Україна на третій рік великої війни: цікаві паралелі та уроки Другої світової

Україна вже третій рік веде найскладнішу боротьбу проти агресії.  На самому початку повномасштабного вторгнення лише деякі лідери думок у нашій державі, серед них – міський голова Дніпра Борис Філатов – попереджали, що війна буде вкрай складною і ймовірно затяжною. До довгої боротьби треба ретельно готуватися – економічно, організаційно, морально, пише “Наше місто”. 

Нинішній етап гостро ставить перед країною, владою та суспільством безліч непростих викликів та питань. Після вражаючої, але недовгої консолідації суспільства на початку вторгнення на третій  рік війни в країні все виразніше видно численні суспільні протиріччя та конфлікти.  Хід військових дій, мобілізація, численні проблеми у системі влади та державного управління, регулярні корупційні скандали у різних сферах, питання мови та культурної спадщини, перейменування населених пунктів. Ці та й багато інших складних питань, на превеликий жаль, викликають гострі протиріччя, конфлікти та загалом роз’єднують громадян України.

Роз’єднаність суспільства, відсутність єдності (внаслідок різних причин) – одна з найгостріших проблем, яку вкрай важливо вирішити та подолати для того, щоб не дати агресору досягти своєї мети та загалом – зберегти Україну, суспільство та країну.

У зв’язку з цим дуже цікаво згадати уроки Другої світової війни, досвід країн антигітлерівської коаліції – Британії та США,  які  у найскладніших умовах вели запеклу  боротьбу проти нацистської Німеччини та її союзників. Звичайно, неможливо напряму порівнювати дві різні війни, різні країни та суспільства, але провести деякі паралелі цікаво та цінно. Ми коротко позначимо історичний контекст та приділимо увагу економічній політиці, соціальній ситуації, а також – суспільним настроям, які допомагали об’єднаним націям боротися та перемогти .

Руйнування, блекаути, масова міграція та… айфони за тисячу долларів

Одна з найгостріших та найважчих проблем для мільйонів громадян – величезні руйнування, які завдав Україні агресор. Близько 4 млн українців вже повністю або частково втратили житло в результаті війни. Такі дані наводить Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради із захисту прав ВПО. Йдеться як про українців, чиї будинки повністю знищені через удари ворога, так і про співгромадян, які втратили житло, що залишилося на окупованих територіях.

Це – величезний удар по економіці та руйнування життєвого ладу мільйонів українців. Люди, які втратили свої будинки та квартири через вторгнення росії, переїжджають у безпечніші області України або виїжджають за кордон. Однак при цьому стикаються із відчутними труднощами. 

Ціни на оренду житла б’ють рекорди. Стрімко дорожчає житло у населених пунктах, куди прямують переселенці із зон бойових дій. Наприклад, за даними рієлторів, у Павлограді Дніпропетровської області, куди масово їдуть жителі Покровська, зняти житло практично неможливо, а ціни – захмарні. За 1-кімнатну квартиру в нелюксовому стані просять щонайменше 15 тис. грн.

Зрозуміло, для більшості вимушених переселенців, які їдуть із рідних місць цілими сім’ями, це створює серйозні труднощі – за мінімальної підтримки від держави. Об’єктивні цифри – 57% бюджету України йде на безпеку та оборону, соціальний захист – не в пріоритеті.

Серйозно зросли ціни на оренду у Дніпрі, де також вкрай складно винайняти житло.  При цьому згідно з новим трендом, який сформувався за роки війни, найдорожче житло – у містах на заході України: в Ужгороді, Львові, а потім – у Києві.  Наприклад, середня вартість оренди 1-кімнатної квартири в Ужгороді – від 200 доларів і вище, повідомляють локальні рієлтори.

Ще одна характерна тенденція: на тлі значних руйнувань на сході України саме відносно тихе Закарпаття та Західна Україна загалом лідирують за темпами зростання нового житла. Так, той самий Ужгород став лідером в Україні з будівництва насамперед – житлових будинків. Також найшвидше будівництво йде в Івано-Франківську, та в Київській області, де відбудовують Бучу та Ірпінь.

Ще однією складною обставиною стали масові руйнування енергетичної системи, які спричинив ворог. За оцінками ООН, знищені потужності, що виробляли близько 8 ГВт електроенергії, – це половина всіх потреб України в електриці на зиму. Станом на літо 73% теплових електростанцій було виведено з ладу. Звучать похмурі прогнози на майбутню зиму – галузеві експерти скептично анонсують, що українці можуть залишатися без світла до 18 години на добу.

