Борис Філатов пояснив, чому зрідка коментує «прильоти», і повідомив про стан поранених

Мер Дніпра Борис Філатов у дописі на свої сторінках у соцмережах пояснив, чому останнім часом його не видно в інформаційному просторі, хоча іноді від емоцій, які його переповнюють, хочеться кричати. Проте, на його погляд, це нікому не допоможе. Міський голова вважає, що його завдання – «розбирати завали, давати розпорядження, слідкувати за їх виконанням, щоб бодай якось наблизити той час, коли буденність стане іншою», повідомляє «Наше місто».

«Я не коментую «прильоти» і не переповідаю історії постраждалих. Хоча інколи я хочу кричати…

Щодня ми гортаємо стрічки новин.  Читаємо про нові удари та руйнування, про загиблих та поранених. І з кожним таким повідомленням ми просто губимося в потоці емоцій.

І коли чергова бл@дська російська ракета влучає в житловий будинок, і ти дізнаєшся, що кількість загиблих, «на щастя», не вимірюється десятками, ти усвідомлюєш, наскільки страшний та спотворений сенс має це «на щастя».

Хоча могло ж бути набагато гірше. І так вже було. В нашому сьогоденні це трапляється постійно», – поділився своїм емоційним станом Борис Філатов.

Також мер повідомив про стан постраждалих:

«Дівчинка, 7 місяців, стан середній — отруєння продуктами горіння. Жінка, 30 років, стан важкий — політравма, відкритий перелом. Жінка, 78 років, стан середній — гіпертонічний криз та ситуаційна реакція. Вони йдуть далі і далі за номерами. Імена і висновки лікарів, за якими стоять безвинні життя, понівечені цією війною», – написав Борис Філатов.

Нагадаємо, що внаслідок ракетної атаки по Дніпру 28 червня загинула 1 людина, 12 людей, з них одна дитина, отримали поранення. Вранці стався повторний обвал будинку, в який влучила російська ракета.

Вже більше 15 годин триває пошуково-рятувальна операція. Зниклими безвісти вважаються 5 людей. Всього у будинку проживали 97. Міська влада робить все необхідне для того, щоб допомогти постраждалим.

У Дніпрі небайдужі містяни йдуть на місце ракетного удару, щоб підтримати постраждалих.

Фото Валерія Кравченка.