У Дніпрі започаткували відзнаку імені Василя Макуха: навіщо і хто лауреати
Дарина Сухонос
У Дніпрі започаткували відзнаку імені Василя Макуха. Учасник українського руху опору в СРСР. Воїн УПА. 5 листопада 1968 на знак протесту проти комуністичної тоталітарної системи, колоніального становища України, політики русифікації та агресії СРСР проти Чехословаччини він здійснив акт самоспалення на Хрещатику у Києві, передає “Наше Місто”.
Вручення лауреатам відзнак\ \ фото Володимир Федоріщев
“Відзнакою ім. Василя Макуха вшановуються з нагоди ювілейних дат, визначних подій, за вагомі досягнення в галузях науки, освіти, культури, активну державотворчу та громадську діяльність громадяни України і представники української діяспори, окремі колективи, установи, релігійні громади та інші юридичні особи. Відзнака може бути присуджена посмертно. Співзасновниками відзнаки є Фундація «Промітеїв отвіт» (США) та Всеукраїнський щомісячник Бористен . Мета відзнаки – пошук та підтримка на теренах України і за кордоном найбільш успішних, активних та новаторських діячів культури, науки, освіти, релігійного та громадського життя”, наголошує шеф-редактор журналу “Бористен” Фідель Сухоніс.
Василь Омелянович за життя був в ув’язненні та засланні. Там познайомився з Лідією Іванівною Запарою,яка родом із тоді ще Дніпропетровська, жінкою складної долі. В кінці п’ятидесятих вони розписалися, у шлюбі в них народилося двоє дітей — дочка Ольга та син Володимир.
Василь Макух з родиною\ фото з відкритих джерел
Певний час вони жили у нашому місті. Але думка про про протест і акт самоспалення в нього була вже тоді.
5 листопада Хрещатик був переповнений людьми. І раптом перехожі побачили, як із під’їзду будинку 27 (біля Басарабського ринку) вибігла охоплена вогнем постать і проспектом залунали слова: «Геть окупантів!», «Хай живе вільна Україна!».Живий факел, а був це Василь Макух, привернув увагу всіх.Через добу він помер, адже мав 70% опіків тіла.
5 листопала того самого дня \ фото з відкритих джерел
«Його намагалися врятувати, але опіки були несумісні з життям. Після смерті КДБ почали розшуки родичів. Намагалися приписати дядькові психічну хворобу, але він був абсолютно нормальним – не пияка, заробляв гроші, мав родину», – розповідає племінник дисидента Юрій Макух.
Сергій Луденський\ Фото Володимир Федоріщев
Один з лауреатів відзнаки Сергій Луденський зазначає, що культура на часі завжди. І раніше він на жаль не знав детальніше про історію Василя Макуха
Лауреати – люди різних професій\ Фото Володимир Федоріщев
“Говорити важливо сьогодні про все. Про таких визначних людей, які у всі часи боролись за Україну в різний спосіб”, – каже він.
Сергій волонтер і став цьогорічним лауреатом відзнаки. Він починаючи з лютого 2022 року він разом з командою майже щотижня вивозить собак та котів з прифронтових міст Сумщини, Херсонщини та Донеччини. За 31 місяць роботи евакуювали близько дві тисячі тварин. І з кожним місяцем ця цифра росте. Цьогоріч на початку літа волонтери вирішили побудувати центр для врятованих котів та собак.
Донька Макуха Ольга зазначає, що для неї це важливі і хвилюючі події.
Михайло Рябцев отримав відзнаку за багаторічні дослідження життя і боротьби Василя Макуха. Йому 87 років і він продовжує дослідницьку діяльність.
Михайло Рябцев і Василь Макух були однокласниками\ Фото Володимир Федоріщев
Організатори зазначають, що ця ідея виникла ще до початку повномасштабного вторгнення. Серед лауретів цього року також колишній голова Українсько-американської асоціації адвокатів, нині голова комітету у закордонних справах організації.політолог Віктор Рудь.
Віктор Рудь онлайн \ Фото Володимир Федоріщев
Він провів з присутніми відеорозмову. Символічно, що вручення відбулося в день виборів у США.
Фідель Сухоніс\Фото Володимир Федоріщев
Завершилась імпреза творчими виступами та неформальним спілкуванням\Фото Володимир Федоріщев
«Вони вибирають, ми – виборюємо», – наголосив у виступі Фідель Сухоніс.
ЛАУРЕАТА ВІДЗНАКИ ІМЕНІ Василя Макуха за 2024 рік:
Віктор Рудь (США) – за системні публікації у світових мас-медіа, зокрема, в щомісячнику «Бористен», які розкривають злочинну суть московського націонал-шовінізму
Василь Стан (США) – за підтримку героїчної боротьби українського народу під час повномасштабного вторгнення московщини
Богдан Боднарук (США, посмертно) – за багаторічну громадську діяльність спрямовану на утвердження української України у світі
Василь та Ольга Карпенко (США) – за системну підтримку громадянського суспільства в Україні і допомогу сиротам
Михайло Рябцев (Україна) – за багаторічні дослідження життя і боротьби Василя Макуха
Сергій Григорук (Україна) – за професійний героїзм у лікуванні воїнів ЗСУ
Сергій Луденський (Україна) – за плідну волонтерську діяльність під час російсько-української війни
Валентин Курпай (Україна) – за потужну допомогу в спорудженні захисних споруд Харкова під час російсько-української війни
Сергій Сокол (Україна) – за багаторічну плідну працю на ниві націонал-патріотичного виховання студентської молоді
