Якби не війна дніпрянка Оксана Суходол, можливо, і не думала б про волонтерство. Жила б із чоловіком і сином в улюбленому приватному будинку, займалася спортом і подорожувала світом. На жаль, війна сплутала всі плани та мрії. З початку російської агресії наша землячка постачає захисникам України гігієнічні серветки. Про це повідомляє «Наше місто».
Допомагати тим, хто сьогодні захищає Україну від російських загарбників теж щастя. Хоча, звісно, не про таке щастя мріяли Оксана і Вадим Суходол, коли 17 років тому зустрілися і покохали одне одного.
– У мене було своє таксі, і я якраз навчала дівчаток-диспетчерів, коли зателефонував Вадим, – розповідає Оксана, – Сам він із Дніпра, а до Одеси приїхав із друзями. Так ми й познайомилися. Неждано-негадано. Тижнів зо два спілкувалися телефоном. Сподобався. Розумний і балакучий.
Але хіба слова для самодостатньої дівчини мають велике значення? Один лише звук і тільки. Усе визначають вчинки. Так і в цьому випадку.
– Крим був моєю мрією, – продовжує дніпровський волонтер. – Великою-превеликою. Звісно, я погодилася. Це була справді найромантичніша подорож. Ми каталися на яхті й бачили дельфінів, пішки обійшли весь південний берег. І це все відкрив для мене мій майбутній чоловік. Як тут не закохатися? Я і закохалася!
У Криму молодята і зіграли весілля, а потім влаштувалися в Дніпрі. Разом із чоловіком-будівельником побудували будинок. Живи й радуйся! Але втрутилася війна.
Коли 2014 року росія підло захопила улюблений Крим, обуренню нашої землячки не було меж. Потім почалося військове вторгнення на Донбас. Але волонтерством Оксана зайнялася випадково. І вже десять років вони з чоловіком постачають захисникам України вологі серветки. У польових, і особливо в бойових умовах, значення гігієнічних серветок важко переоцінити. Про це говорять самі бійці. Навіть їжа не настільки важлива. Головне на фронті – зброя та засоби гігієни.
– Серветками почали з чоловіком займатися зовсім випадково ще 2014 року, – розповідає Оксана Суходол. – Ми перебували в дніпровській волонтерській групі «Легіон добра». Одного разу адміністратор групи запропонував фасувати серветки. Передбачалося, що це буде разова акція. Але так сталося, що займаємося цією справою всю війну – тобто вже понад десять років. За сировиною їздимо на одне з дніпровських підприємств. Це браковані серветки з різними вадами. Упаковка порвалась, стікер неправильно приклеєний тощо. Ми фасуємо серветки в зіп-пакети і за потреби «реанімуємо» їх: додаємо дистильовану воду і стерилізатор. Тому наші серветки більш вологі, ніж заводські, що особливо подобається нашим бійцям.
Оксані допомагають чоловік Вадим і син Олексій. Вони виконують важку чоловічу роботу – тягають і фасують мішки з чудо-серветками та доставляють їх за місцем призначення.
– Самі військові кажуть, що без засобів гігієни в бойових умовах не обійтися, – зазначає Оксана. – Перше, що кидають у рюкзаки – вологі серветки. Можна витерти кров, обробити рану. Взагалі «врятувати» ноги, які страждають багатогодинним перебуванням у взутті. Бійці так і кажуть: якби не серветки, ногам кінець. Траплялося, що серветки навіть рятували від поранень. Фото з пакетом вологих серветок, у якому застряг осколок, показав мені один солдат. А пакет був у задній кишені.
Лише від початку повномасштабного військового вторгнення в Україну дніпровські волонтери розфасували та розіслали по позиціях фронту понад 100 тонн серветок.
Раніше ми писали про те, що у Дніпрі 9-річна дівчинка збирає гроші для ЗСУ.
Фото автора
Категорія: Війна, Новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Новини Дніпра, Україна Росія війна