Звикли до 200-тих на вулицях: як у Нікополі живуть місцеві мешканці під обстрілами

Нікополь майже спорожнів: близько третини мешканців виїхали, шукаючи безпечнішого місця. Ті, хто залишилися, постійно прислухаються до новин, стежачи за кожним повідомленням про ворожі обстріли. Вони не можуть відірватися від телефонів, постійно перевіряючи чати, де люди діляться інформацією про траєкторії ворожих дронів та райони, які зазнали обстрілів. Виснажені постійними тривогами, мешканці намагаються зберегти спокій, але визнають, що росіяни перетворили їхнє рідне місто на справжнє пекло. Про це повідомляє «Наше місто» з посиланням на ДніпроTV.

Нікополь знову опинився під ворожим вогнем. Артилерія та дрони-камікадзе створюють небезпечну ситуацію, але це не зупиняє Марину від відвідування улюбленої кав’ярні.

Росіяни понівечили будинок і машину Марини, але вона залишається в місті, у неї тут свій маленький бізнес.

Вісім років тому в самому серці Нікополя з’явилася маленька, затишна кав’ярня. Її власниця, справжня майстриня своєї справи, з перших днів прагнула створити для своїх гостей особливу атмосферу. Вона постійно експериментує зі смаками, сама випікає неймовірні торти та купує десерти у місцевих кондитерів. Незважаючи на всі труднощі, жінка ніколи не думала про те, щоб покинути рідне місто.

Навіть під час страшних обстрілів 22-го року, коли ворожі снаряди вибили вікна в її кав’ярні, вона, не вагаючись, взялася за прибирання уламків скла. І водночас, зі звичним для неї теплом, продовжувала готувати каву для своїх відданих клієнтів.

Завжди усміхнена бариста Яна працює тут лише три місяці, але вже обожнює свою роботу. Говорить, вже звикла до життя під обстрілами.

Місцеві розповідають, нікопольці, які залишились вдома, живуть одним днем. Між собою говорять, для російських окупантів Нікополь – це полігон, на якому вони тренуються вбивати.

 Раніше ми писали, як у Дніпрі 32 роки тому встановлювали пам’ятник молодому Шевченку.