Які особливості магазинів секонд-хенд у Дніпрі

17 серпня у всьому світі відзначається День магазинів секонд-хенд.  Журналістка «Нашого міста» дізналася про те, звідки зараз завозять вживані речі та що думають дніпряни про покупку таких товарів.

Британці впевнено тримають першість

В Україні термін «секонд-хенд» (англійською second hand – друга рука) почали вживати в середині 1990-х. Приблизно тоді ж у багатьох містах, у тому числі у Дніпрі, стали з’являтися магазини вживаних речей. Як тоді, так і зараз одяг, взуття, сумки та інші вживані речі їдуть до нас, в більшості, з європейських країн: таких як Велика Британія, Німеччина, Нідерланди та інші. При цьому перша з них впевнено тримає першість.

Справа в тім, що саме у Великій Британії зародилася цікава традиція: члени королівських сімей дарували власний одяг на знак подяки. Британці досі не тільки постачають вживані товари  всьому світу, а й самі із задоволенням купують його. Відомо, що мешканці цієї країни загалом витрачають на секонд-хенд понад 1 мільярд фунтів стерлінгів щороку. Такий одяг та взуття стають все більш популярним серед людей всіх соціальних верств. Ба більше:  багато відомих брендів та дизайнерів співпрацюють з секонд-хендами. Такий різновид торгівлі все частіше стає засобом не лише оновлення гардеробу, але й яскравого самовираження та демонстрації екологічної свідомості.

Збірки речей можуть бути трьох видів

Яким чином за кордоном збираються вживані речі? Існує три основних види збірки: магазинна, домашня, контейнерна. Магазинна –  це коли всі не продані речі з колекцій продають сортувальним базам за заниженими цінами. Домашня – коли приватні компанії, які мають певну ліцензію, обходять домівки з пропозицією віддати непотрібні речі, або ж відправляють по пошті лист із тим самим проханням та поліетиленовим пакетом. Після цього люди збирають речі, які їм не потрібні, в пакет та ставлять його біля дверей. Потім його забирає машина цієї компанії. І нарешті контейнерна збірка. Задля неї в спальних районах та в місцях великих скупчень людей ставляться спеціальні контейнери. Люди зносять туди свої речі, які потім також попадають на сортувальну базу,  де вони розподіляються по категоріях. Основні види сортування це сток (нові речі з лейбами), крем або люкс (нові речі зі зрізаними лейбами або без явних слідів носіння) та оригінал. В останньому випадку речі взагалі не сортовані.

В Україні вирішили навести порядок із секондом

Коли в Україні, з’явився секонд хенд, переважно такі речі продавалися на місцевих ринках. У маленьких містечках та селах досі можна побачити розкладушки з горами одягу. Але у великих містах, зокрема у Дніпрі, на їхнє місце дуже швидко прийшли магазини. Дуже часто в них зроблений гарний ремонт, є зручні примірочні та стільці. Відвідують такі торговельні точки далеко не тільки  ті, хто живуть від зарплати до зарплати або від пенсії до пенсії. Економити на одязі, взутті та аксесуарах для багатьох дніпрян давно стало нормою. Чимало й тих, хто завдяки секонд-хенду намагається робити бізнес. Саме такі люди першими забігають у магазини в день завозу, буквально виламуючи двері та хапаючи все, що має гарну якість. Такі речі потім можна вигідно продати на ОЛХ або у соцмережах. Саме з такими «бізнесменами» українська влада вирішила боротися декілька місяців тому.

Наприкінці травня про наміри навести порядок у сфері поставок вживаних речей натякнув у своєму телеграм-каналі голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Стало зрозуміло, що сірі схеми, якими користуються постачальники вживаних речей, податківці будуть перекривати, а також всіх змусять платити податки і митні збори. А все через те, що царина секонд-хенду – це велетенський простір для приховування податків і відвертого грабунку держави.

