У Дніпрі «чоловічі» професії опановують жінки

Три чверті українських роботодавців відчувають гострий дефіцит кадрів. Зрозумiло! Війна, втома і невизначеність – не дуже мотивують робити кар’єру і будувати плани на майбутнє. Особливо гостро відчувається брак робочих рук у традиційно «чоловічих» професіях. Сьогодні ці професії все частіше опановують жінки, які ні в чому не поступаються так званій сильній статі. Історії цілеспрямованих і рішучих дніпрянок, які замінили на робочих місцях чоловіків, розповість «Наше місто».

Яна стежить за порядком у супермаркеті, а Тетяна укладає асфальт

Ще півроку тому чарівна дніпрянка Яна Бондаренко навіть не припускала, що працюватиме охоронцем великого магазину. Не кожна дівчина наважиться на таку роботу. Тут потрібні пильне око і принциповість. Ну і, звісно, характер!

– Характер у мене є, без нього нікуди, – усміхається Яна. – Раніше працювала касиром і адміністратором, але вирішила спробувати себе і в такій справі. Нехай це чоловіча професія, що з того. Тут мене добре всього навчили. Звісно, допоміг дружній колектив. Зараз до моїх обов’язків входить спостереження за роботою персоналу супермаркету і за покупцями. Покупці, звісно, різні бувають. Якось один напідпитку мужичок спробував права показати. Але я йому і врізала. Словом! Є слова, які переконують.

Зазначимо, що Яна – не єдина містянка, яка наважилася змінити професію У мережі супермаркетів, де працює дівчина, 35 жінок обіймають посади, на які раніше завжди брали чоловіків.

  – Зазвичай це охоронниці та фахівці з обробки м’яса, – пояснює Фелікс Матюшин, керівник відділу по роботі з персоналом супермаркетів Varus. – Відсутність профільної освіти не стає перешкодою в працевлаштуванні жінок на колись «чоловічі» професії. Ми перенавчаємо або навчаємо з нуля власним коштом. Розуміємо, робота не з легких і фізично, і морально. Але дівчата справляються, а ми зі свого боку максимально підтримуємо наших працівниць.

Ще одна наша землячка, Тетяна Требушна, взагалі обрала найбільш нежіночу роботу – укладати асфальт. Вона працює в КП «Управління з ремонту та експлуатації автодоріг»

– Робота не те що важка, вона надважка, -зазначає Тетяна. – Як для чоловіків, так і для жінок. Зараз уже оформляю пенсію. У моїй бригаді працює 5 чоловіків і 3 жінки, усі – приблизно мого віку. Молодь до нас іти не хоче. Кого зарплата не влаштовує, кого графік, кого фізична робота. Але доведеться. І жінкам, думаю, теж. Бо, наприклад, наших співробітників чимало на війні, є загиблі, є поранені, які більше не зможуть працювати асфальтоукладальниками.

Попри тривалий робочий день і сильне фізичне навантаження, дніпрянка говорить про свою роботу з посмішкою.

– Ви знаєте, як приємно згадувати, як ми цю вулицю ремонтували і наступну теж! – ділиться враженнями трудівниця. – Як наводили лад на тротуарах на житлових масивах Сокіл і Перемога, як на проспекті Мазепи у дворах дороги робили. Там узагалі жах був! Їдеш містом і радієш – красиво ж! І це ж ми зробили!

Одна Тетяна водить машину. Друга – працює оператором АЗС

У нашої чудової колеги Тетяни Симоненко любов до техніки з дитинства. Погостювала вона у бабусі з дідусем і закохалася в неї з першого погляду.

– Мої батьки, дідусі й бабусі ніколи не керували машинами, – розповідає Тетяна. – Засіб пересування мав прадід – це був кінь із бричкою! У дитинстві, коли гостювала в селі, мені дуже подобалося керувати таким гужовим транспортом. Відчуття неймовірні! Напевно, з тих дитячих захоплюючих вражень і виникло бажання стати водієм. У душі прокинулася любов до автомобілів.

Згодом мрія втілилася в бувальщину: Тетяна стала професійним водієм. На її думку, нічого дивного в цьому немає. Цілком природний розвиток подій.

– Жінка за кермом уже давно не дивина, ніхто не дивується! – вважає колега. – І взагалі, в наш час гендерні питання у сфері водіння авто або отримання освіти точно мають бути закриті.  Але, на жаль, є водії, які вважають, що жінка на дорозі – це як «мавпа з гранатою».  Чоловічі стереотипи!  Тим часом, жінки якраз більш уважні та врівноважені, тому і ДТП за їхньої участі не такі часті. Звісно, фізично я слабкіша за якогось качка, але що-небудь завантажити-вивантажити чи в дорозі замінити колесо – не проблема.  Впораюся не гірше за чоловіка.

