ЕКСКЛЮЗИВ Витягують з того світу: як у лікарні швидкої допомоги Дніпра рятують хворих з інсультами

Повномасштабна війна в Україні вкрай негативно позначилася на здоров’ї нації. Люди знаходяться у постійному стресі через загрозу вибухів, переживають за близьких, які боронять державу, перенавантажуються на роботі, щоб якось забезпечити сім’ї. Сотні тисяч втратили домівки і, переїхавши в інші регіони, або зовсім не звертаються до лікарів, або роблять це, коли здоров’ю нанесені непоправні втрати.

Саме стрес, за словами міністра охорони здоров’я Олега Ляшка, є головною причиною того, що інсульт в Україні різко «помолодшав» на 10-15 років. Яка ситуація у Дніпрі та як наші лікарі, у буквальному сенсі цього слова, витягують пацієнтів з того світу і повертають їх до повноцінного життя, журналісти «Наше місто» поговорили з генеральною директоркою КНП «Клінічна лікарня швидкої допомоги» Дніпровської міськради Вікторією Корпусенко та найкращими спеціалістами лікарні у цій сфері.

Війна додала роботи

На жаль, статистика по медзакладу підтверджує всеукраїнську. Згідно з даними по лікарні швидкої допомоги, за останні 4 роки вік інсульту значно «помолодшав». Так, у 2021 році 70% пацієнтів, хворих на інсульт, були люди у віці 65-70 років, у 2022-му – 68%  – у віці 55-60 років, у 2023-му – середня вікова категорія хворих на інсульт ще знизилася і склала 50-60 років (72%). Катастрофічними темпами ситуація погіршується і далі. Все частіше надходять пацієнти з інсультом у віці 35-47 років. За 6 місяців 2024 року таких 12,5% від загальної кількості тих, хто захворів на гостре порушення мозкового кровообігу.

«Наразі у нас лікується 37-річний Денис, який переніс важкий інсульт. Його привезли у лікарню через 2 доби по завершенню «терапевтичного вікна» (це перші 4,5 години після появи перших симптомів, час, коли можна частково чи повністю відновити  кровообіг). Більше 48 годин після появи перших симптомів він був вдома, сподівався, що стане краще. За цей час чоловіка паралізувало на один бік. При обстеженні було виявлено обширний ішемічний інсульт. Наразі він майже не сидить, не розмовляє. Його переведено до реанімаційного відділення, де спеціалісти роблять все від них залежне, щоб повернути хворому здатність рухатися і говорити.

І майже одночасно поступив 44-річний Олег. Він сам медичний працівник. Переніс важке психоемоційне навантаження під час ракетного удару. Сильно переживав за маленьких дітей, дружину. Плюс аномальна спека. Вночі прокинувся в туалет і зрозумів, що не може йти, бо відняло праву сторону тіла і мову. Бригадою швидкої допомоги Олег був доставлений у нашу лікарню у період «терапевтичного вікна». Його обстежили, і наші спеціалісти не дали інсульту розповсюдитися. Провели тромболітичну терапію та всі інші необхідні дії. Наразі пацієнт у реабілітаційному відділенні. У нього майже відновилися мова і рухливість. Ми сподіваємося, що згодом Олег повністю вилікується», – розповіла завідувачка відділенням судинної неврології Олена Голик.

 Лікарі роблять все можливе і неможливе, щоб не тільки врятувати людину, а й далі повернути її до повноцінного життя. Головне, щоб самі хворі не зволікали. А стається це тому, що люди або не знають симптомів інсульту, або свідомо нехтують погіршенням стану здоров’я, вважаючи, що все мине. Але, на жаль, не минає.

Коли кожна хвилина на вагу золота

Симптоми інсульту, коли треба терміново викликати швидку допомогу:

1. Раптове оніміння або слабкість в обличчі, руці або нозі з одного боку тіла. Це може проявлятися у вигляді складнощів з підняттям однієї руки над головою, опускання куточка роту або нездатності стиснути руку в кулак.

2. Запаморочення, втрата рівноваги або координації.

3. Порушення мови або нерозуміння мови.

4. Зниження зору на  одному або двох очах.

5. Сильний головний біль, який з’являється раптово і без видимої причини. Може супроводжуватися нудотою, блювотою або запамороченням.

