Сльози, автомат та матюки: історія бойової медикині з Харківщини

12-кілограмовий бронежилет, автомат у руках і ніжний манікюр. Бойова медикиня Людмила рятує поранених бійців на рідній Харківщині. Три тижні провела у Бахмуті. Перед тим, як долучитися до війська, жінці довелось місяць прожити в окупованій Балаклії. Про макіяж на війні, як жінка переживає втрати та який у неї талісман — читайте в матеріалі «Наше місто» з посиланням на ДніпроTV.

Людмила, відома під позивним “Люта”, є бойовою медикинею у 247-му окремому батальйоні 127-ї окремої бригади територіальної оборони Харкова. Після кожної бойової місії чи евакуації вона ретельно чистить свій автомат, щоб він завжди був готовий до бою.

Людмила з Балаклії, до війни працювала медиком у Харкові. Її рідне місто пережило жахи окупації, і жінка на власній шкірі відчула весь “руський мир”. Вирвавшись з полону, Людмила не змогла залишатися осторонь і стала на захист України, приєднавшись до ЗСУ. Її сини, ветерани АТО, теж служать в армії.

Протягом трьох важких тижнів батальйон тримав оборону в Бахмуті, який тоді перетворився на справжнє пекло. Жінці дивом вдалося вижити після того, як ворожий танк обстріляв польовий медпункт. Відтоді вона ніколи не розлучається з талісманом, подарованим сином.

Зараз, разом зі своїми побратимами, вони відчайдушно захищають рідну Харківщину. Сила їхнього духу незламна, адже більшість з них – місцеві. Хоча втома дається взнаки, про відступ навіть не йдеться. Людмила, побачивши в ТікТоку зневажливе відео про медикинь з манікюром та макіяжем, спалахнула гнівом.

Ці онлайн-критики, мабуть, не уявляють собі, що значить жити на межі. Постійний страх за життя, неймовірний стрес і ще й цей важкий бронежилет – 7 кілограмів, а бувають і важчі. Жінки несуть на собі не лише зброю, а й тягар непорозуміння

Весела та турботлива до своїх бійців, Людмила каже, відчуває, що війна її змінила. Але гумор завжди допомагає.

Раніше ми писали, герої “Нашого міста”: історії співробітників та рідних працівників холдингу, які захищають Україну від ворога.