Усі зазначені сумні обставини та об’єктивні складнощі призводять до посилення масової міграції, через яку Україну вже залишили кілька мільйонів людей, насамперед – жінки, діти, підлітки, пенсіонери. Так, в серпні 2024 року чисельність українських мігрантів за кордоном досягла 6,7 мільйонів осіб (зростання з початку року – майже на 400 тис. осіб). Основні країни, в яких зараз перебувають та намагаються отримати допомогу українські біженці –  Німеччина (1,1 млн осіб за офіційними даними), Польща (976 тис. осіб), Чехія (361 тис. осіб).

У перспективі за 2024-2025 рік із України може виїхати ще близько 700 тисяч осіб – такий прогноз дає Національний банк. За його оцінкою, 400 тисяч людей залишить країну у 2024 р., ще 300 тисяч – у 2025 р.  Поступове ж повернення українців на батьківщину НБУ очікує лише з 2026 року.

Проте проблеми у країні, яка воює третій рік, спостерігаються не у всіх. В Україні зростають продажі автомобілів, насамперед – дорогих та престижних, повідомляє профільна асоціація “Укравтопром”  Так, протягом липня було зареєстровано понад 6400 нових легкових авто, що на 20% більше, ніж в липні минулого року.  Найбільша кількість реєстрацій припала на такі марки як Toyota – 1024, BMW – 628 од., RENAULT – 587 од., SKODA – 378 од., VOLKSWAGEN – 334 од.

До речі, ще одна з прикмет нашого неоднозначного часу – магазини вже приймають замовлення на новий iPhone 16 за ціною тисяча доларів та вище. Стартові ціни нові апарати в США – 999 доларів за iPhone 16 Pro і 1199 доларів за iPhone 16 Pro Max. У гривнях за поточним курсом це, відповідно, 41158 та 49398.

Бурхливе зростання продажів дорогих авто та предметів розкоші наводить у т.ч. на думки про корупційне походження щонайменше чималої частини коштів для таких покупок. Інакше звідки в деяких громадян країни, що воює, кошти на люксові авто та взагалі – потяг до показної розкоші та непомірного споживання?

А в цей час ціни на продукти зростають ледь не щодня. У серпні ціни на продукти харчування зросли на 0,9%, порівняно з липнем. Найбільше подорожчали яйця та овочі – на 7,1% та 5,2%.  Ціни на хліб, цукор, макарони зернові, олію, м’ясо та молочні зросли на 0,7%-2,4%. Алкоголь та тютюнові вироби подорожчали на 0,8%.

Третій рік Другої світової війни – історичний контекст

Що ж, від подій і тенденцій нашого часу заглибимося в минуле – на 80 з гаком років. Давайте коротко згадаємо про те, яким був третій рік Другої світової – 1942-й – у військовому та політичному плані. 

1942-й був відзначений неймовірно масштабними успіхами нацистської Німеччини та Японії, які до цього часу вже вели війну проти Великобританії, Радянського Союзу (тільки Німеччина та її союзники), США, Китаю та ряду інших країн.

Британія, що вступила до Другої світової у вересні 1939 року, вела війну з вкрай небезпечним та сильним супротивником вже третій рік. У 1940-му Німеччина розгромила Францію, яка капітулювала і згодом пішла на співпрацю з нацистською Німеччиною.

У результаті Британія втратила сильного союзника в Європі, але продовжувала битися. На карту було поставлено долю держави. Тож в перші роки війни проти нацизму збувалося похмуре передбачення прем’єр-міністра Черчілля, який на початку своєї роботи чесно обіцяв британцям лише «кров, піт та сльози».

З кінця літа 1940 р. до весни 1941 р. Німеччина піддавала Британію жахливим бомбардуванням. Удари наносились по великих містах, щоб знищити промислові підприємства, порти, інфраструктуру, деморалізувати та зламати британців. Британська авіація та сили ППО протистояли ворожим ударам з повітря, проте загибель людей, руйнування та шкода для економіки були дуже серйозними.

Історичні паралелі – очевидні. Наразі країна-агресор розгорнула ракетний терор і завдає жорстоких ударів по мирних містах України, знищує житлові будинки, цивільну інфраструктуру. Однак, як і гітлерівська Німеччина, своїх цілей не досягне.

1941 року нацистська Німеччина та союзні їй країни в Європі окупували або взяли під контроль практично весь Старий Світ. Навесні були захоплені балканські країни – Югославія та Греція, у червні нацистська Німеччина та її союзники розпочали війну проти Радянського Союзу. У 1942 році німецькі війська досягли небачених раніше успіхів – дійшли до Волги та досягли Кавказу.

