ЕКСКЛЮЗИВ Лікування інфаркту у Дніпрі: як рятують пацієнтів у лікарні швидкої допомоги

Інфаркт міокарда. Цей страшний діагноз щорічно чують в Україні більше 40 тисяч людей, тоді як близько 9 мільйонів дорослого населення мають симптоми ішемічної хвороби серця. В останні 10 років ця проблема стала ще більш актуальною, оскільки інфаркт значно «помолодшав». Середній вік пацієнтів – 50-55 років, але все частіше інфаркти трапляються у 35-річних. Є навіть випадки, коли у лікарні доставляють зовсім молодих людей, яким ледве виповнилося 20 років.

Проте і українська медицина не стоїть на місці, дніпровська, зокрема.

Сьогодні «Наше місто» розповість про Реперфузійний центр, який працює на базі Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Дніпра. Це один із найсучасніших у місті медзакладів, де надають допомогу хворим з гострими коронарними синдромами (ГКС). Про причини і симптоми інфарктів, а також можливості Реперфузійного центру та високопрофесійну команду лікарів, які щоденно рятують життя, читайте у нашому матеріалі.  

Від першого в країні інфарктного відділення до найсучаснішого центру інтервенційної кардіології

Мало хто з дніпрян знає, що історія лікування хворих з інфарктом у лікарні швидкої допомоги розпочалася майже 60 років тому. Саме тут у 1968 році, у тоді ще Дніпропетровську, вперше в Україні відкрили спеціалізоване інфарктне відділення. Нова епоха в наданні допомоги хворим з ГКС почалася у 2021 році, коли у КЛШМД відкрили Реперфузійний центр. До речі, він єдиний в Україні включений до Міжнародного реєстру перкутанних (черезшкірний– ред.) втручань у хворих з ГКС від Американського коледжу кардіологів.

Про його унікальність нам розповів Андрій Іванов – завідувач центру, заступник медичного директора, кандидат медичних наук, інтервенційний кардіолог.

«Сьогодні у лікарні швидкої допомоги пацієнти з інфарктом міокарда мають можливість отримати високоспеціалізовану допомогу, що відповідає вимогам НСЗУ і сучасним міжнародним стандартам.

В режимі 24/7 у складі Реперфузійного центру працює кваліфікована команда кардіологів, інтервенційних кардіологів та реаніматологів-анестезіологів. З 2021 року нами виконано більше 4500 інтервенційних втручань, що дало можливість пролікувати біля 3500 хворих на ГКС (інфаркт міокарда та нестабільна стенокардія). Більша частина з них були простентовані. Таким чином, вдалося зменшити летальність на 40%, скоротити термін госпіталізації і значно успішніше лікувати складні випадки», – відзначив керівник центру.

Медичний персонал Реперфузійного центру, при повному сприянню адміністрації лікарні, постійно удосконалює професійний розвиток.  Лікарі команди беруть участь не тільки як учасники, а безпосередньо, і як організатори, у фахових національних конференціях. Кращі приклади пролікованих випадків розглядаються на національних та міжнародних конференціях та конгресах, публікуються в періодичних медичних виданнях.

Маршрут пацієнта: від приймального відділення до рентген-операційної

–        Людині стало зле, є підозра на інфаркт, її привезли у лікарню швидкої допомоги. Що відбувається далі? Розкажіть про маршрут пацієнта.

– Всі хворі, що надходять з підозрою на інфаркт, оглядаються у приймальному відділенні черговим кардіологом та лікарем з медицини невідкладних станів, – приєднується до розмови лікарка з медицини невідкладних станів, в.о. медичної директорки Ольга Зав’ялова. – Моніторуються показники, проводиться ЕКГ, за потреби – рентген та аналізи. Для нас надзвичайно важливо дізнатися, коли з’явилися перші симптоми, оцінити важкість стану пацієнта. На основі цього приймаються подальші рішення щодо тактики лікування. Далі передаємо людину спеціалістам Реперфузійного центру.