– Всі памʼятають відео яскравих, подекуди кровопролитних штурмів магазинів секонд-хенду здоровими молодиками, – зазначив тоді Данило Гетьманцев. – Вони штурмують магазини, аби придбати необліковані шмотки за необлікований кеш переважно для подальшого перепродажу. Зекономлений на такому продажі ПДВ імпортер секонд-хенду реалізує шляхом укладення фіктивних договорів в ринок, даючи можливість вже іншим шахраям не сплачувати ПДВ або (навіть!) предʼявляють ПДВ для відшкодування. До того ж товар завозиться з істотно заниженою вартістю. Окрема стаття доходів злочинців – це завезення під виглядом секонд-хенду брендових речей.  

Вживані речі подорожчали на 30 відсотків

Після цієї заяви стало зрозуміло, що ніяких податкових і митних преференцій для такого товару більше не буде. А отже й вартість цих речей для кінцевого споживача значно зросте. До речі, зараз наша країна посідає  третє місце в світі по імпорту секонд-хенду після Пакистану та Малайзії. 

Цей бізнес процвітає, у самому центрі Дніпра – наприклад, на Театральному бульварі –  працює чимало магазинів вживаних речей. Правда, останнім часом покупців в них суттєво поменшало. Причина проста: секонд дійсно значно подорожчав. Особливо це помітно у тих крамницях, де встановлена фіксована ціна за одиницю товару і вона знижується дуже повільно. Наприклад, вживані шкіряні сумки у дніпровських секондах зараз коштують 2-3 тисячі гривень, джинси у гарному стані – 400-500 гривень. Ще півроку тому ціна на подібний товар була значно нижчою.

–       У нас товар подорожчав відсотків на 30, – ділиться новиною продавчиня одного з популярних серед містян магазинів секонд-хенду на вулиці Незалежності, де продається товар на вагу. – Трапилося це зненацька 18 липня. Я продавала товар  за одними цінами, аж раптом власник повідомив мені, що вартість одного кілограма тепер є значно більшою. З чим саме пов’язане таке подорожчання, персоналу нашого магазину ніхто не пояснив. Звісно, покупці цій новині не зраділи.  Їх стало помітно менше у перші дні завозу. Тепер більшість чекають на той час, коли ціна за кілограм впаде з 399 до 99, а то й 39 гривень.

Тож можна зробити висновок, що дніпряни продовжують відвідувати секонди, бо одягатися в них все одно вигідніше, ніж у звичайних магазинах. Але тепер роблять це більш помірковано.

Піджак від модного дизайнера за 13 гривень

 47-річна Наталія (ім’я змінене на прохання героїні) працює медичним представником однієї з фармацевтичних компаній Дніпра. В неї досить гарна зарплата – 28 тисяч гривень. Донька вже доросла, сама себе забезпечує. Тож Наталія може собі дозволити всі зароблені гроші витрачати на власні потреби.Втім, дніпрянка вже багато років поспіль одягається виключно у секонд-хендах.

– Перший раз купила вживаний одяг ще у 1990-ті,  – згадує Наталія. – Тоді я була студенткою, грошей ні на що не вистачало. Тому стала вдягатися у секонд-хендах. Після закінчення вишу я знайшла роботу, згодом – таку, яка пристойно оплачується. В мене є квартира,  машина, рахунок у банку. Відпочивати я зазвичай виїжджаю за кордон або у хороші готелі в Україні. Саме на це, на мою думку, є сенс витрачати гроші, а не на джинси за 2 тисячі гривень, аналог яких можна купити за 200, а то і за 100 чи навіть 50.  

Специфіка роботи Наталії полягає в тому, що вона кожен робочий день має їздити на службовій машині по місту та розповсюджувати інформацію про різні медичні препарати. При цьому дуже часто між відвідуванням об’єктів трапляються паузи. А знаходяться ці об’єкти – аптеки, амбулаторії, лікарні – у різних районах міста. Завдяки цьому у дніпрянки є можливість відвідувати багато магазинів.