Важливо пам’ятати, що не всі відчувають всі ці симптоми одночасно. Деякі люди можуть відчувати лише один або декілька з них.

Лікарка говорить, що, крім стресу, який є суттєвим фактором ризику розвитку інсультів, є ще немало факторів, які провокують хворобу. Частина з них теж пов’язана з війною.

«У групі ризику захворіти на інсульт знаходяться гіпертоніки, які на постійній основі повинні приймати базисну терапію. Проте люди, особливо ті, хто змушені були покинути свої рідні домівки, часто не дотримуються плану лікування, рекомендацій лікаря, забувають вчасно приймати пігулки, або взагалі не приймають. На жаль, війна принесла в наше життя таку серйозну проблему, як хронічне безсоння. Через тривогу відбувається погіршення якості сну. Зловживання алкоголем, куріння, відсутність фізичної активності, фаст-фуд і до війни були присутні, а останні 2,5 роки взагалі стали для багатьох своєрідним методом долання стресу, який значно посилює ризик інсульту», – відзначила Олена Голик.

Лікування інсульту у Дніпрі значно покращилося

Проте, незважаючи на війну та всі пов’язані з нею негаразди й фінансові труднощі, за останні роки лікування інсульту у Дніпрі значно покращилося.

«По-перше, відбулись позитивні зміни у системі екстреної невідкладної медичної допомоги. Час доїзду на виклик, де є підозра на інсульт, – 10-15 хвилин. Далі пацієнта везуть у найближчий до нього медзаклад, де є відповідні спеціалісти і обладнання. У Дніпрі це лікарня швидкої допомоги, 4-та, 6-та та 16-та лікарні. Таким чином, вдається надати хворому високоспеціалізовану медичну допомогу в період так званого «терапевтичного вікна», або, як ми ще звикли говорити, «золоту годину», – розповіла керівниця лікарні швидкої допомоги Вікторія Корпусенко.

За словами гендиректорки, на базі КНП «Клінічна лікарня швидкої допомоги» Дніпровської міськради є всі необхідні ресурси, щоб надати хворим на інсульт своєчасну і якісну медичну допомогу.

«Прибувши до нашої лікарні, пацієнт надходить у відділення екстреної невідкладної медичної допомоги (ВЕНМД), яке було відкрите у 2022 році за програмою Світового Банку “Поліпшення  охорони здоровʼя на службі у людейʼ’ спрямована на підвищення якості надання спеціалізованої медичної допомоги хворим на гостру кардіо-церебро-васкулярну хворобу іинфаркти та інсульти)” та за підтримки міської влади. Там оглядається невропатологом і направляється на комп’ютерну томографію або магнітно-резонансну томографію для визначення типу інсульту. Крім того, огляд проводить наш лікар-нейрохірург Едуард Полянін, який у Києві пройшов спеціальне навчання з питань інтервенційної хірургії та тромбекстракції (Механічна тромбекстракція  – це найсучасніший ендоваскулярний метод лікування ішемічного інсульту в гострому періоді.  Даний метод полягає у видаленні тромбу з артерій головного мозку з подальшим відновленням кровотоку та запобіганню розвитку ішемічного інсульту в даній ділянці – ред.). Також на базі лікарні є кафедра нервових хвороб та нейрохірургії Дніпровського державного медичного університету. У складних питаннях приходить на допомогу професор Зорін Микола Олександрович, який завжди може дати корисну пораду та допомогти практично.

За результатами обстежень призначається лікування. Якщо є порушення вітальних функцій, то інтенсивна терапія починається в умовах відділення інтенсивної терапії добового перебування, яке розташоване безпосередньо у  ВЕНМД.

У структурі служби з діагностики та лікування інсультів знаходиться спеціалізоване відділення реанімації та інтенсивної терапії, стаціонарне відділення, реабілітаційне відділення. Крім того посилена матеріально- технічна база.  Наявність КТ, МРТ, рентгенопераційної дозволяють надавати спеціалізовану медичну допомогу цій категорії хворих у повному обсязі згідно до світових стандартів. Завдяки впровадженню сучасних методів діагностики та лікування, а також злагодженій роботі медперсоналу, ефективність лікування інсультів значно зросла, що сприяє зниженню рівня смертності та інвалідності», – додала Вікторія Корпусенко.

