Психологи ДСНС – люди, яким необхідно бути емпатичними та стресостійкими одночасно. Часто проживати з кимось їхнє горе. Анна у родині ДСНС вже 15 років, за цей час було багато надзвичайних ситуацій. Але вона жодного разу не пошкодувала, що вдягнула форму, передає “Наше Місто”.
Психологи в с структурі ДСНС працюють як з самими рятувальниками, так і з цивільними людьми. Наприклад, на місцях прильотів ворожих ракет.
“Часто рятувальникам треба поговорити з кимось в хвилини відпочинку. Якщо, наприклад, тільки що він виніс тіло дитини – йому треба це проговорити. Вони теж живі люди, їм важко. Або ситуація, коли на місці обстрілу треба супроводжувати родичів на впізнання тіл”, – зазначає Анна.
Часто Анна працює саме з постраждалими цивільними. Коли вбита горем мати стоїть біля завалів і просить дістати її дитину, не знаючи – чи вижила вона?
Чоловік Анни в минулому рятувальник. Сьогодні він в збройних силах України. Донька Анни іноді залишається сама вдома, коли мама на чергуванні, а тато на службі.
Аня з чоловіком та донькою. Після перемоги вони мріють про відпустку на морі всі разом.
Робота психолога в колективі ДСНС дуже різнопланова
Але завжди дуже важка на місцях, де трапилось горе. І сьогодні таких ситуацій все більше.
Фото Валерій Кравченко, фото з особистого архіву родини
Довідка:
Професійна діяльність психолога у галузі безпеки життєдіяльності часто супроводжується роботою в екстремальних умовах. Існують два види психологічних реакцій людини в кризових ситуаціях, які виникають завжди, у всіх екстремальних ситуаціях, незалежно від їх конкретних особливостей і специфічні, що відповідають особливостям ситуації. Перші виражаються в універсальній реакції – психологічному стресі – виникненні психічної напруги, що викликає загальну мобілізацію можливостей психіки і організму, необхідну для подолання труднощів, що виникли. Другі – в реакції, яка в точності відповідає своєрідності певної екстремальної ситуації – адекватні їй психічні процеси і стани, думки, міркування, почуття, вольові процеси, вчинки, дії, прийоми. Ті й інші залежно від свого характеру, можуть сприяти успіху дій в екстремальних ситуаціях чи погіршувати і навіть зривати їх.
За недостатньої готовності до діяльності в екстремальних умовах у рятувальників спостерігаються перенапруження, розгубленість, нерішучість, втрата самоконтролю та самоврядування, страх, нерозуміння обстановки, погіршення кмітливості, винахідливості, спостережливості, роботи пам’яті, швидкості реакцій, почастішання і поглиблення помилок та ін.
Раніше ми розповідали, як у війну працюють дніпровські рятувальники
Категорія: Війна, Інтерв'ю, Новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Дніпро, Новини Дніпра, Ракетний удар, Україна Росія війна