Траплялися соми-гіганти, піраньї та вугри: на які трофеї можна розраховувати у Дніпрі у 2024 році

Влітку українці відзначають одразу два рибних свята: 27 червня – Всесвітній день рибальства і 14 липня – День рибалки. Перше започатковано для численних рибалок-любителів, а друге – для професіоналів-промисловиків. Нагадаємо, що День рибалки встановлено президентським указом від 22 червня 1995 року.  Дата, як і риба, плаваюча – друга неділя липня. Утім, більшість любителів порибалити не особливо розрізняють ці свята і відзначають обидва. На березі річці або озера з вудкою. Найкращий святковий подарунок – важкий трофей. Про те, де найімовірніше зловити такий трофей розповість “Наше місто”.

Як позначилася війна на чисельності риб

Війна для всіх війна. Ракетні атаки та обстріли вбивають і калічать дніпрян, ушкоджують критичну інфраструктуру та промислові підприємства. Але рибам російсько-українська війна пішла на користь. Зрозуміло чому. Їх стали менше ловити.

– Після початку повномасштабного вторгнення на території Дніпропетровської області було запроваджено практично повну заборону на знаходження людей у прибережних зонах і безпосередньо у водних об’єктах за межами населених пунктів, пересування водним транспортом, використання водойм для любительського і спортивного рибальства, – зазначає Олег Христов, науковий співробітник природного заповідника “Дніпровсько-Орільський”. – Відповідно, навантаження на водне середовище максимально знизилося і становило, орієнтовно, до 1-5 % від довоєнного рівня.

Сьогодні заборони дещо пом’якшилися, але кардинально ситуація не змінилася.

– Нині в Україні частково дозволено рибний промисел, – розповідає Роман Новицький, завідувач кафедри водних біоресурсів та аквакультури Дніпровського державного аграрно-економічного університету. – Не можна виходити у відкрите Чорне море, через окупацію не можна ловити в Азовському морі, але промисел в Україні існує. А вихід рибалок-любителів на воду, як і раніше, заборонений. Значно менше стало браконьєрів, зате кількість риб у наших водоймах збільшилася.

Цього року відмінно віднерестилися соми, щуки, судаки, лящі, плотва. Риби повно! Особливо карася. Він скрізь: у Дніпрі, Самарі, Кільчені, Криворізькому водосховищі.

Великого сома можна зловити навіть у центрі Дніпра

Як риби переносять спеку? Можливо, у воді вони тільки насміхаються над нами-страждальцями?

 – Спека негативно діє і на мешканців річок та ставків, – зазначає зоолог. – А в таку спеку, як зараз, кажуть, що риба “стоїть” – не рухається,щоб не витрачати енергію. Намагається триматися течії. До того ж у прибережній зоні сильно нагріваються водорості, які починають розкладатися і зменшують кількість кисню у воді.  Риба йде на глибші місця. Тому рибалити за +38 немає сенсу. Найкращий час – ранній ранок або пізній вечір.

За твердженням авторитетного експерта, рибалити варто. Нехай і з берега! Виявляється, навіть на вудку безпосередньо в межах міста можна зловити дуже навіть велику рибу.

– Соми у нас ловляться навіть із берега на закидушку або на донку, – продовжує Роман Новицький. – Взагалі “Сомове Ельдорадо” – Верхньодніпровський район, вище від Мишуриного Рогу. Але і в Дніпрі важкого сома можна вивудити в самому центрі міста. Наприклад, з берега Монастирського острова. Щука добре клює на Самарі – їй подобаються повноводні річки з хорошою течією. Судака ловлять на кам’янистих місцях. Наприклад, біля Порохового острова. У бік Карнаухівки, в районі Лісопаркової ловлять лящів. Плотва є скрізь.  Карась, тим більше.

Дніпровські рибалки в очікуванні клювання великого коропа, якого можна виловити з міської набережної наприкінці липня – початку серпня, коли дозріває кукурудза. У цей час риба активно відгодовується і добре клює на любительські снасті. Нерідко рибалки ловлять коропів по 10-15 кілограмів у межах міста.

   Траплялися риби-гіганти, піраньї та вугри

Досить довго Роман Новицький проводив конкурс “Рибальські рекорди Придніпров’я”. Сьогодні, зрозуміло, не найкращий час мірятися рибами, але професійний іхтіолог за ситуацією стежить.

– Рибних конкурсів зараз немає, але є соцмережі і рибалки не можуть відмовити собі в задоволенні похвалитися трофеями, – зазначає експерт. – Нерідко помічав досить великі улови: судак – понад 5 кг, жерех – понад чотири, карась – 1,5-1.8 кг. Ось гігантських сомів не зустрічав. Цього року ловилися рибини по 25-30 кг.

