ЕКСКЛЮЗИВ Дистанційка, робота, волонтерство: як живуть студенти у Дніпрі

17 листопада в усьому світі, зокрема і в Україні, відзначається День студента. Як зараз живуть студенти у Дніпрі, чому навчаються, де підпрацьовують, до чого прагнуть, дізнавалася журналістка «Нашого міста».

Студентів стає все менше

Те, що студентів в Україні, зокрема й у нашому місті, стає все менше – це незаперечний факт. У 2024 році на третину скоротилася кількість вступників на бакалаврат у виші нашої країни: 201 тисяча абітурієнтів замість 296 тисяч. Головні причини зменшення кількості вступників – зниження народжуваності у 2000-х роках та війна. Недивно, що Міністерство освіти та науки України активно впроваджує реформування системи вишів, зменшуючи їхню кількість. Відомо, що у Дніпр існує ЗВО, який зараз об’єднує п’ять (!) академій та університетів. Це Український державний університет науки та технологій.

Чи відобразилося таке реформування позитивним чином на якості навчання? Поки що навряд чи. Додамо до цього реалії воєнного часу та практично повну дистанційку – відомо, що у нашому місті очно навчаються хіба що студенти-медики, ще пощастило майбутнім дизайнерам та архітекторам.  Майже всі інші спеціальності опановуються молоддю не в аудиторіях, а  перед екранами комп’ютерів. Навіть не зважаючи на те, що багато вишів вже зробили укриття. Правда,  дехто зі студентів знайшли у такому розкладі чимало користі для себе.

На пари можна заходити прямо з ліжка

 Марина (ім’я змінене на прохання дівчини) навчається на другому курсі Дніпровського національного університету ім. О. Гончара, обрала технічну спеціальність. Попри те, що вона добре склала НМТ, вирішила залишитися у Дніпрі, а не їхати до Львова чи Києва.

–        Коли відвідувала День відкритих дверей навесні 2023 року, викладачі казали, що у корпусі є укриття, – згадує Марина. – До того ж озвучували інформацію про те, що для всіх першокурсників буде «очка». Проте на практиці все виявилося зовсім інакше. Станом на сьогодні у нас не було жодних занять у стінах універу, навіть лабораторних. Знаю, що в політехніці – така сама ситуація. Звісно, з одного боку, я розчарована. З іншого – є можливість вранці подовше поспати, бо підключитися до пари можна прямо з ліжка. Камери ніхто вмикати не просить, тож я навіть не уявляю, як виглядають більшість моїх викладачів.

За словами Марини, навіть дистанційно відвідувати пари вимагають далеко не всі педагоги. І студенти цим користуються. Багато хто під час занять займається власними справами  – частіше за все працює. А «хвости» закриває в останні дні перед сесією. Яким чином – то вже окрема тема. Ба більше: дехто з дніпровських студентів, які навчаються на денному відділенні, виїхали в інші регіони України або за кордон і живуть там своє життя.

–        Одна моя знайома працює аніматором у Турції, інша програмує для німецької компанії, – розповідає Марина. – Багато хто навчається на додаткових різних курсах, бо для отримання бажаної роботи тільки університетської освіти, звісно, недостатньо. У той самий час, хочу зазначити, що Рада студентів нашого ЗВО у ці важкі часи робить все для того, щоб ми мали хоч приблизну уяву про студентське життя. У минулому навчального році в нас було чимало цікавих івентів в очному форматі, а в цьому році їхня кількість значно збільшилась. Це тематичні дискотеки,  різноманітні конкурси талантів, пікніки. Завдяки цьому я маю можливість спілкуватися хоча б з деякими своїми однокурсниками та з хлопцями та дівчатами з інших груп.   

«Студентство Дніпра» – потужна організація

Багато хто з дніпровських студентів залучені до волонтерства, яке пов’язане передусім з допомогою нашим захисникам. «Наше місто» вже писало про такі проєкти як «Постріл помсти» на чолі з Сергієм Новиковим, «Батальйон кришечки», який з’явився за ініціативою Вітольда Чабана, створення повербанків з одноразових сигарет під керівництвом Азада  Мамедова. Всі ці хлопці є студентами. Але серед активістів, звісно, є чимало й дівчат. У Дніпрі успішно працює громадська організація «Студентство Дніпра», яка координує міський студентський рух. Її учасники працюють з органами студентського самоврядування  університетів та коледжів міста. Вони створили ком’юніті з представників закладів вищої освіти Дніпра та регулярно проводять з ними зустрічі, а також заходи різних масштабів і форматів.  Акції “Студенти Дніпра заради Перемоги”, “Настрій для військових”, традиційний захід “Битви за ВИШ”, тренінг “Права студентів” – це далеко неповний перелік того, чим займаються учасники цієї організації.