Про маршрут пацієнтів з інсультами

Лікар з медицини невідкладних станів, в.о. медичної директорки Ольга Зав’ялова докладніше розповіла про маршрут пацієнтів з інсультами:

«У приймальному покої ВЕНМД на першому поверсі цілодобово чергує бригада, яка складається з лікаря невідкладних станів, невролога, спеціалістів з надання хірургічної допомоги. Огляд проходить до 5 хвилин, щоб визначитися із станом пацієнта, наскільки його стан критичний. Далі розпочинається процес діагностики і лікування, огляд лікаря-нейрохірурга. Якщо стан невідкладний, то ревматологів».

Серце діагностики лікарні швидкої допомоги – це рентгенологічна служба. Її завідувачка Ірина Верченко розповіла про специфіку своєї роботи.

«Після огляду невролога хворому спочатку робимо нативну КТ (це комп’ютерна томографія, яка проводиться без контрастного підсилення). Якщо ознаки ішемії головного мозку не виявляються, то одразу ж проводиться обстеження в ангіорежимі, щоб з’ясувати, на якому рівні тромбовано судину. Через добу після тромболізису робиться повторне обстеження, мета якого, чи є зміни у головному мозку, чи, дякуючи Богу і лікуванню, немає». 

Ми звикли думати, що лікування інсульту завжди потребує нейрохірургічного втручання. Але це зовсім не так.

«Існує два типи інсульту – ішемічний (гострий стан, при якому припиняється кровотік по одній з артерій, що живлять головний мозок) і геморагічний (гостре порушення мозкового кровообігу, що виникає внаслідок крововиливу в речовину головного мозку). Згідно зі статистикою, десь 20% інсультів в Україні геморагічні. Це складні випадки, коли може знадобитися оперативне втручання. Комп’ютерна томографія з контрастуванням дозволяє виявити вогнище хвороби – локалізацію тромбу. Далі проводиться тромболітична терапія в умовах реанімаційного блоку. Або обирається нейроінтервенційна стратегія, коли пацієнту в рентген-операційній проводять тромбекстракцію. Така стратегія дозволяє мінімізувати ризики інвалідізації в молодому віці. І після виписки з нашої лікарні люди ще мають мінімальний неврологічний дефіцит, який повністю коригується після курсу реабілітації», – пояснив заступник медичного директора, завідувач реперфузійного центру, кандидат медичних наук Андрій Іванов.

Лікар-нейрохірург Едуард Полянін пояснив, у яких випадках проводиться операція.

«Якщо людину привезли у період до 4,5 годин з початку інсульту, є всі шанси допомогти медикаментозно. До 6 годин – долучаються нейрохірурги,  інтервенційні хірурги. З допомогою ангіографу вилучається тромб, який закупорив артерію. Після цього хворого доставляють у відділення реанімації. Через добу проводиться дообстеження. І якщо ми бачимо, що сформовані зони ішемічного інсульту, то може знадобитися відкрита нейрохірургічна операція – декомпресійна трепанація черепу. Рішення приймається на консиліумі лікарів, враховуються дані обстежень і життєві показники», – розповів він.

Велике навантаження при лікуванні інсульту лягає на плечі анестезіологів.

У ВЕНМД під керівництвом Ігоря Каплюка функціонує відділення анестезіології та інтенсивної терапії добового перебування. Тут пацієнтів готують до тромболізису, встановлюють катетери, якщо потрібно, стабілізують гемодинамічні показники, дихальні функції та ін.

До відділення спеціалізованої реанімації, яке очолює Олександр Павленко, потрапляють пацієнти з гострим порушенням мозкового кровообігу, які знаходяться у важкому або дуже важкому стані. Це хворі з порушенням свідомості, у комі, яким необхідна штучна вентиляція легень. Їх стабілізують і переводять у відділення неврології.

Мультидисциплінарна команда реабілітаційного відділення

До речі, реабілітація пацієнтів з порушенням мозкового кровообігу в лікарні швидкої допомоги починається ще у гострому періоді хвороби і далі продовжується в умовах відділення реабілітації.

