12 років за партою: як впроваджується шкільна реформа у Дніпрі 

З 2027 року діти в українських школах будуть навчатися не 11, а 12 років. Але зміна терміну навчання – це тільки одна зі складових реформи, яка, по суті, вже розпочалася. Як саме вона відбувається у Дніпрі, дізнавалася журналістка «Нашого міста».

 Зараз учні мають ілюзію вибору

Декілька місяців тому Міністерство освіти і науки анонсувало масштабну реформу профільної середньої освіти, яка набуде чинності з 2027 року. Ключовою зміною стане перехід на 12-річне навчання, що дозволить розширити можливості для поглибленого вивчення предметів та практичної підготовки школярів. І поки багато хто з батьків хапається за голову через те, що вже першачкам-2027 доведеться вчитися на рік більше, ніж зараз, чиновники від освіти намагаються аргументувати такі зміни. Вони нагадують про закордонний досвід, де діти дійсно вступають у виші не раніше 18 років. А ще обіцяють змінити змістовне наповнення цих самих 12 років за партою. Як саме?

– Уявіть школу, в якій старшокласники обирають цікавий для себе напрям навчання, — залежно від того, що подобається робити і яким вони бачать своє майбутнє, – пропонує Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки України.  – Комусь потрібна поглиблена математика або мова, а комусь достатньо базового курсу з цих предметів. Деяким учням цікава робототехніка, іншим — театральний курс. А хтось після 9 класу хоче здобувати професію, а не продовжувати шкільне навчання, — і це теж престижно. Таку освіту, що відповідає потребам підлітків, Міністерство освіти і науки України вже почало створювати.

За словами чиновника, реформа передбачає як зміну тривалості навчання, так і якісне оновлення матеріально-технічної бази шкіл. Міністерство вже працює над рекомендаціями щодо оснащення навчальних закладів сучасним обладнанням, особливо для кабінетів природничих наук. У той самий час реформа «Нова українська школа» передбачає, що після 9 класу учнівство обиратиме заклади освіти професійного або академічного спрямування. Перші надаватимуть повну загальну середню освіту і водночас  професію.  А ось академічні ліцеї готуватимуть підлітків до вступу в заклади вищої освіти й будуть створені на базі закладів загальної середньої освіти – тобто шкіл. Система схожа на ту, що ми маємо зараз, але є відмінності. Учні навчатимуться переважно в окремих ліцеях і матимуть справжню, а не формальну можливість обирати те, що насправді цікаво й потрібно.

–  Нині ми маємо профільну освіту, але вона пропонує ілюзію вибору, – зазначає Андрій Сташків.  – Насамперед не зрозуміло, як різні профілі розподілені між школами. Трапляється й таке, що в одній громаді є кілька шкіл одного профілю, а деякі профілі не представлені на цій території. Ще один цікавий факт: 72% учнівства навчається лише на п’яти гуманітарних профілях. Це говорить про те, що або в них не було широкого вибору, або вони йшли найлегшим шляхом. А ще старшокласники і старшокласниці мають опановувати на високому рівні 15–20 предметів, що дуже їх перевантажує. Усі ці збої в чинній системі має на меті виправити реформа.

Для успіху потрібні вмотивовані вчителі

Що ж, теоретично звучить красиво, але на практиці далеко не всі батьки та вчителі вірять в те, що реформа дасть гарні та швидкі результати.

–  Дивно все: перш за все, гімназії вже відокремили від ліцеїв. і тільки тепер йде розмова про профільну освіту, а мало б бути навпаки, – пише у фейсбуці дніпрянка Тетяна Бочарова. – По-друге, невже не є зрозумілим, що діти займаються з репетиторами не через відсутність профільної освіти (бо обов’язкові предмети є та будуть обов’язковими в будь-якому разі), а через неузгодженість шкільних програм з програмами НМТ. За рахунок перенасиченої програми навчання в нас відбувається на системою “вивчив – склав – отримав оцінку-забув”. І питання різної ваги предметів з різних кластерів при підрахунках балу НМТ залишається питанням. 

 У будь-якому випадку, зрозуміло, що для успішного впровадження реформи потрібно дуже багато чого змінити у системі освіти. По-перше, покращити шкільну матеріальну технічну базу. А по-друге, мати достатню кількість вмотивованих вчителів з адекватними зарплатами, які будуть навчати дітей за новими стандартами. Нагадаю: поки що їх навіть немає у достатній кількості. Наприклад, у Дніпрі не вистачає біля 200 шкільних викладачів.

Створюються лабораторії з мехатроніки 

І все ж  таки реформа триває – за великим рахунком, вона розпочалася ще у 2020 році, після прийняття Закону України «Про повну загальну середню освіту». Саме тоді департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради  здійснив низку заходів щодо приведення комунальних закладів освіти відповідно до вимог цього Закону та створення перспективної мапи ліцеїв для забезпечення профільної середньої освіти.

