ЕКСКЛЮЗИВ Стихійна торгівля: зекономити – навряд чи, головне – не нашкодити здоров’ю

Базарчики, на яких торгують овочами, фруктами, кавунами, яйцями, навіть м’ясом та рибою, можна побачити на багатьох  житлових масивах  міста. Навіть у спекотну погоду, попри застереження лікарів, дніпряни купують просто неба різноманітні харчі. В першу чергу – намагаючись зекономити, хоча й ризикуючи в певних випадках, пише “Наше місто”.

Експерти-медики закликають громадян утриматися від купівлі продуктів просто неба. Великі торговельні мережі рекомендують цивілізовані закупи у супермаркетах. А міська влада чітко наголошує, що учасники вуличної торгівлі можуть і мають реєструватися встановленим чином, дбати про порядок та поповнювати місцевий бюджет –  сплачувати податки та збори, або – платити штрафи.

Овочі просто неба  – дорожчі, ніж  в супермаркеті

Літнього ранку ми завітали на популярний імпровізований базар, який розташований біля будинку на вул.Янтарна, 75, що на лівому березі Дніпра. В першій половині дня серед покупців – переважно люди старшого віку, а також матусі з дітьми, які вийшли на прогулянку та роблять покупки.

Стихійний базарчик – зручний для людей, адже розташувався просто поруч з житловими будинками. Дніпряни, які купують тут – в першу чергу люди пенсійного віку. В наш надскладний час війни та глибокої економічної кризи вони прагнуть зекономити, придбавши овочі-фрукти та інші продукти дешевше, ніж в магазинах. Однак насправді виявиться, що на базарчику – дорожче, ніж в супермаркеті.

– Все свіже, беріть! – каже продавчиня Ірина, яка залюбки розповідає про свій товар, але наполегливо просить її не фотографувати.

На ятках у жінки – помідори-сливки (по 30 грн), солодкий перець (по 35 грн), огірки (20 грн), синенькі (35 грн), морква, бурячок (по 20 грн),  а також часник нового врожаю (150 грн /кг). Одним словом – непоганий набір для смачного салату або борщу.

Продавчиня, з якою ми спілкувалися у першій половині дня, розповідає про специфіку своєї торгівлі:

– В мене – лише свіжі овочі та зелень, після обіду починає припікати сонце, тож я згортаю торгівлю, – запевняє жінка. –  До речі,  ось сільські яйця – дуже гарні! По 50 грн за десяток. Якщо треба обережно донести – дам пластикову коробочку.

Від яєць чемно утримуємося – адже вони лежать просто неба, хоч і в тіні, втім на пробу купуємо у продавчині помідорки-сливки – всього на 20 грн: менше, ніж кіло, втім достатньо для приємної порцію салату. Та й сам по собі помідорчик, розрізаний навпіл та трохи підсолений, чудово смакує влітку.

– Ось така народна торгівля – доволі зручна, – ділиться з нами враженнями дніпрянин, водій Михайло, з яким ми прогулялися по базарчику. –  А особливо – це швидше, аніж заходити до “АТБ” чи “Варусу”, де треба стояти в черзі. Крім того, у великому магазині завжди є спокуса придбати щось, що не планував, та витратити зайві гроші. Багато хто завжди купує в одних й тих самих постачальників, які привозять товар багато років та відповідають за його якість. Ціни на овочі у продавчинь на базарчику – практично однакові, тож  можна обрати той помідор, перець чи кавун, який більше подобається.

Втім, з’ясувалося, що саме швидкість – ключова перевага базарчика. Адже ціни на ті ж самі овочі в супермаркеті – нижчі, ніж у стихійних продавців. Приміром, завітавши до “Варусу” в той самий день ми побачили, що помідори там продають по 25 грн, солодкий перець – по 25 грн, морква коштує всього 10 грн, картопля – 18. 

Отже, ціни на стихійних ринках виявилися вищими за ціни в мережевому магазині. Тож в реальності покупки просто неба особливої економії не дають. Однак, якщо містянам подобається купувати на базарчиках, то головне – виявити розумну обережність та не ризикувати здоров’ям.

Торговці мають сплачувати податки та дбати про чистоту – позиція влади

Стихійна торгівля – це торгівля у невстановлених місцях (на вулицях, у дворах, на тротуарах, у скверах, парках, під’їздах) з рук, із землі, без відповідного дозволу на розміщення об’єкта торгівлі, без відповідних дозвільних документів про якість та безпеку товарів, що реалізуються.

