На початку жовтня у Гамбурзі пройшов національний конкурс кінофестивалю “Молодість”. Найкращим фільмом на ньому стала стрічка режисерки Марини Вроди. Вона отримала “Скіфського оленя” за дебютну повнометражну стрічку “Степне”. Головну роль у цій картині зіграв дніпровський актор Олександр Максяков. В ексклюзивному інтерв’ю «Нашому місту» він розповів про подробиці зйомок.
Події у фільмі розгортаються на тлі зимових пейзажів України, спорожнілих сіл і зростаючого відчуження між людьми в пострадянському суспільстві. Це історія Анатолія, чоловіка, який повертається додому з великого міста, щоб доглянути за хворою матір’ю. Тяжка хвороба матері, зустріч із братом і жінкою, яку він кохає, змушують Анатолія замислитися над прожитим життям і минулими вчинками. Аж раптом, перед самою смертю, мати розповідає Анатолію про скарб, який вона заховала в сараї. Атмосферний сторітелінг та блискуча операторська робота зробили цю стрічку успішною. “Степне” також має нагороду кінофестивалю в Трієсті (Італія), де його визнали найкращим фільмом. А ще приз за найкращу режисерську роботу Міжнародного кінофестивалю в Локарно (Швейцарія). Звісно, важливий внесок в успіх картини зробив й дніпрянин Олександр Максяков – виконавець ролі Анатолія.
Зйомки відбувалися у Лебединському районі Сумської області з 2018 по 2020 роки з перервами, у декілька етапів, – розповідає Олександр Петрович. – Сценарій до фільму написала режисерка Марина Врода. Кастинг-директорка приїжджала у Дніпро до мистецько-художнього коледжу культури, де я викладаю. Я брав участь у кастингу, мене відібрали. Ми розпочинали зйомки з німецькими продюсером та оператором. Українська прем’єра відбулася у Києві минулого року, але у широкому прокаті «Степне» поки що не було. Наприкінці жовтня його побачать у Берліні.
«Степне» – це артхаусне фестивальне кіно. Фільм ігровий, у якому брали участь п’ять професійних акторів, але у ньому багато документальних зйомок. Назва Степне не є вигаданою – це реальний хутір на Сумщині, де колись існувало 120 дворів. Під час зйомок їх було тільки три, а скільки залишилось зараз – невідомо. У фільмі зіграли відомі актори Олексій Смолка, Радміла Щоголєва, Ніна Антонова. А також місцеві мешканці з сусідніх сіл.
Саме з місцевими, на мій погляд, вийшли найпотужніші сцени, які знімались з одного дубля, – зазначає Олександр Максяков. – А взагалі Марина Врода – досить вибагливий режисер. Для деяких кадрів ми робили по 18 дублів. У день, бувало, намотували по 15-20 кілометрів, бо локації знаходились на природі. Зйомки відбувались у лютому та березні. Це історія про вмираюче село з поганими дорогами та хатами, які поросли чагарником. Зі мною разом у багатьох сценах знялася собачка Юла. Її Марина взяла у притулку. Для того, щоб зробити з неї гарного партнера, доводилося кормити Юлу краківською ковбасою. Але у підсумку, гадаю, вона часто грала навіть краще за мене.
Зараз Олександр Максяков продовжує працювати у Дніпропетровському молодіжному театрі. Його можна побачити у таких виставах як «Одруження», «Три ідеальних подружжя», «Шалена лікарня, або Скелетик у шафці» та у виставах для дітей.
Фото з відкритих джерел.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що дніпрянка взяла участь у міжнародному кінофестивалі у Варшаві.
