Рятував поранених побратимів з передової: на Покровському напрямку загинув Герой з Дніпра

Жорстока війна забирає найважливіше – життя відважних захисників та захисниць України, які борються заради нашого мирного майбутнього, відстоюючи право на свободу та мирне життя. Дніпропетровщину знову облетіла трагічна новина – на війні загинув військовий Максим Малик, – пише «Наше Місто» з посиланням на допис його дружини Анастасії Сергієвої.

14 грудня 2024 року в районі населеного пункту Шевченко, Волноваського району, загинув молодший лейтенант Максим Малик, командир 2 механізованого взводу 6 механізованої роти 151-ї окремої механізованої бригади. Він героїчно виконував бойове завдання в умовах інтенсивних бойових дій, забезпечуючи евакуацію поранених побратимів.

У ніч із 13 на 14 грудня, отримавши наказ про евакуацію поранених бійців, які понад добу перебували під ворожим вогнем, Максим вирушив на лінію зіткнення. Разом із побратимами він зміг забрати пораненого під щільними обстрілами. Під час зворотного шляху їхній транспорт був обстріляний, але групі вдалося дістатися до бази.

Згодом стало відомо, що частина бійців залишила свої позиції, покинувши поранених. Щоб врятувати тих, хто залишився, Максим зголосився повернутися на передову, хоча за посадовими обов’язками мав залишитися у відносній безпеці.

«Після вигрузки стає відомо, що в машині лише 1 -300 всі інші цілі, тікали з позиції, кинувши своїх поранених побратимів на вірну загибель. Іншу машину можуть відправити тільки ,якщо хтось вийде на покинуті позиції – Макс погодився. Він був командиром і не мав йти далі, ніж 2 лінія, але хлопців лишити він не міг… Я його благала не йти, поговорити зі мною, пояснювала, що все ж одного забрали і ти потрібен нам і будеш корисним побратимам живий, але все марно» – ділиться дружина військового.

Чоловік попередив, що не виходитиме на зв’язок кілька днів. Це стало останньою звісткою від нього.

17 грудня родина отримала звістку про загибель Максима. Попри ворожу окупацію Шевченка ввечері 14 грудня, побратими змогли забрати тіло свого командира.

Максим Малик проявив стійкість, мужність і відданість військовій присязі. До останнього залишаючись вірним своїм принципам, він віддав життя заради порятунку інших.

Рідні, які впізнавали тіло героя, отримали лише понівечену каблучку з його особистих речей. Інші цінності, зокрема годинник і телефон, були втрачені — ймовірно, викрадені. Цей контраст між жертовністю одних і безчестям інших вразив родину.

Максим залишиться у пам’яті як приклад самопожертви, людяності та відданості Батьківщині. Його смерть стала ще одним свідченням високої ціни, яку платять українські військові, захищаючи мир і свободу.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям та усім тим, хто колись знав захисника, справжнього патріота своєї країни, який самовіддано боронив нашу землю від російських загарбників до останнього подиху. Світла пам’ять.

Нагадаємо, раніше ми писали, що на війні загинув захисник із Жовтих Вод Олександр Зільниченко.

Фото: Анастасія Сергієва.