Міська влада наголошує: стихійна торгівля, яка здійснюється без відповідних документів – незаконна, небезпечна, а продавці, які працюють без дозволів,  не сплачують встановлені податки та збори (в т.ч. до міського бюджету).

До того ж особи, які займаються несанкціонованою торгівлею, самовільно використовують території загального користування, не сплачують кошти до бюджету. Крім того – стихийні продавці нерідко захаращують території, смітять, дуже часто ускладнюють рух пішоходів.

Окрема претензія – на стихійних ринках можуть продавати товар сумнівної якості, наражаючи покупців на небезпеку. Наприклад, це м’ясо, риба, яйця або молочні продукти. Їх реалізація можлива лише в магазинах, або на спеціалізованих ринках і обов’язково – з відповідними документами, наголошують фахівці. 

Задля безпеки містян співробітники комунального підприємства “Дніпровські активи”   щотижня проводять рейди, виїзні обстеження, у тому числі – за зверненнями та скаргами громадян.

Цього разу перевірили стан справ внизу пр.Поля, поблизу зупинки транспорту та магазину “АТБ”, де купчаться стихійні продавці. В першу чергу перевіряються документи, проводиться роз’яснювальна робота,.  У разі порушень вживаються заходи з притягнення правопорушників до відповідальності згідно з КоАП.

– Усі точки, які ми перевірили сьогодні, мають дозвільні документи. Це дуже тішить. Підприємці прислухаються до наших зауважень та укладають договори на торгівлю. Проте деякі мали документи, які дійсні останні дні, тож треба поновити їх, — зазначає Данііл Цебенко, головний спеціаліст юридичного відділу КП «Дніпровські активи»  міської ради

А ось стихійна торгівлі без документів – порушення. Усього з початку року складено 70 протоколів за це.

– Якщо під час перевірки немає дозвільних документів — виписуємо адмінпротоколи. Далі власники  мають прийти на адмінкомісію до міської ради. За результатами розгляду – сплатити штраф  від 340 до 1360 грн, – розповів Данііл Цебенко. 

Крім того,  КП “Дніпровські активи”  організує відновлення благоустрою на місцях стихійної торгівлі шляхом прибирання території, вивезення сміття, коробок, стихійних прилавків, відновлення покриття тощо. Робота у цьому напрямку триває й надалі.

Представники міської влади наголошують: укладання договору на вуличну торгівлю з КП   «Дніпровські активи» – це підтримка економіки та наповнення місцевого бюджету.

– Звертайтеся до КП «Дніпровські активи» (просп.Лесі Українки, 55) для укладання  договору та здійснення легальної торгівлі на території міста, – зауважив Данііл Цебенко. – Сплачуйте  кошти до бюджету та підтримуйте економіку країни.

Стихійна торгівля є адміністративним правопорушенням, за яке передбачено штраф:

– для громадян – від 340 грн до 1360 грн.

– для посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від 850 грн до 1700 грн.

Медики наполегливо закликають дніпрян не купувати харчі просто неба

Лікарі наполегливо рекомендують дніпрянам за будь-яких умов НЕ купувати  харчі на стихійних базарчиках, в першу чергу – м’ясо, рибу, молоко та молочні продукти та ін. Продукти можуть швидко псуватися під час спекотної погоди, крім того – їхнє походження та якість невідомі, тож вживання може стати причиною небезпечних захворювань. Продукти варто купувати виключно у магазинах або на офіційних ринках, де якість продукції та санітарний стан в цілому контролюється.

 – Харчові продукти, які реалізуються на стихійних ринках, визначені як завідомо небезпечні та непридатні для споживання людьми, –  зазначає  Ірина Матвєєва, лікар загальної практики – сімейний лікар КНП “Дніпровський Центр первинної медико-санітарної допомоги №8”. До того ж у літній сезон зростає кількість харчових отруєнь, адже підвищена температура сприяє швидкому розвитку шкідливих бактерій та їхніх токсинів. А якість продуктів на стихійних ринках ніхто не перевіряє, зазначає лікар. Тож придбання продуктів у місцях стихійної торгівлі несе великі ризики.