20-річна Марія Волошина – майбутній психолог, навчається на 4 курсі в Університеті митної справи та фінансів. Вона  працює в Молодіжному центрі Дніпра, також є заступницею голови  ГО «Студентство Дніпра». Дівчина вже більше трьох років активно займається волонтерством, і залучає до цього інших дніпровських студентів. Значну частину її роботи займає підтримка військових.

–        У Молодіжному центрі Дніпра студентів є більшість,  – розповідає Марія Волошина.  – Майже усі, хто є в громадських організаціях або ініціативних групах, паралельно з цим навчаються. Залучення саме голів органів студентського самоврядування та звичайних студентів цілеспрямовано відбувається у партнерстві з ГО «Студентство Дніпра». У нас  регулярно відбуваються збори і зустрічі, на яких ми плануємо та координуємо нашу роботу. Загалом до співпраці з  Молодіжним центру Дніпра дотичні декілька сотень студентів.

Поколінню зумерів складно розкритися

Микиті Іграєву майже 23, свого часу він вчився у Дніпровському базовому медичному коледжі. Але покинув навчання, зрозумівши, що медицина – це не його покликання. Молодіжною роботою активно займається з 2017 року.

–        Починав у Соборній молодіжній раді, а потім увійшов до молодіжної ради Дніпра, – зазначає Микита Іграєв. – Зараз я не є студентом, але планую ним стати найближчим часом, бо без вищої освіти не зможу рухатися далі. Щодо ЗВО я ще остаточно не визначився, а ось напрям обрав – це буде менеджмент. Досвід здобуваю вже зараз, бо я є керівником Молодіжного медіацентра Дніпра. Ми знімаємо подкасти, кліпи, співпрацюємо з благодійними фондами. Незабаром на базі нашого молодіжного центру запускається проєкт «Стартуй: соціальне підприємництво в Молодіжному центрі». Завдяки отриманому  гранту втілюємо проєкт «Story Book» — створення сучасних шкільних альбомів з доповненою реальністю.

Під час занять у медіацентрі Микита постійно контактує зі студентами. Помітив, що вимушена дистанційка впливає дуже негативно:  багато хлопців та дівчат замкнені та не згуртовані. Їм важко спілкуватися з новими людьми, які з’являються у їхньому житті.

–        Це покоління зумерів, яке, звісно, має й власні плюси, – наголошує Микита Іграєв. – Але мінусів на сьогодні, мені здається, все ж таки більше. У більшості з тих студентів, які приходять до нашого медіацентру, адаптація триває досить довго. Виступ перед аудиторією для них є незвичним та викликає стрес. Дівчата, які мріють про журналістику, спочатку не могли поставити одне-два питання. Але згодом завдяки заняттям у медіацентрі все налагоджується. Командна робота гуртує молодь та дає можливість розкрити свій потенціал.

 За два роки Еліна стала керівницею проєктів

Еліні Косолаповій 22 роки, вона навчається на магістратурі за спеціальністю «Міжнародні економічні відносини» в Університеті митної справи та фінансів.  Свою діяльність в молодіжній політиці  розпочала восени 2022 року.  

–         Про Молодіжний центр Дніпра я дізналася від своєї подруги, бо вона вже до цього активно займалася громадською діяльністю та робила різні проєкти, – згадує Еліна Косолапова.   – Спочатку мені все здавалося дуже складним, бо масштабність проєктів була просто  неймовірною. Проте поступово стала долучатися до реалізації певних заходів у ролі волонтерки, а потім відповідальної за якийсь з етапів, менеджерки і нарешті – керівниці проєкту. Мої навички дуже класно прокачувалися, і я вже впевнено відчувала себе на своєму місці.

Останнім часом проєктів, у які залучена Еліна, дуже багато, тож їй важко виділити якийсь один. Серед найбільш значущих –  фестиваль української культури «Дніпровські вечорниці» та «Диктант в метро до Дня Конституції України». Це масштабні заходи, до організації яких їхні організатори докладають чимало зусиль. Вони обʼєднують не тільки дніпровську молодь, а й чимало містян різного віку. В цьому році у диктанті в метро взяли участь понад 500 дніпрян. А в минулому році фестиваль «Дніпровські вечорниці» активісти зробили на 7 локаціях по всьому місту та охопили понад 1500 гостей.

–        Сьогодні студенти можуть проявити себе через різні форми активності, які допомагають їм розвинути професійні та особисті якості, – впевнена Еліна Косолапова. – Будь-який студент може стати членом громадської організації.  Завдяки цьому молоді люди можуть здобути навички командної роботи, навчитися керувати проєктами. Також в кожному ЗВО є орган студентського самоврядування. Студентський актив може безпосередньо впливати на освітній процес та покращення умов навчання.  Вважаю, що розвиток студентського руху є важливим, оскільки він формує активну громадянську позицію і вчить студентів брати відповідальність за своє власне майбутнє та майбутнє нашого суспільства.    

Фото з відкритих джерел та архіву героїв.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, чим займається молодь у Дніпрі під час війни.