У сучасних умовах, коли кількість випадків самогубств, на жаль, зростає, питання ставлення церкви до людей, які вкоротили собі віку, набуває особливої актуальності. Протягом століть традиційна позиція церкви засуджувала самогубство як великий гріх і відмову від Божого дару життя. За православними канонами, самогубців часто ховали поза межами кладовища, а в церкві за них не служили заупокійних молитов. Однак сьогодні релігійні інституції переглядають свої позиції, зважаючи на нові виклики суспільства.
Протоієрей Ярослав Малерик, настоятель Свято-Духівського храму ПЦУ, пояснює, що в умовах сучасних соціальних та психологічних реалій церква намагається підходити до таких людей із більшим співчуттям. Сьогодні церква визнає, що самогубство часто є результатом не слабкості, а глибоких емоційних і психологічних страждань, які можуть потребувати фахової допомоги. Тому зараз церква більше схиляється до підтримки рідних та молитов за душі людей, які пішли з життя через власні руки.
Варто зазначити, що церква нині фокусується на підтримці родин загиблих і вірить, що допомога може бути надана через молитву, а не через суворі канони. Отже, традиція ховати самогубців за межами кладовищ поступово відходить в минуле, і більше уваги приділяється психологічному аспекту проблеми.
Детальніше дивіться у нашому сюжеті.
Читайте також: Як розпізнати суїцидальні наміри і не дати людині впасти у безодню: практичні поради психіатра з Дніпра.
Категорія: Відео, Новини Дніпра, Новини здоров'я Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Самогубство