ЕКСКЛЮЗИВ Halloween у Дніпрі: тарологиня та священник розповіли, чи варто святкувати

Назва свята походить від словосполучення All Hallows’ evening — Вечір усіх святих — і є його спрощеною формою.
Традиція святкування Гелловіну сягає корінням часів древніх кельтів, які мешкали на території Британії, Ірландії та Франції близько 2 тис. років тому.
Кельти вірили, що у ніч з 31 жовтня на 1 листопада стирається кордон між світом живих і мертвих, а душі повертаються на землю. У ці дні вони відзначали свято Самайн або Самхейн. Кельти виголошували пророцтва, палили величезні багаття і приносили жертви богам. Під час таких церемоній вони носили костюми зі шкір та голів тварин, передає “Наше Місто”.

У VІІІ столітті папа Григорій ІІІ назвав 1 листопада Днем вшанування усіх святих. Згодом він увібрав деякі традиції Самайну, а ірландці та британці привезли ці звичаї на територію США. З часом Гелловін набув розважального характеру і зараз є одним із найбільш яскравих свят за масштабами декорацій, костюмів та традицій.

Тарологиня з Дніпра Ірина Ходак наголошує, що в українців ще за часів язичництва було своє свято в цей період.

“Велесова ніч — стародавнє українське свято, яке також припадало на ніч проти 1 листопада, як і відомий нам сьогодні Гелловін. Подія має дуже глибоке коріння, яке сягає дохристиянських часів, коли наші пращури славили бога Велеса. Він вважався покровителем музики, мистецтва, поезії, таланту, краси, любові і щастя. А ще Велес був опікуном всіх ясновидців, віщунів, волхвів і просто творчих людей. Згідно зі стародавніми повір’ями, Велес допоміг людям співіснувати з природою, пасти худобу, вирощувати зерно, брати продукти (наприклад, молоко) без необхідності вбивати тварин. Його вважали також богом добробуту, достатку. Вдома вивішували горобину та сипали сіль під поріг, аби відігнати злі сили. Також залишали частування на столі для духів.”, – наголошує Ірина.

Але попри залученість до світу езотерики Ірина ставиться до Гелловіну негативно.

Українська православна церква також не рекомендує святкувати Гелловін. Дніпровський священнослужитель і капелан Ярослав Малерик наголошує, що ми живемо в демократичному світі й заборонити перевдягатись чи декорувати приміщення ніхто не може. Але варто все ж таки розуміти, яку мету ви переслідуєте.

“Подумайте, що саме ви хочете сказати цим, яку мету переслідуєте. В православному календарі є безліч інших свят. Загалом, я досить демократично ставлюсь – ніхто нікому не забороняє цікавитись, але тут варто розуміти, навіщо це. Ми не заохочуємо і тим паче не забороняємо святкувати Гелловін. І певно немає нічого поганого в декораціях гарбузів та листя на вулицях Дніпра”, – каже Ярослав Малерик, протоієрей, настоятель Свято-Духівського храму ПЦУ.

Ми не заохочуємо і тим паче не забороняємо святкувати Гелловін. І певно немає нічого поганого в декораціях гарбузів та листя на вулицях Дніпра.

Але сьогодні кожен українець живе в час, коли зло вже тут. І не містичне, а цілком реальне. Війна і загарбник, який прийшов нас вбивати. Тому давайте конвертувати наші емоції в допомогу Збройним силам України аби найголовніше свято – Перемога – прийшла якнайшвидше

Раніше ми розповідали про історичне відкриття пам’ятника в Дніпрі у 1995 році