![](https://nashemisto.dp.ua/wp-content/uploads/2024/07/abb8ec12-4bc4-4d14-9b19-c401f2187c3b-993x662.jpg)
Тетяна родом з Краматорську. Після того, як в 2014 році місто було три місяці в окупації, дівчина вирішила стати поліціянткою, передає “Наше Місто”.
![](https://nashemisto.dp.ua/wp-content/uploads/2024/07/6f4d407c-245a-48a3-9756-11b9e9d9666c-993x662.jpg)
12 квітня 2014 року незаконні збройні формування захопили міста Слов’янськ і Краматорськ, наступного дня було встановлено блок-пост біля Краматорського аеродрому. Тетяна тоді була у декреті. Вона добре пам’ятає, як 15 квітня сепаратисти залишили міське відділення міліції, однак перед цим розгромили його та пограбували. Тривали бої за місто. 5 липня, у результаті поразки в боях за Слов’янськ, сили ДНР покинули Краматорськ, після чого він був зайнятий українськими військамиАле у 2022 Тетяна знову почула вибухи і зрозуміла, що розпочалась повномасштабна війна.
![](https://nashemisto.dp.ua/wp-content/uploads/2024/07/f5d947a2-0871-43ec-9ebf-bee4880a1d56-497x662.jpg)
![](https://nashemisto.dp.ua/wp-content/uploads/2024/07/fa95fa4e-4f29-4e8b-a130-4585fea183a8-372x662.jpg)
Тетяна в рідному місті
“Тоді ми несли службу, було чутно вибухи зовсім поруч. Керівництво запропонувала дівчатам з дітьми евакуюватись до Дніпра. Але на той час я відмовилась виїхати. Але виїхали ми з родиною після обстрілу вокзалу”, – каже Тетяна.
Ракетний удар по станції Краматорськ — терористична атакаросії проти цивільних людей, що евакуйовувалися через місто Краматорськ, здійснена вранці 8 квітня 2022 року. Залізничний вокзал Краматорська було атаковано ракетою 9М79К-1 «Точка-У» з касетними боєприпасами 9Н24. В момент атаки на вокзалі перебували тисячі людей, які чекали на евакуацію через загрозу поновлення бойових дій у місті внаслідок російського вторгнення в Україну.
![](https://nashemisto.dp.ua/wp-content/uploads/2024/07/okupanty_vdaryly_tochkoiu-u_po_zaliznychnomu_vokzalu_kramatorska_02-1060x625.jpg)
Внаслідок удару, за даними СБУ, загинула 61 людина, а 121 отримала поранення. Серед загиблих і травмованих є діти.
![](https://nashemisto.dp.ua/wp-content/uploads/2024/07/8ef03530-7ea8-48d7-b375-492c3534f25c-993x662.jpg)
Сьогодні Тетяна з родиною живе у Дніпрі. Її син займається футболом
![](https://nashemisto.dp.ua/wp-content/uploads/2024/07/70952993-ac37-4888-8051-fd27d47e6e11-497x662.jpg)
![](https://nashemisto.dp.ua/wp-content/uploads/2024/07/fd4f0993-facc-4d6a-8519-2e256697310e-993x662.jpg)
“Звичайно.я мрію про перемогу і спокіне життя для всіх нас. Але сьогодні живемо в реаліях, коли в моєму рідному місті тривога може тривати добу. Тут у Дніпрі я продовжую нести службу. Оосбливо емоційно, коли діти підходять і обіймають мене!”, – посміхається Тетяна.
![](https://nashemisto.dp.ua/wp-content/uploads/2024/07/cb79a267-d0a5-4b13-9aac-cd525a9ff5fe.jpg)
Фото Валерій Кравченко, Фото з особистого архіву Тетяни
Раніше ми вам розповідали історію захисника з Дніпра, який був спочатку волонтером.