Ольга Зав’ялова додала, що більшість хворих з ГКС доставляють у медзаклад бригади швидкої допомоги. Проте є чимало випадків самозвернення, коли людині стало зле, вона підозрює інфаркт і сама приходить в лікарню. Чи пацієнтів переводять із закладів, де не можуть провести високотехнологічне лікування. Або їх скеровує сімейний лікар, який підозрює ГКС. 

Незалежно від того, як люди потрапляють у приймальне відділення, до них застосовується аналогічний алгоритм обстежень і втручань.

Отож, підсумуємо, хто може звернутися в Реперфузійний центр?

1.    Пацієнти з гострим коронарним синдромом (гострий інфаркт міокарда або нестабільна стенокардія). Ці пацієнти найчастіше доставляються швидкою допомогою, і їм надається ургентна допомога, наприклад, стентування.

2.    Пацієнти з хронічними серцевими захворюваннями (стенокардія, аритмії, серцева недостатність) у разі дестабілізації стану – через виклик швидкої або за терміновим направленням сімейного лікаря.

3.    Пацієнти, які відчувають погіршення самопочуття або мають симптоми, що можуть вказувати на серцеві проблеми (біль у грудях, задишка, слабкість). Вони можуть прийти за власною ініціативою або за терміновим направленням від сімейного лікаря.

Згідно з договором з Національною службою здоров’я України (НСЗУ), безкоштовно надаються такі кардіологічні послуги:

1.    Ургентна допомога при гострому інфаркті міокарда. Сюди входять:

Швидка діагностика, включаючи ЕКГ, аналізи крові на тропоніни.

Проведення ургентного коронарографічного обстеження.

Проведення стентування (інтервенційне втручання) за потреби.

Інтенсивна терапія та реанімація.

2.    Обстеження та лікування у випадку інших ургентних станів, пов’язаних із серцевою недостатністю або загрозою серцевого нападу.

3.    Медикаментозна терапія у межах екстреної допомоги.

Коронографія і стентування

Святая святих Реперфузійного центру – рентген-операційна. Тут знаходиться ангіограф – сучасний апарат, який дозволяє фахівцям обстежувати та лікувати патології судин різних органів та систем, перш за все коронарних та церебральних судин.

«Апарат складається зі столу, на якому лежить пацієнт, та арки у формі літери C. Арка може пересуватися та обертатися під різними кутами. Це створено для того, щоб була можливість з різних сторін подивитися серце пацієнта», – розповіла Анастасія Скоромна, завідувачка відділенням інтервенційної діагностики та перкутанних втручань, лікар інтервенційний кардіолог, кандидат медичних наук.

Принцип роботи ангіографа схожий на звичайний рентген. Через катетер в артерію вводиться контрастна речовина та весь процес фіксується на цифровому носії. Коли контраст розподіляється по судинах, можна побачити їх за допомогою рентгенівського випромінювання.

Робота лікарів у такій операційній є достатньо небезпечною через вищезгаданий рентген-випромінювач. Тому кожен працівник відділення має персональний захист від рентгену – спеціальний 12-кілограмовий костюм, який допомагає вберегтися від іонізуючого випромінювання, захисні окуляри.

Завідувач Реперфузійного центру Андрій Іванов показав, як він виглядає.

Під час нашого перебування у лікарні в рентген-операційній саме йшло інтервеційне втручання. Команда фахівців під керівництвом серцево-судинного хірурга, старшого ординатора відділення інтервенційної діагностики та перкутанних втручань Андрія Миколайовича Сімонова займалася важкою пацієнткою. У жінки діагностували інфаркт міокарда. При цьому вона страждає на супутнє захворювання – цукровий діабет.

