всі повечеряють, я збирав зі столу до купи всі ложки та виделки і зав’язував їх сіном, яке діставав з-під скатертини. Мама казала, якщо так робити, то родина буде довго триматися разом. Я в це вірив і завжди так робив. Потім ми з братами ходили колядувати, поверталися вночі, мама з татом вже відпочивали, бо працювали у колгоспі і вранці їм треба було на роботу йти, – згадує священник.
Як 100 років тому
Відомий дніпровський історик Максим Кавун вважає, що зараз ми повертаємось до системи, яка існувала понад 100 років тому, коли Різдво було більшим святом, ніж Новий рік.
Різдво було святом духовного очищення, спокою, роздумів та молитви, – розповідає Максим Кавун. – В цей день я йду до храму сам, без компанії. Проводжу там час, але без фанатизму. Це привід подумати про підсумки року, про свої плюси та мінуси, помилки проаналізувати.
За словами історика, понад 100 років тому у Катеринославі існував цілий цикл новорічних урочистостей тривалістю два тижні. Він починався 25 грудня Різдвом і закінчувався тільки на Водохреще 6 січня. Спочатку люди ревно молилися, а потім брали участь у розважальних заходах.
У Катеринославі на Різдво була традиція пити чай. Ставили самовари й приходили один до одного на чаювання. У храмах Катеринослава весь час із 24 грудня до 6 січня проводилися обов’язкові молебні. Обов’язкова Різдвяна літургія відбувалася в Спасо-Преображенському кафедральному соборі, – розповідає Максим Кавун.
Він додає, що понад 100 років тому святкування Різдва, як і зараз, затьмарювалося військовими подіями – йшла Перша світова (1914-1918). У газетах того часу військові зведення публікуються поруч із яскравими різдвяними рекламними оголошеннями магазинів.
20 грудня в Катеринослав прибули 355 поранених нижніх військових чинів, які в санітарних трамвайних вагонах і автомобілях були перевезені в місцеві лазарети, – писала газета «Придніпровський край» 21 грудня 1914 року.
Тим часом елітна кондитерська «Ренесанс» на головному проспекті міста (зараз на цьому місці пам’ятник Олександру Полю), приймала замовлення на святкові торти та інші кондитерські вироби.
А рибно-гастрономічні магазини Іллі Солодуха рекламували продаж живої риби з акваріума та приймали замовлення на повні святкові меню. Магазин Михайла Іоффе на головному проспекті пропонував сьомгу підлідного улову, всіляку дичину, ікру, живих фазанів.
Сучасні тенденції Різдва
Сучасне святкування Різдва в Україні поєднує в собі давні традиції та нові віяння. Молоді люди все частіше організовують тематичні вечірки, квести, а в містах проводять різдвяні ярмарки та фестивалі. Багато людей в цей період віддають частину коштів на благодійність або беруть участь у волонтерських проєктах. Багато людей святкують Різдво онлайн, спілкуючись з рідними та друзями за допомогою відеозв’язку. Однак, незважаючи на зміни, традиційні обряди і звичаї продовжують передаватися з покоління в покоління.
Я би всіх попросив на свято себе поводити по- людськи. Перш за все треба бути людиною. Не святкуєш – не говори багато про тих, хто святкує. А ті, хто святкує – нехай не засуджують тих, хто не святкує. Це буде найкраще, бо життя одне і ми його повинні прожити передусім як люди. Для віруючих людей раджу гідно себе поводити, не показувати свої вечері та колядування. Сьогодні багато хто не може собі такого дозволити. І щоб не робити боляче тим родинам, які втратили близьких. Звісно, життя продовжується і ми повинні жити. Та інколи на таке, як наприклад, буковельські відпочинки, дуже важко дивитися матерям, які втратили дітей, дружинам, що втратили чоловіків. Закликаю прибрати це все з інтернета. Нехай буде спокій в Україні, тоді може і Перемога швидше настане, – закликає настоятель Свято-Духівського храму отець Ярослав.
Як привітати близьких та друзів з Різдвом
Колядки та щедрівки – це невід’ємна частина українських різдвяних свят. Вони несуть у собі давні традиції, побажання добра, достатку та щастя. Щоб зробити це свято ще більш яскравим і незабутнім, варто підібрати оригінальні вітання. Колядку чи щедрівку можна не лише заспівати. Можна зняти коротеньке відео з різдвяним привітанням, додайте святкову музику та ефекти. Порадувати близьких можна голосовим повідомленням з особистими побажаннями. Також можна розмістити у соцмережах листівки з текстами колядок та щедрівок.
***
Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п’ятака.
Одчиняйте скриньку,
Та давайте сливку,
Одчиняйте сундучок,
Та давайте п’ятачок.
***
Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом зірка ясна світлом засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого оповився.
Пастушки з ягнятком перед тим дитятком
На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.
Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії цього дому господарю.
Даруй господарю, даруй господині,
Даруй літа щасливії нашій славній Україні.
***
Коляд, коляд, коляда
У віконце загляда.
У різдвяну світлу нічку
Запали на радість свічку.
Коляду поклич до хати,
Щоб Ісуса привітати.
Люди добрі, колядуйте,
Сина Божого шануйте!
***
Добрий вечір тобі, пане господарю!
Радуйся! Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!
Застеляйте столи та все килимами.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!
Та кладіть калачі з ярої пшениці.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!
Та прийдуть до тебе
Три празники в гості.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!
Ой перший же празник —
Та Різдво Христове.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!
А другий же празник —
Василя святого.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!
А третій же празник —
Святе Водохреще.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!
А що перший празник
Зішле тобі втіху.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!
А що другий празник
Зішле тобі щастя.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!
А що третій празник
Зішле всім нам долю.
Радуйся! Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився!
***
Колядую, колядую,
Перемогу нашу чую!
Хай приходить в кожну хату
Рік щасливий і багатий.
В теплих, сонячних домівках,
Діти хай сміються дзвінко.
Землі зорані боями
Буйно зацвітуть садами,
Оживе хай вся земля,
Без сусіда-москаля!
Знов розквітне Україна
Сильна, вільна і єдина!
Приклади оригінальних різдвяних привітань:
- Зі святом народження Христа! Нехай у вашій оселі завжди панує мир, любов і злагода. Бажаю вам міцного здоров’я, щастя та благополуччя. Нехай коляда принесе у ваш дім радість і достаток.
- Щиро вітаю з Різдвом! Нехай цей світлий день наповнить ваше серце теплом і радістю. Бажаю вам мирного неба, міцного здоров’я та здійснення всіх ваших мрій.
- Хай коляда заллється в ваші оселі, а щедрівки принесуть добробут і щастя. Бажаю вам веселих свят у колі рідних і близьких.
- Нехай Різдвяна зірка освітить ваш шлях і приведе до здійснення всіх ваших бажань. Зі святом!
- Бажаю, щоб у вашому домі завжди панувала атмосфера тепла і затишку, а різдвяні дзвіночки сповіщали про найкращі новини. Зі святом!
Нагадаємо, раніше ми писали, як мешканцям Дніпра пропонують зустріти Новий рік.
Категорія: Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Новини Дніпра, Свято