Особливо це стосується молочних, м’ясних продуктів, риби, які вимагають особливих умов зберігання (зокрема – відповідного температурного режиму). Звісно, такі умови не можуть бути забезпечені під час стихійної торгівлі.  Строки реалізації харчів на стихійних базарчиках також викликають серйозні питання.

Отже, продукція, яка реалізується в місцях стихійної торгівлі, не відповідає вимогам безпеки. А продавці, які ведуть торгівлю на таких риночках, найчастіше працюють з грубими порушеннями санітарно-гігієнічних правил, наголошує лікар: без спецодягу, медичної книжки тощо, порушують режим зберігання та реалізації продуктів.

– Внаслідок придбання та вживання харчів на стихійних ринках можуть виникати серйозні харчові отруєння, кишкові захворювання, паразитарні (глистні) інвазії, – наголошує сімейна лікарка.- Є ризики захворіти на дизентерію, сальмонельоз, ентеровірусну інфекцію, ботулізм. А також – на такі особливо небезпечні хвороби, як холера та сибірка (сибірська виразка).

Тож придбання харчів у місцях стихійної торгівлі може стати причиною великого лиха для покупця та його родини, нанести значну шкоду здоров’ю, наголошує експерт.

– У разі виникнення будь-яких ознак погіршення самопочуття після вживання в їжу продуктів (зокрема – придбаних на стихійних базарачиках) потрібно негайно звертатися за медичною допомогою – або до сімейного лікаря, або до швидкої допомоги, – підкреслює пані Ірина.

Цивілізовано  та комфортно – купувати у супермаркетах

Представники великих торговельних мереж традиційно закликають дніпрян  віддавати перевагу саме великим супермаркетам, які пропонують великий асортимент,  а головне – дбають про якість та санітарни норми.

Приміром, представники добре відомої дніпрянам мережі VARUS у коментарі “Нашому місту” наголошують, що у всіх торговельних закладах ретельно перевіряють якість та гарантують безпеку всієї продукції, яка продається.

“Товари на полицях обов’язково мають сертифікати якості від виробників, згідно всіх норм законодавства України, – зазначають у компанії.- До виробників продуктів власних торгових марок у мережі VARUS також високі вимоги: головний критерій — якісна сировина і дотримання стандартів українського законодавства під час виробництва,  – Ми ретельно моніторимо ситуацію та адаптуємо кількість та асортимент готової продукції під запити та потреби наших клієнтів.”

Компанія підкреслює, що так само ретельно контролюється якість страв у VARUS CAFE:

“В асортименті VARUS представлені 115 позицій готових страв у відділі кулінарії. Серед них є прості домашні страви, наприклад, гречка з овочами, котлети, окрошка, кабачкові оладки та млинці з різними начинками. Готові страви та випічку у VARUS готують щоденно, клієнти можуть бути впевнені у свіжості продукції, незалежно від ситуації з електроенергією. За зберіганням, термінами реалізації та якістю продукції ретельно стежать фахівці мережі. Позиції зберігаються не довше однієї доби, а деякі страви, наприклад, фірмову піцу, готують одразу після замовлення клієнта”.

Спокусливо: курятину, молоко та сир привозять просто додому 

Торгівля домашнім, фермерським товаром сьогодні в тренді та стрімко розвивається – відповідно до вимог споживачів. 

Приміром, зараз шановні селяни, власники маленьких господарств опанували новий рівень сервісу – за бажанням можуть привезти м’ясо, молоко (звичайне та козине), а також сир та інші продукти просто додому своїм покупцям. Запевняють у свіжості та якості усіх продуктів.

В соціальних мережах чимало таких оголошень. Крім того, інстаграм та ТікТок надали приватним виробникам можливість показати товар та його виробництво – ті ж молочні продукти, або соковиті овочі –  в усій красі. Покупці – у захваті та активно замовляють. Сумніви щодо якості та свіжості відходять на другий план.

– Вже не один раз купую домашню курочку. Доставляють просто додому – раз на тиждень. Привозять м’ясо свіже, ретельно спаковане. Бульйон з нього  – дуже гарний, наваристий, курятина дуже смачна, –  ділиться враженнями одна з дніпрянок, яка просила не називати її. – Зараз з цікавістю переглядаю в інстаграмі відео фермерів, які пропонують козине молоко та сир. Все виглядає дуже привабливо, хочу спробувати.

Фото Валерія Кравченко, міської ради Дніпра, з соціальних мереж