«У хворої дуже важке ураження коронарних артерій, яке було виявлене при коронографії, і критичне звуження центральної артерії. Їй зробили операцію – встановили два стенти. Такі операції проводяться під місцевою анестезією. Робиться невеличкий прокол на руці, через який вводимо катетер і проводимо його крізь судинне дерево до артерій, які кровопостачають серце. При цьому пацієнт відчуває лише невеличкий дискомфорт. Коли стент досяг звуження, за допомогою балона його розправляють до потрібного діаметру. Таким чином відновлюється циркуляція крові судиною», – розповів він.

Андрія Сімонова колеги заслужено називають легендою серцево-судинної кардіохірургії. Він більше 20 років рятує життя пацієнтів. Знає про лікування інфаркту все і передає досвід молодим спеціалістам.

Одна з них – лікарка інтервенційний кардіолог Єлизавета Карачаровська.

«Наша сьогоднішня пацієнтка, незважаючи на складний діагноз, після операції має всі шанси прожити ще багато років. У неї діагностовано багатосудинне атеросклеротичне ураження коронарних артерій, пов’язане з цукровим діабетом. Ми простентували їй передню міжшлуночкову артерію і повністю відновили кровоток по судині. Таким чином врятували ділянку міокарда», – каже вона.

«Незважаючи на молодий вік, наша Єлизавета Юріївна дуже талановита і швидко прогресує. Виконує складні втручання і відмінно орієнтується у різних гострих ситуаціях. Вона вже врятувала чимало життів», – розповідає про фахівчиню завідувач Реперфузійного центру Андрій Іванов.

Будь-яке інтервенційне втручання неможливе без лікарів-анестезіологів, які проводять огляд хворих безпосередньо перед обстеженням чи операцією на ангіографі, та стежать за їхнім станом під час процедури.

Завідувач відділення спеціалізованої реанімації, лікар-анестезіолог Олександр Павленко розповів, що його головне завдання під час подібних втручань полягає у спостереженні і контролі за параметрами життєдіяльності людини, яка лежить на операційному столі.

«Я контролюю стан, тиск, забезпечення організму киснем і багато інших показників. Передопераційний огляд теж входить в мої обов’язки. У 2024 році це вже 906-та наша операція», – відзначив він.

Коли час на вагу золота

Отримати кваліфіковану допомогу у перші 2 години від появи симптомів — золотий стандарт лікування інфаркту міокарда. Тому про те, як розпізнати смертельно небезпечний стан, повинен знати кожен дорослий українець.

 «По-перше, це сильний біль у грудях, давлячий або стискаючий. Він може поширюватися на ліву руку, шию, щелепу, спину або живіт. Поява сильного поту, що супроводжується блідістю та відчуттям страху, підвищена тривожність без причини. Також може бути задишка, навіть у спокої. У деяких випадках інфаркт супроводжується нудотою або навіть блювотою», – інформує серцево-судинний хірург Андрій Симонов.

Перші дії та допомога постраждалому

1.    Негайний виклик швидкої допомоги.

2.    Заспокоїти постраждалого. Допоможіть людині прийняти сидяче або напівсидяче положення, заспокойте її та забезпечте свіже повітря.

3.    Прийом нітрогліцерину (якщо є). Якщо у постраждалого є нітрогліцерин, його можна покласти під язик для зменшення болю. Однак цей препарат треба приймати обережно і лише якщо пацієнт його використовував раніше.

4.    Аспірин. Якщо немає алергії, можна дати пацієнту розжувати таблетку аспірину (близько 300 мг), яка допоможе розріджувати кров і запобігти подальшому тромбоутворенню.

5.    Спостереження за свідомістю та диханням. Якщо постраждалий втратив свідомість і не дихає, необхідно негайно почати серцево-легеневу реанімацію (масаж серця та штучне дихання).

6.    Не залишати людину саму. Потрібно залишатися поруч з постраждалим до приїзду швидкої допомоги.

Чому інфаркт «молодшає» і як вберегти серце

Завідувач Реперфузійного центру Андрій Іванов говорить, «помолодшання» інфарктів та інсультів на 10-15 років пов’язані з кількома факторами, більшість з яких можна віднести до сучасного стилю життя та соціальних змін.