«Складається індивідуальний план реабілітації для кожного пацієнта, щоб він не почував себе людиною з інвалідністю. Як правило, кожен п’ятий пацієнт з відділення судинної неврології переводиться у відділення реабілітації. Для деяких є протипоказання одразу після перенесеного інсульту», – розповіла завідувачка відділення неврології Олена Голик.

«Згідно з протоколами лікування гострих інсультів, протягом 24-48 годин пацієнта повинні оглянути лікар фізичної реабілітаційної медицини або фізичний терапевт. Це робиться для оцінки обмежень повсякденного функціонуванні і порушення рухів, мовлення. Також ми даємо рекомендації по веденню пацієнта у гострому періоді. Це профілактика пролежнів, спеціальне харчування та початковий рівень фізичних втручань. У відділенні реабілітації з хворими працюють неврологи, логопеди, ерготерапевти, фізичні терапевти, інструктори ЛФК, масажисти. З допомогою мультидисциплінарної команди люди швидше стають на ноги», – додав завідувач відділення реабілітації КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» ДМР Олександр Васильєв.

Також у реабілітаційному відділенні лікарні швидкої допомоги відновлюються пацієнти з порушенням опорно-рухового апарату, після ендопротезування, артроскопії та ін.

Наукова співпраця

Медицина не стоїть на місці. На базі лікарні швидкої допомоги знаходиться кафедра нервових хвороб та нейрохірургії Дніпровського державного медичного університету під керівництвом членкині-кореспондентки НАМН України, заслуженої діячки науки та техніки України, експертки з спеціальності «Неврологія» департаменту охорони здоров’я ДніпроОВА, професорки Людмили Антонівни Дзяк. Спеціалістами кафедри разом з нашими лікарями ведеться активна наукова робота з вивчення причин та методів лікування інсультів. Проводяться клінічні дослідження, вивчаються різні фактори ризику, що призводять до інсультів у молодшого покоління, зокрема, вплив стресу, способу життя та генетичних факторів. Аналізуються дані пацієнтів, що дозволяє виявляти нові кореляції між зовнішніми факторами і виявленням інсультів. Результати досліджень публікуються у спеціалізованих журналах в Україні і за кордоном. Також лікарі і науковці регулярно беруть участь у міжнародних конференціях. Все це дозволяє підвищувати якість надання допомоги та покращувати прогнози для пацієнтів з інсультом.

Сподівання на продовження реконструкції терапевтичного корпусу

Гендиректорка лікарні швидкої допомоги Вікторія Корпусенко відзначила, що в останні роки значно покращилася матеріально-технічна база закладу.

«Міська влада нам дуже допомагає. В усіх корпусах встановили нові сучасні ліфти. Ми пишаємося нашим оновленим відділенням екстреної невідкладної медичної допомоги, реконструкцію якого спонсорував Світовий Банк, а надсучасне обладнання закупила міська влада», – розповіла вона.

Проте є й проблеми.

«Інфарктне, інсультне відділення, кардіореанімації до реконструкції знаходилося у терапевтичному корпусі, і на час ремонтних робіт ми їх перевели у хірургічний. Коли почалась реконструкція приймального відділення в межах програми Світового банку з поліпшення надання медичної допомоги хворим на гострі церебро-васкулярні хвороби, всі відділення були переміщенні в інший лікувальний корпус у пристосовані умови.

Під час реконструкції приймального відділення були також виконані певні обсяги робіт у самому терапевтичному корпусі- фасадні роботи, заміна всіх вікон, даху.

Подовження реконструкції терапевтичного корпусу повинно було початися у лютому 2022 року.

З початком військових дій всі плани були зруйновані. Але на сьогодні вже виконано коригування проєкту, проведена експертиза. Дуже сподіваємось на те, що у найближчий час відновляться роботи з реконструкції корпусу де будуть розташовані відділення для хворих на ГПМК, реанімація, нейрохірургія те реперфузійний центр. Після завершення реконструкції корпусу наші хворі та медичні працівники будуть знаходитись у комфортних умовах, що також значно підвищить рівень якості надання медичної допомоги», – сказала Вікторія Корпусенко.

Читайте також: Цілодобово рятують життя з вірою у Перемогу: як у війну працює лікарня швидкої допомоги Дніпра.

Фото Валерія Кравченка.