Окуповані країни Європи дізналися про жахи нацистської тиранії, концтаборів, економічної експлуатації, гноблення, створення гетто. 1942 року нацисти за допомогою різноманітних колаборантів у багатьох захоплених країнах розгорнули неймовірне за масштабами винищення єврейського населення (Холокост), а також ромського народу.

Кінець 1941 року – початок 1942 р. також приніс погані звістки – для Британської імперії і не тільки. У грудні 1941 р. у війну проти США та Британії вступила Японія, могутній східний союзник нацистської Німеччини. 7 грудня японська авіація атакувала американський флот на Гавайях, у затоці Перл-Харбор. З початку 1942 року японський флот та війська стрімко провели масштабні завоювання у Південно-Східній Азії та на Тихому океані. 

Британська імперія втратила найважливіші центри – Гонконг, місто-фортецю та важливий порт Сінгапур. Японські сили захопили британську колонію Малайю (зараз Малайзія), голландську Індію (Індонезія), Філіппіни (перебували під контролем США), частину Нової Гвінеї і вже загрожували Австралії, захопили частину британської Бірми та створили пряму загрозу британській Індії.

Станом на середину  року становище для Британії та США ставало дедалі похмурішим. У 1942-му найбільшого розмаху досягла “Битва за Атлантику”. Німецький підводний флот (“вовчі зграї” підводних човнів) запекло атакував і знищував британські та американські кораблі, насамперед – вантажні судна. Усього навесні та влітку 1942 року підводним човнам нацистської Німеччини та фашистської Італії вдалося потопити 609 союзних суден загальним тоннажем 3,1 млн. тонн.

Мета, яку переслідувала підводна війна з боку нацистської Німеччини – позбавити Великобританію постачання численних вантажів, насамперед – продовольства та палива, які традиційно завозилися морем і яких гостро потребувала країна. 

І знову таки – аналогія очевидна: вже сьогодні путінська росія завдає руйнівних ударів по українській енергетиці, щоб зруйнувати промисловий потенціал, зламати нашу країну економічно, залишити мільйони людей без світла.

Британія: продуктові картки та “сади перемоги” 

Підводна війна та жорстка стратегія нацистів щодо економічного придушення Британії мала загострити серйозний дефіцит продовольства, посилити економічну кризу і розпалити суспільне невдоволення, послабити позиції держави й крок за кроком схиляти Великобританію до виходу з війни.

Складна військова ситуація позначилася на економічному та повсякденному житті Британії, яка сам-на-сам боролася з жорстоким і підступним ворогом. Постійна загроза та необхідність боротьби за виживання нації призвели до згуртування суспільства, яке досить стійко протистояло атакам ворога та економічним труднощам. У політичному та суспільному житті, між різними партіями та силами Великобританії було досягнуто національний консенсус за існування повноцінної парламентської демократії. Головне – збереження народу та держави, а політичні баталії, чвари та зведення рахунків – після перемоги.

Міста жили в режимі світломаскування через загрозу ударів ворожої авіації.  Ще у 1940 р. Великобританія запровадила нормування продовольства та палива, контроль над цінами. Під нормування спочатку потрапляли тваринна олія, цукор і бекон, а з серпня 1942 року майже всі продукти, крім хліба та овочів. Однак при цьому в країні розгорталася мережа безкоштовних їдалень.

Економіка переходила на військові рейки, англійська промисловість розгортала випуск військової техніки. Створювалися нові робочі місця. Примітно, що воєнний час спричинив скорочення нерівності. Багаті платили більше податків, небагаті виграли від нормування продуктів харчування та контролю за цінами. 

Ще одним трендом у Великій Британії, а потім і в США стали “Сади перемоги” (Victory gardens), завдяки яким значною мірою вдавалося вирішувати продовольчу проблему. Не лише фермери, а й міські жителі почали масово вирощувати овочі – для себе та для інших – просто на невеликих ділянках біля осель, на задніх дворах та навіть на дахах будинків. А часом городи розбивали в незвичайних місцях – на пустирях, на ділянках уздовж залізничних колій, на спортивних майданчиках і навіть на полях для гольфу.

Держава всіляко підтримувала зусилля громадян на такому домашньому фронті, закликала британців  “копати для перемоги”. А британські городники збирали непогані врожаї овочів і могли пишатися своєю роботою.

“Копай для перемоги”: під час Другої світової британців закликали саджати городи та забезпечувати себе та країну овочами

Справді, неймовірна стійкість та завзятість британців давали вражаючі результати. У роки війни вдалося майже на третину збільшити посівні площі, майже вдвічі збільшити випуск продуктів харчування.