Це:

1.    Хронічний стрес. Війна, економічні труднощі та соціальні проблеми викликають постійний стрес, який негативно впливає на серцево-судинну систему. У молодих людей часто відсутня здорова адаптація до стресу.

2.    Неправильне харчування. Споживання висококалорійної їжі з високим вмістом трансжирів, солі та цукру, а також недостатня кількість овочів і фруктів сприяють розвитку атеросклерозу, що підвищує ризик серцево-судинних захворювань.

3.    Малорухливий спосіб життя. Сидяча робота і недостатня фізична активність призводять до збільшення ваги, що є значним фактором ризику для серцевих нападів.

4.    Куріння і вживання алкоголю. У молоді куріння і вживання алкоголю залишається поширеною звичкою, що сприяє звуженню судин і підвищенню тиску.

5.    Генетична схильність. Якщо в сім’ї є випадки інфарктів або інсультів у молодому віці, ризик виникнення цих станів у нащадків зростає.

«Хоча інфаркт традиційно вважався захворюванням людей старшого віку, зараз лікарі фіксують випадки серед молодих людей, починаючи з 20-25 років. Наш наймолодший пацієнт – 23-річний чоловік. Надійшов з підозрою на ГКС. На щастя, цього разу обійшлися терапевтичним лікуванням. А от найменший вік серед тих, кого стентували, – 32 роки. Через свою роботу ця людина постійно перебувала у стані хронічного  стресу. Він скаржився на переміжний біль у грудях, який ігнорував кілька днів, поки біль значно не посилився і став постійним. Завдяки швидкій діагностиці і стентуванню коронарної артерії його вдалося врятувати.

Все більше надходить пацієнтів у віці 40+. Історії хвороби дуже різні. Наприклад, 45-річний бізнесмен, який професійно займався бодібілдингом, приймав стимулюючі препарати. Його привезли у лікарню рідні з гострим болем у грудях, що тривав вже декілька днів. Завдяки швидкій реакції лікарів (чергового кардіолога – ред.) і стентуванню коронарної артерії хворого вдалося врятувати.

Наступна ситуація – 42-річна жінка, аспірантка одного з вузів Дніпра. Увесь час багато працювала і вважала, що відпочивати буде на пенсії. Їй стало зле на роботі, відчула задуху, різкий біль у грудях і втратила свідомість. Співробітники вчасно викликали швидку допомогу, що допомогло стабілізувати стан і провести успішну операцію», – розповів декілька історій зі своєї практики Андрій Іванов.

Статева приналежність теж відіграє роль у розвитку гострих коронарних синдромів.

«Чоловіки частіше зазнають інфаркту міокарда у більш ранньому віці (приблизно після 40-45 років), оскільки до періоду менопаузи жінок певною мірою захищають естрогени – жіночі статеві гормони. Однак після настання менопаузи ризик у жінок суттєво підвищується і практично зрівнюється з чоловічим. Проте жінки часто переносять інфаркт важче, оскільки їхні симптоми можуть бути менш типовими (нудота, втома, дискомфорт у спині або животі), і тому діагностика часто затримується. У результаті жінки звертаються по допомогу пізніше, що знижує шанси на успішне лікування», – відзначив Андрій Іванов.

До коронографії і після неї пацієнти деякий час знаходяться у кардіологічному відділенні, де їх ведуть лікарі-кардіологи. Далі їм потрібно звернутися до сімейних лікарів або фахових спеціалістів за місцем проживання, які розкажуть про подальшу реабілітацію і прийом необхідних ліків. І найголовніше, щоб знову не потрапити на операційний стіл, доведеться кардинально змінити спосіб життя, зокрема харчування, режим відпочинку та праці. А також забути про шкідливі звички, такі як паління і вживання алкоголю. Серце – головний мотор людського організму. І щоб воно працювало якісно і безвідмовно довгі роки, потрібно про нього відповідно піклуватися.

Фото Валерія Кравченка.