Осінь, що настала, може принести цілу низку серйозних і часом неоднозначних новацій. Насамперед – в економічному житті, які матимуть відчутні наслідки для громадян. Про те, що нам очікувати, розповідає “Наше місто”.
Підвищення податків: дискусії тривають, однак віддавати будемо більше
Отже, вже у вересні може відбутися підвищення податків, яке активно обговорюють представники влади, політики, експерти. Такий різкий крок, який з побоюванням очікують представники бізнесу, влада обґрунтовує необхідністю поповнювати бюджет, насамперед – щоб фінансувати потреби сектора безпеки та оборони та боротьбу з агресором.
На цей час головне – уряд відмовився від ідеї підвищення ПДВ, яка вже встигла налякати суспільство. Як відомо, зараз ставка податку на додану ва-2024 українцямртість – 20%. На п’яту частину підвищується вартість товарів та послуг. У разі збільшення ставки ПДВ зросла б і вартість товарів та послуг.
Втім, в оновленому законопроєкті передбачені новації, які дуже серйозно вплинуть на економічні можливості бізнесу, насамперед мікро- і малого, і безпосередньо громадян.
Зокрема, передбачено дуже серйозне підвищення воєнного збору. Згідно з розрахунками уряду, це надасть додатково біля 30 млрд грн для сектору безпеки та оборони. Щоправда, згідно з останніми поправками, які були на момент підготовки матеріалу, підвищення обмежать у часі – до кінця воєнного стану.
Зокрема пропонується збільшити з 1,5% до 5% військовий збір для всіх громадян – фізичних осіб. Ймовірно, буде введено військовий збір для юридичних осіб у розмірі 1% доходу, незалежно від системи оподаткування. Також планують встановити військовий збір для фізосіб-підприємців 1-ї та 2-ї груп у розмірі 10% від мінімальної зарплати на місяць, тобто 800 грн. Для платників єдиного податку ІІІ групи (ФОП та юрособи) планують встановити військовий збір розмірі 1% від доходу (обороту).
Передбачається запровадити збори на окремі операції: 5% від доходу при продажу одного об’єкта нерухомості; збір у розмірі 5% вартості послуг мобільного зв’язку; 15% від вартості авто у разі першої реєстрації легкових автомобілів (крім авто для осіб з інвалідністю); 30% вартості ювелірних виробів, що реалізуються підприємствами та ФОП.
Податкові нововведення поки що опрацьовуються у профільних робочих групах та комітетах Верховної Ради, на момент написання матеріалу законопроєкт ще не винесено на друге читання.
Важливо розуміти, що кожне з нововведень торкнеться не тільки бізнесу, але прямо чи опосередковано вплине на громадян. Зростання податкових платежів учасники ринку компенсуватимуть підвищенням цін на товари та послуги, збільшенням різних комісій, зборів тощо.
Наслідок підвищення податків – зменшення купівельної спроможності громадян – експертна думка
Через підвищення податків зростають ризики втрати добробуту для людей. Про це в коментарі для “НМ” розповіла Вікторія Тараненко, кандидат економічних наук, доцент, завідувачка кафедри соціального забезпечення та податкової політики Університету митної справи та фінансів:
– Зазвичай всі схильні розглядати виключно прямий вплив збільшення податків. Приміром, коли йдеться про прибуткове оподаткування громадян.
Приміром, податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), який запроваджений в Україні, становить 18% і не є занадто обтяжливим у порівнянні з європейським рівнем оподаткування доходів громадян. Проте зростання для прикладу саме цього податку одразу стане відчутним: ми будемо отримувати менше “чистого” доходу.
Майнові податки також будуть відчутними одразу, лише із затримкою у часі – через особливості сплати.
Непрямі податки, такі як податок на додану вартість (ПДВ), акцизний податок, включаються до ціни товарів та призводять до значного її зростання. Як наслідок – у громадян зменшується купівельна спроможность за того ж рівня доходів.
Тепер уявіть, що все це відбувається одночасно: ваші чисті доходи зменшуються, при цьому необхідно відкласти набагато більші кошти для сплати податку (приміром – за землю). А на додачу – у магазині вам не вистачає грошей на звичайний набір товарів.
Така ситуація – це і є соціальний ризик зменшення чи втрати добробуту. Чому втрати? Бо за таких обставин, для прикладу, громадянин-власник земельної ділянки буде змушений позбавитися від такого майна, бо не зможе виконувати податкові зобов’язання, які зростають.
На зростання податків підприємства, бізнес відреагують підвищенням цін на товари та послуги, каже експертка:
– Інший бік цієї ситуації – зменшення доходів підприємств. Не є секретом, що всі податки закладаються у ціну готової продукції: майнові, рентні – у складі собівартості, прибуткові – як запланована надбавка до прибутку, непрямі – як “націнка”. І збільшення хоч одного з цих елементів призведе до зростання цін.
Загальний наслідок підвищення податків – зменшення купівельної спроможності громадян, зменшення обсягів продажів для бізнесу, зменшення доходів виробників, скорочення виробництва. І у підсумку, знов втрата добробуту через звільнення працівників, скорочення заробітної плати, зауважує Вікторія Тараненко.