Показово, що в США перша леді США Елеонора Рузвельт теж розбила свій город просто біля Білого дому, щоб подавати приклад співгромадянам

В результаті “Сади перемоги” стали помітною частиною повсякденного життя Великобританії та США, а також давали суттєвий результат. У 1943 році в США було 18 млн таких городів, з них 12 млн – в містах, 6 млн – на фермах. У 1944 році американці завдяки “садам перемоги” змогли зібрати понад 8 мільйонів тонн продовольства. 

США: масове військове виробництво, зелене світло – жінкам, панчохи – для війська

США зазнали нападу і вступили у Другу світову війну у грудні 1941 року, після атаки японської авіації на Перл-Харбор. Материкова територія країни переважно не постраждала від бойових дій. У 1942 р. битви велися в Атлантиці, на Тихому океані та на окремих островах, восени англо-американські війська висадилися у Північній Африці. 

У США влада на чолі з президентом Франкліном Рузвельтом проводила активну кампанію з переведення економіки та промислового виробництва на військові рейки. Масштабно збільшувався випуск військової техніки, боєприпасів, спорядження. Американські компанії почали виробляти гармати, літаки, танки та іншу військову техніку з неймовірною швидкістю.  В результаті промислове виробництво Сполучених Штатів невдовзі зросло майже в 2,5 рази (від показників осені 1939 р. до осені 1943 р.). Виробництво сільськогосподарської продукції збільшилась на третину – на 32%

Методом фінансування величезних військових видатків стали військові облігації, знайомі, зокрема громадянам України. Втім, якщо в наших реаліях це – фінансовий інструмент для вузького кола, який залишається малозрозумілим для більшості населення, то в США військові облігації були справді масовими. В результаті було залучено понад 132 млн доларів. 

Багато підприємств перейшли від виготовлення споживчих товарів до виробництва військового приладдя та військової техніки.  Як і в Британії, у США влада запровадили нормування продуктів та ресурсів. Кожній сім’ї видали військову продовольчу книжку, заповнену купонами на такі товари, як м’ясо, олію, цукор та консерви, та вказівкою, скільки товару можна купити. Американців просили купувати лише те, що потрібно, без надмірностей, і зберігати все, що можна.

Цікава прикмета часу – під час Другої світової у США дівчат та жінок закликали здавати шовкові та дуже популярні нейлонові панчохи, які увійшли до моди незадовго до війни, на потреби армії. Адже з нейлону серед іншого виготовляли тканину для парашутів та тенти для вантажівок.

Кожна крапля палива – для перемоги. Населення США закликали заощаджувати бензин, який видавався за картками. Водіїв просили їздити з попутниками та дотримуватись обмежень швидкості, щоб економити паливо.

«Їдеш один — їдеш із Гітлером!» Американський агітаційний плакат закликає громадян економити бензин, необхідний для військових цілей.

І знову – історична паралель з нашими днями: громадян України сьогодні так само наполегливо закликають економити електроенергію, щоб зменшити навантаження на енергетику, яка постраждала від ворожих ударів

Зі вступом США у війну мільйони чоловіків були призвані на службу. Наприкінці війни чисельність збройних сил США перевищила 12 мільйонів. При цьому країна зіткнулася з нестачею робочої сили – для військового виробництва, що зростало, були гостро необхідні робітники.

Однак ця складна ситуація несподівано призвела до позитивних результатів – різко розширилися права та можливості для жінок. У США розгорнулася кампанія із залучення жінок на роботу в промисловість, транспорт, на раніше чоловічі позиції та посади. Крім того, понад 350 000 жінок несли службу в армії США, понад 70 000 були медсестрами в армії та на флоті. 

І як не згадати тут героїчних українських жінок та дівчат, які служать своїй країні, а сьогодні освоюють раніше чоловічі професії, наприклад – водіїв автобуса чи важкої техніки, щоб замінити чоловіків, призваних до війська.

Крім того, в роки Другої світової в США почала вирішуватися гостра проблема расової нерівності – афроамериканці отримали більше прав та можливостей працювати у різних сферах.

Також у суспільстві наголошували  на необхідності швидкого та ефективного навчання молодих людей, на те, що освіта має бути масовою – адже знання були гостро потрібні для перемоги у війні. Варто сказати, що саме завдяки зусиллям найкращих вчених було зламано код, за допомогою якого зв’язувалися німецькі підводні човни, а потім і створено ядерну бомбу – грізну та жахливу зброю, яка вже після розгрому нацистської Німеччини зумовила капітуляцію Японії та завершення Другої світової війни.