– Станом на жовтень 2024 року у нас перепрофільовані 37 ліцеїв, 100 гімназій, 4 початкові школи, – розповідає Світлана Клявченко, заступниця начальника управління освіти Дніпровської міськради. –  Наразі у початкових школах з 2024/2025 навчального року навчаються виключно учні 1-4 класів, натомість у ліцеях зі структурним підрозділом «гімназія» молодшокласників немає.  Завдяки Меморандуму про співпрацю між департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради та промисловим підприємством «Інтерпайп»  у 4 ліцеях міста облаштовано сучасні лабораторії мехатроніки. Це ліцеї №№ 3, 129, 138, 139. Ще дві лабораторії планується запустити з січня 2025 року на базі ліцеїв №№ 57, 134. Зараз там проводяться ремонтні роботи щодо облаштування кабінетів. У червні 2024 року 16 вчителів з 10 закладів загальної середньої освіти міста пройшли курсову підготовку з мехатроніки в Національному технічному університеті  «Дніпровська політехніка». Таким чином у місті створюється екосистема технічної освіти.  

Для того, щоб навчання у таких ліцеях було ефективним, група педагогів з ліцеїв міста та фахівці Центру професійного розвитку «Освітня траєкторія» розробили освітні програми з мехатроніки для 7-9 та 10-11 класів. Інший напрямок співпраці на шляху до старшої профільної школи – створення сучасних майстерень трудового навчання, які вже працюють на базі гімназій №№ 24, 39, 69, 121, 147. Майстерні у цих закладах облаштували за запитом учителів трудового навчання та технологій. Наразі тривають ремонтні роботи за кошти місцевого бюджету для оновлення майстерень у гімназіях №№ 63, 131. А для вчителів проводяться постійно діючі семінари–практикуми.

З математикою – біда, за фізику  – страшно

Тим часом у Дніпрі вже існують навчальні заклади, на прикладах яких вже сьогодні можна побачити, як приблизно у майбутньому запрацює реформа. У грудні 2021 року у ліцеї № 139 була відкрита лабораторія мехатроніки.

– Такий незвичайний кабінет в нас з’явився завдяки спільним зусиллям департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради та компанії «Інтерпайп», – розповідає Владислав Полушкін, директор ліцею № 139. – У нас зробили капітальний ремонт приміщення, закупили нові меблі, завезли сучасне обладнання. А НТУ «Дніпровська політехніка» взяв на себе підготовку викладачів, які зараз проводять тут заняття. З боку вищої школи йде постійний методичний супровід. Діти, які навчаються мехатроніці, відвідують підприємство «Інтерпайп». Ті, хто оберуть у ЗВО таку спеціальність, зможуть стати інженерами, зокрема на цьому підприємстві.

Заняття з мехатроніки є додатковими до загальної програми, їх за бажанням можуть відвідувати учні 7-11 класів. Завдяки високотехнологічному обладнанню діти знайомляться з сучасною інженерією. Але чи багато хлопців та дівчат обирають саме такий напрямок? Зараз кожен академічний ліцей має мати не менше трьох профілів. У ліцеї № 139 є філологічний, історичний та математичний профілі, а також програма «Інтелект України».

– На жаль, математичний профіль, до якого належить мехатроніка, обирає небагато дітей, – зазначає Владислав Полушкін. – Хлопці та дівчата бояться математики. Дев’ять годин цього предмету на тиждень їх лякають. Взагалі стан  математичної освіти у нашому суспільстві залишає бажати кращого. Через фізику я ще більше переймаюся – дуже складна ситуація з цією наукою. Майже всі зараз хочуть бути гуманітаріями.

Тим не менш, надія на розвиток так званої STEM-освіти існує. Коли лабораторія мехатроніки тільки відкрилась, в ній працювали тільки 10-11 класи. Зараз вчителі намагаються долучати до занять більш молодших учнів. Веніамін Кучинський  у 8 класі, до лабораторії вперше прийшов рік тому.

– Мені подобається програмувати, – зізнається Веніамін. – Завжди можна вдосконалити свої знання – не тільки з інформатики, а й з фізики. І хоча я поки що мрію про професію ветеринара, займатися мехатронікою мені цікаво.

Артем Глазков – теж восьмикласник. У лабораторії займався минулого року два місяці. Поки що заняття припинив через велику зайнятість в інших гуртках.

– Тут класно,  мені подобалося складати схеми та будувати роботів, – розповідає Артем. – Вважаю, що професія інженера є перспективною у нашій країні. Вони потрібні, щоб відновити зруйноване через війну. А також для того, щоб наша країна мала перспективи технологічного розвитку.

Фото Валерія Кравченка.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як у Дніпрі відбувається реформа старшої школи.