Понад 51% українських учнів віком від десяти до чотирнадцяти років з початком повномасштабного вторгнення стали об’єктами знущань і глазувань в навчальних закладах. Відповідне дослідження провели на початку року у Міносвіті. І тільки третина школярів не зіштовхується з цькуванням з боку своїх однолітків. Інші або стають жертвою або спостерігають здалеку. Як захиститися від булінгу – дізнавалися журналісти «Нашого Міста».
Історії цькування часто схожі, різняться тільки наслідки. У когось все обійдеться приниженнями, а у когось дійде до фізичної розправи. Один може пережити та забути, а інший надовго отримає психологічну травму та не довірятиме людям до кінця життя.
Психологи пояснюють, наслідки зазвичай, видно відразу. Дитина закривається, не їсть, погано спить, з’являються суїцидальні думки та психосоматичні прояви.
«Наслідки – або дитина закривається, для неї школа, як тюрьма. “Я не можу нічого зробити, тому що я не можу нікому сказати, що тут погано”. Починаються розлади харчування, розлади сну, суїцільні думки, закритість, психосоматичні прояви. Дитина може це все проявляти і це самий жахливий наслідок, коли дитина скоює злочин проти себе, – розповідає Оксана Дон, практикуючий психолог.
Найбільша помилка дорослих, на думку спеціалістів вважати, що діти самі вирішать конфлікт. І подібні труднощі лише загартують характер дитини.
Детальніше – дивіться у нашому сюжеті.
Нагадаємо, раніше ми писали, що у Дніпрі діти чекають на турботливих батьків.
Читайте також про те, як борються з булінгом у школах Дніпра.