– У центрі Дніпра ловити майже нічого, пощастить може хіба що у день завозу, – ділиться спостереженнями Наталія. – Такі магазини відвідує  багато людей, тож гарні речі швидко забирають. А ось на житломасивах Тополя, 12-й квартал, Перемога я знаходжу справжній скарб. Часто купую речі в останні дні завозу, тому ціна на них буває смішною. А якість – просто супер! Особливо, якщо порівняти з одягом та взуттям у торговельних центрах.

Ось для прикладу лише декілька останніх знахідок Наталії, якими вона пишається. Піджак від британського дизайнера Jasper Conran обійшовся в 13 гривень, приблизна ціна на офіційному сайті дизайнера такого одягу – 250-300 фунтів стерлінгів. Новісінький, навіть кишені були зашиті! Вітрівка американського бренду Hollister заважила на 12 гривень, стан відмінний. А ось, напевно, рекорд: сукня за 4 гривні від британського бренду Monsoon ( до низької ціни додалася знижка по дисконтній картці). У ній дуже приємно прогулятися у літні вечори.

– Досить важко, але все ж таки можливо вполювати у секонд-хендах шкіряні сумки у гарному стані, – зазначає Наталія. – Десь років шість тому у магазині на вулиці Робочій я придбала шкіряну сумку чорного кольору, яка була зроблена на фабриці у Венеції. Вона коштувала 175 гривень. Ношу її досі, тільки блискавку рік тому замінила. Але на ручках шкіра починає стиратися, тож нещодавно я почала замислюватися про заміну моєї улюбленці. Шукала довго, і таки знайшла у магазині на проспекті Лесі Українки. Чорна шкіряна сумка фірми Next у чудовому стані обійшлася мені у 230 гривень. Знайшла її у день завозу, товар продавався на вагу.

Своїм друзям та знайомим Наталія не афішує те, що вдягається та взувається у секонді. А ті навіть гадки не мають, що це так, бо виглядає жінка дуже сучасно та стильно. 

Відбити запах допоможуть оцет та сода 

Світлані Божко 65 років, вона вже давно на пенсії. Виплат від держави ледь вистачає на їжу на комуналку, тому вдягатися ніде, крім секонд-хенду, вона немає фінансової можливості.

–  Живу недалеко від вокзалу, тут є багато магазинів вживаної одежі, – розповідає Світлана Божко. – Але й бажаючих придбати недорогі речі багато, тож доводиться досить довго виловлювати те, що треба. Я до брендів невибаглива, беру те, що підходить за розміром та подобається мені за зовнішнім виглядом.

Жінка зізнається, що віддає перевагу тим речам, які продаються на вагу. Але іноді їй таланить і тоді, коли заглядає у магазини з фіксованою ціною, яка зменшується протягом місяця. У Світлани Миколаївни невеликий зріст, розмір взуття – 36. Завдяки цьому вона часто купує речі, які замалі на інших покупчинь, отже не є ходовим товаром.

– У мене немає футболок, що дорожчі за 20 гривень, майже так само коштують мої спідниці та брюки, – не приховує Світлана Божко.  – Найдорожчі речі – це верхній одяг, але й тут я дуже зрідка витрачаю більше 150 гривень за одиницю. Для мене магазини секонд-хенд – це справжня знахідка. Не зраджую їм і зараз, коли товар подорожчав. Багато моїх подружок теж вдягаються в них. Іноді ми телефонуємо одна одній, якщо побачили речі, які можуть підійти комусь з нас. Такий обмін інформацією допомагає знаходити та купляти те, що треба, за доступною ціною.

Придбані у секонд-хенді речі дніпрянка пере в ароматній рідині, щоб відбити не зовсім приємний запах. Ще й зазвичай додає кондиціонер – на засобах для прання не економить. А потім залишає на декілька діб сушитися та провітрюватися на балконі.  Якщо речі з секонду мають надто сильний запах, Світлана перед пранням замочує їх у теплій воді та додає півсклянки оцту та 4-5 столових ложок соди.

Фото автора та з відкритих джерел.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, де у Дніпрі можна продати старі речі.