Дійсно, рибка в чверть центнера – пузата дрібниця. Ще б пак! За своїми розмірно-масовими показниками європейський сом в Євразії поступається тільки білузі.  Найбільшого сома Дніпровського водосховища вагою 147 кг спіймали восени 1986 року. Ловили на Дніпропетровщині гігантських щук. Приміром, під час проведення осінніх обловів на Карачунівському водосховищі 1998 року в сіті попалася 120-сантиметрова щука масою 17,5 кг. Траплялися рибалкам й інші риби-гіганти. Наприклад, 60-кілограмові товстолобики.

Утім, не тільки розмірами чудові спіймані риби. Дніпрянам щастило на найекзотичніші трофеї.

  2006 року в Дніпрі, неподалік від Березанівки рибалки виловили найнебезпечніший вид піраній – хижу піранью Неттерера. Тоді це спричинило великий переполох. А через кілька років на вудку рибалці попалася Паку – риба з людськими зубами. Між іншим, у рідній Амазонці ця рослиноїдна піранья нагулює вагу до 40 кілограмів. Тож палець до рота цій рибці краще не класти.

Вочевидь, що тропічних екзотів хтось із акваріумістів “відпустив на волю” і саме тому їх спіймали дніпряни. Але траплялися випадки, коли нашим рибалкам траплялася справді рідкісна риба.

Одного разу нашому земляку Геннадію Плюшку пощастило виловити річкового вугра завдовжки понад метр і вагою близько трьох кілограмів. Фахівці стверджують, що це величезна удача, оскільки ця дивовижна риба вкрай рідко попадається на вудку. Ну, а зловити її іншим способом практично неможливо. Надто вже слизька!

– Клювання відбулося о 22.30 на 10-метровій глибині, – прокоментував рибну удачу Роман Новицький. – Довжина трофея – 114 см, маса – майже 3 кг. За останній час це тільки третій екземпляр річкового вугра, спійманий у дніпровських водосховищах (у Каховському, Київському, Канівському). Риба дуже рідкісна на думку рибалок через те, що її інакше як на вудку неможливо спіймати (ні сітками, ні пастками). А тут така удача. Пощастило так пощастило!

Можна зловити і НЛО

Кажуть, що найбільш везучі для риболовлі дні – вчора і завтра. Але це тільки для неправильних рибалок. Для справжніх любителів рибного полювання практична кожна риболовля підносить сюрприз. На жаль, не завжди приємний. Наприклад, відомий дніпровський письменник Ян Валетов, намагаючись у дитинстві витягнути з Орелі щуку, спіймав сам себе. І це була сутичка! Можливо, так само бився зі своєю рибою в Гольфстрімі хемінгуєєвський Сантьяго. Щоправда, при цьому гачок зачепився за латаття і, рятуючи водяну квітку, юний рибалка так різко смикнув за волосінь, що за мить відчув різкий біль під коліном. Гачок, немов куля, вразив щуколова, від чого здобич – місцевий крокодил, як інколи називають цього хижака, запам’ятався надовго.

– Ось так вийшло – років у сім ловив рибу і сам попався на гачок, – констатує  письменник. – Виходить, що зловив сам себе. Шрам залишився й досі. Але риболовлю люблю й досі.

Цікаві історії про риболовлю може пригадати і зоолог Роман Новицький.

– На власні очі спостерігав, як мужики на ставку ловили велику рибу, – розповідає доктор наук. – Тут треба око тримати гостро. Зазіваєшся і який-небудь короп забере разом із наживкою твою вудку. Її потрібно прив’язувати до кілочка на березі. А тут один із рибалок з інвалідністю, у якого замість ноги протез, прив’язав волосінь до своєї “деревинки”. І тут клюнув величезний короп. Мужик встати не може, а риба-велетень тягне його у воду. Рибалка кричить: “Мужики, допоможіть!”. А сам уже навкарачки у воді. Ледве врятували горе-рибалку. А риба була не менше двадцяти кілограмів!

А бувають і взагалі містичні випадки. Якось на зйомках телепрограми вдалося зафіксувати НЛО.

– Багато років тому знімали програму про риболовлю в Севастополі, – згадує Роман Новицький. – Монтуємо передачу і переглядаємо плівку. Бачимо на одному з кадрів круглий об’єкт, що світиться. Тільки на одному-єдиному кадрі. Ні до, ні після цього кадру НЛО немає. Фахівці дивилися, ніякого шахрайства не знайшли. Диво!

Головна фото Валерія Кравченка