Любов Іванівна, 87-річна жителька Дніпра, ніколи не думала, що сучасні технології стануть невід’ємною частиною її життя. Як і багато інших пенсіонерів, вона звикла до традиційних способів спілкування та ведення справ. Кілька років тому її діти вирішили подарувати їй смартфон, щоб полегшити контакт та дозволити оплачувати комунальні послуги онлайн. Спершу ця ідея здавалася їй складною і незрозумілою, пише «Наше місто».
«Це було, як щось з іншого світу», — згадує Любов Іванівна. «Я взяла цей гаджет у руки і не знала, що з ним робити. Спочатку здавалося, що це просто зайва річ, але діти наполягали, що так буде зручніше. Я погодилася, але коли почала пробувати щось робити, стало зрозуміло, що це не так просто».
Згодом вона почала шукати допомогу. Одна з подруг порадила курси у «Університеті третього віку», де пенсіонерів навчають користуватися сучасними технологіями. «Для мене це було справжнім порятунком», — ділиться жінка. «Спочатку я думала, що нічого не вийде, але вирішила, що треба спробувати. Я завжди казала собі: якщо інші можуть, то й я зможу!»
Так само, як і Любов Іванівна, багато інших пенсіонерів стикнулися з необхідністю освоїти сучасні технології. Любов Зуб, інша учасниця курсів, згадує свій перший досвід: «Я прийшла на курси з нуля», — розповідає вона. «Я навіть не знала, як увімкнути смартфон. Але викладачі та волонтери були дуже терплячими. Вони показували все поетапно, і, що найголовніше, давали нам час зрозуміти. Спочатку я хвилювалася, але після кількох занять почала відчувати впевненість. Тепер я навіть іншим допомагаю освоювати ці речі»
«Університет третього віку» став для багатьох пенсіонерів місцем, де вони можуть не тільки здобути нові знання, а й відчути себе частиною суспільства. Як зазначає представниця департаменту з питань місцевого самоврядування Дніпровської міської ради, Маргарита Прядка, такі програми є надзвичайно важливими для інтеграції людей похилого віку у сучасний світ. «Заняття з користування смартфонами та іншими гаджетами допомагають пенсіонерам не лише опанувати технічні навички, а й залишатися на зв’язку з рідними, оплачувати комунальні послуги, користуватися медичними додатками. Це робить їх життя більш комфортним», — зазначає вона.
Для багатьох дніпрян пенсійного віку технології вже стали частиною повсякденного життя, і хоча шлях до їхнього освоєння може бути непростим, підтримка суспільства та спеціальні програми допомагають подолати цей виклик.
Раніше ми писали, найстаршій студентці 86 років: у Дніпрі Гончаренко центр навчає людей будь-якого віку.
Категорія: Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Новини Дніпра