Ще одна Тетяна – Тетяна Кривошей водійка з 35-річним стажем.  Керувати машиною вміє і з технікою завжди була «на ти».   Але щоб одразу і раптом стати «королевою бензоколонки»! Цього в думках зовсім не було. Однак хто ж зараз працюватиме, коли багато чоловіків зі зброєю в руках захищають Україну!

– Прийняла рішення працювати оператором АЗС, бо хлопці воюють, розповідає Тетяна. – Труднощів у навчанні на нову спеціальність для мене не було, адже я досить досвідчений водій. З найважчого в професії – постійно бути на ногах. Але треба працювати, плекати Перемогу України. Така наша жіноча справа!

Подібні погляди поділяють тисячі містянок. Сьогодні вони все частіше працюють на чоловічих посадах.

 – До повномасштабного вторгнення в нашому регіоні в компанії працювали половина чоловіків і половина жінок, – каже Сергій Кириченко, начальник Дніпровського регіонального управління мережі АЗС «Укрнафта». – А зараз, коли багато працівників захищають Україну на фронті, у нас працюють 80 % дніпрянок.

Дівчата приходять у токарні цехи та електромеханічні майстерні

Колись існував негласний поділ на «жіночі» та «чоловічі» професії. Хлопчаки ставали слюсарями, токарями, зварювальниками, водіями, а дівчата – кухарями, швачками, флористами. Але нічого не вічне під Місяцем. Останнім часом ситуація змінюється. Дівчата все частіше обирають традиційно «чоловічі» заняття.

– Як педагог із понад 20-річним стажем можу сказати, що гендерно чоловічі професії завжди приваблювали дівчат, – зазначає Інеса Мазур, в. о. директора ПТУ №2. – Історично так склалося, що роботодавці завжди вважали за краще брати чоловіків. В останні років п’ять дівчатка почали активніше опановувати нетрадиційні для себе професії. Поки що цей процес тільки набирає обертів. Якщо раніше з 90 наших учнів було 2-3 дівчини, то зараз їх 4-5 і більше.

Причому, на відміну від хлопців, дівчаток приваблює не можливість більше заробляти, а бажання реалізувати себе. Дівчата із задоволенням приходять у токарні цехи, електромеханічні майстерні.

Наприклад, зовсім ще юна першокурсниця ПТУ №2 Ангеліна Ульянченко абсолютно свідомо захотіла стати електриком.

– Мої брати, Тарас і Костя, навчалися тут, – розповідає дівчина. – Тарас – на електрика, а Костя – на зварювальника. І я теж вирішила стати електриком. Це так цікаво – розбиратися з проводами, паяти, вивчати схеми.  Де працюватиму поки що не знаю, але впевнена, що в професії не розчаруюся. 

Передовиці праці отримують 40-60 тисяч гривень

На початку великої війни знайти в Дніпрі будь-яку роботу було проблематично. Працевлаштуватися кіоскером чи трамвайним кондуктором вдавалося далеко не всім охочим. Зате тепер немає такої сфери, в якій би не вистачало працівників.

– У Дніпрі гостро не вистачає найрізноманітніших фахівців, – констатує Олександр Галаган, керівник Дніпровської міської організації роботодавців. – Сьогодні кадровий дефіцит на підприємствах міста становить 25-30%.

Для охочих знайти роботу до душі та гаманця є вибір.

– Минулого року нові робочі місця знайшли 240 тисяч українок та українців, з них 158 тисяч, тобто 66% – жінки, – зазначає Тетяна Янушкевич, керівниця інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради, – У нашому місті в системі служби зайнятості діють центри професійно-технічної освіти для підготовки саме дорослого населення. У Дніпрі вже є приклади, коли дівчата працюють водіями автобуса, тролейбуса і таксі, охоронницями, працюють за конвеєром і на будівельних майданчиках.

Керівниця інспекції підкреслила, що активність наших землячок помітно зросла.

  – У 2023-му жінки опановували професії машиністок крана та насосних установок, верстатниць деревообробних верстатів, слюсарів з механоскладальних робіт, машиністок підземних установок, операторів верстатів із програмним керуванням, слюсарів-ремонтників, вантажників та багато інших, – резюмує Тетяна Янушкевич. – Є програма «ваучер на навчання», яка дає право безоплатно отримати спеціалізацію. Так торік можливість опанувати нову професію отримали 12,9 тис. жінок у країні.  У Дніпрі такий ваучер отримали сотні наших землячок.  До речі, жінки, які перейшли на деякі суто чоловічі посади можуть отримувати високу заробітну плату – 40-60 тис. грн.

Працюють програми і сьогодні. Інформацію про вакансії по Дніпру можна отримати на телеграм-каналі https://t.me/Work_DniproUA, тел 050-410 34 43.