– Звичайно, держава застосовує компенсаційні механізми у вигляді субсидій, державної допомоги, встановлення рівня мінімальної заробітної плати тощо, – зазначає експертка. – Проте дія цих механізмів уповільнена у часі. Іншими словами, грошей вам не вистачає сьогодні, а допомога буде лише через місяць. Саме тому збільшення рівня оподаткування складно реалізувати без наслідків для населення.
Вилучення «військового» ПДФО у громад – неефективне рішення, – Мінфін
Одним із найбільш неоднозначних податкових новацій минулого року було вилучення (грубо кажучи – відбирання) у місцевого самоврядування коштів, які громади раніше отримували у вигляді податку на доходи фізосіб – військовослужбовців.
Рішенням уряду «військовий» ПДФО було вилучено з бюджетів громад 2023 року. Передбачалося, що ці кошти підуть на фінансування сектору оборони та безпеки.
Проте виявилося, що за січень-липень 2024 року головні розпорядники бюджетних коштів використали лише 45% фактичних надходжень ПДФО. Про це свідчать дані Мінфіну, надані на запит Асоціації міст України.
Крім того, у 2023 році вилучені у громад кошти було використано на 65%. І якщо Міністерство оборони використало 100% коштів, то Держспецзв’язку – 0 гривень.
З цього приводу Асоціація міст України зазначає: війна – не привід вилучати кошти, а стимул їх об’єднувати. Вся система публічної влади має працювати у єдності для Перемоги України. ПДФО всіх громадян України, незалежно від місця їхньої роботи чи служби, має однаково розподілятися до бюджетів громад для визначеного законом оперативного реагування на потреби військових.
Пальне може здорожчати – як підготуватися?
Серед важливих новацій осені, які активно обговорюють політики та експерти – можливе підвищення акцизів на пальне та подальше здорожчання палива. Відповідний законопроект у 2-му читанні ухвалила Верховна Рада, документ підписав президент.
Новий закон передбачає підвищення акцизів на пальне, що в підсумку призведе до подорожчання усіх видів пального – бензину, дизеля та автомобільного газу.
Підвищення буде поетапним, триватиме протягом кількох років. У результаті це дасть суттєву роздрібну націнку – до 8-11 гривень на літрі.
Втім, просто зараз експерти прогнозують невелике зростання цін. Так, підвищення цін на бензин складе 1,5 грн/літр, дизпалива – 2 грн/літр палива, зазначає директор Консалтингової групи А-95′ Сергій Куюн. Значною мірою через те, що мережі АЗС завезли значну кількість пального.
Загалом у вересні подорожчання пального може скласти 2-2,5 гривні за літр, ціна на автогаз може підвищитись на 5-6 гривень. Такі цифри наводить, приміром, Геннадій Рябцев, керівник спеціальних проєктів НТЦ “Психея”. На думку експерта, подорожчання може відбутися не відразу,, а плавно протягом двох тижнів. У цей час заправки продаватимуть паливо, яке завезено ще за старими акцизами. Як відомо, зараз в Україну завозять рекордні обсяги імпорту якраз із метою формування таких запасів.
Втім, різке зростання цін на пальне після підвищення акцизів вже активно прогнозують політичні діячі, налаштовані критично стосовно чинної влади. Бензин подорожчає на 10 грн, дизель – на 11 грн після того, як новий закон про підвищення акцизів набуде чинності, заявляє Ніна Южаніна, народний депутат від Європейської Солідарності. Парламентарка наголошує: попри те, що підвищення відбуватиметься в 4 етапи, це все одно негативно вплине на споживачів.
Як підготуватися і що можна зробити у цій ситуації звичайній людині?
Автомобілісти – споживачі палива можуть придбати кількість пального про запас – використовуючи мобільні додатки різних мереж АЗС. Зокрема, можливість купити наперед віртуальні літри у своєму мобільному додатку надають автозаправні мережі WOG, OKKO, Neftek, “Авіас” разом із дружніми заправками (програма Energy) та інші.
Звичайно, споживачеві доводиться покладатися на сумлінність конкретної мережі АЗС і вірити в те, що комерційна організація не буде змінювати правила (підвищувати ціни:) під час гри.
Проте найприємніше – купуючи літри у додатку, споживач платить ціну, що діє нині, тобто може встигнути придбати паливо за цінами, які ще не підвищилися, та зробити певний запас на майбутнє.
З осені “УЗ” продаватиме квитки онлайн через оновлений сайт
Важлива новина для багатьох наших співгромадян – сотень тисяч пасажирів “Укрзалізниці”, які щодня вирушають у поїздку потягами “УЗ”.
З 1 вересня національний оператор залізниць продаватиме квитки онлайн через оновлений сайт.
Крім того, пасажири зможуть і надалі купувати квитки через мобільний додаток “Укрзалізниці”, а також у сторонніх сервісах продажу залізничних квитків (“Приватбанк”, proizd.ua та ін.). Зазначимо, 85% квитків “Укрзалізниця” зараз продає онлайн
Категорія: Новини Дніпра, Суспільні та соціальні новини Дніпра, Тема дня
Позначки: Головне, Дніпро, Новини Дніпра