ЕКСКЛЮЗИВ Під обстрілами, без світла і з кадровим дефіцитом: як фермери Дніпропетровщини працюють попри все

Сьогодні День фермера – найновіше професійне свято, яке започатковане чотири роки тому указом президента Володимира Зеленського. Саме цього дня 2003 року ухвалено знаковий закон про фермерське господарство. Щоправда, святкувати аграріям зараз ніколи. За тиждень-другий на Дніпропетровщині стартують жнива. Наскільки вони будуть успішними з огляду на гостру нестачу трактористів і механізаторів? З якими проблемами та труднощами щодня стикаються сільські трудівники? Про це розповість “Наше місто”.

Ворожі дрони прилітають регулярно, а від обстрілів горять поля

Найважче доводиться господарствам прифронтових територій. Агресор прицільно б’є по фермерській техніці та складах, намагаючись завдати максимальної шкоди сільгоспвиробникам. Кожен вихід у поле пов’язаний із небезпекою.

– Ми знаходимося близько до Марганця і під обстріли потрапляємо постійно, – розповідає Іван Рязанцев, голова ТОВ “Славутич” Томаківського району. – Часто до нас долітають дрони і снаряди, поля загоряються. Минулого року було таке, коли комбайн працював, а в жатку потрапила вибухова частина дрона. Розуміємо, що якщо викликати рятувальників, вони підірвуть на місці комбайн разом із жаткою. Тому домовилися з досвідченими військовими, які від’єднали жниварку і підірвали її в посадці. Хоч комбайн цілий залишився. Такі в нас проблеми. То агроному машину зрешетить снарядами, то ракета прилетить до контори – ні вікон, ні дверей, ні даху.

Але, на жаль, обстріли – не єдина проблема місцевого фермера. Кадровий голод знайомий і цьому агропідприємству.

– Людей не вистачає – це загальна біда, – зауважує аграрій. – Пенсіонерів беремо на роботу і тих, кого демобілізували через поранення. Наші хлопці продовжують воювати. Декого, на жаль, уже поховали.

У господарствах не вистачає 80% працівників

Цьогорічна посівна – виклик для всіх українських фермерів. Багато хто зазнає збитків, має чималі кредитні борги. Але все ж таки людський фактор у роботі на землі основний.

– Головне – людей не вистачає, – зауважує Анатолій Донченко, фермер і підприємець. – Навіть у Біблії сказано: “Жнив багато, а трудівників мало”. Без досвідчених фахівців у нашій справі не обійтися. Тракторист – це взагалі основа всього. Від його вміння дуже багато залежить. Така майстерність дорогого вартує. Вона заощадить час, матеріальні витрати, добрива.

Та майстри потрібні всім і скрізь, але знайти кваліфікованих фахівців завжди проблематично.

– На полях працює дорога імпортна техніка, – пояснює Анатолій Гайворонський, голова Конгресу фермерів Дніпропетровської області. – На підготовку механізатора для цієї техніки не один рік знадобиться. Рівень такий, що вища освіта потрібна.

Внаслідок мобілізації деякі агрофірми залишилися без працівників.

– Уже за 2-3 тижні розпочнуться жнива, – розповідає Олександр Сулима, голова асоціації фермерів Новомосковського району. – Чув, що в Межівському районі вони розпочнуться ще раніше – наприкінці червня. І що ми маємо? В окремих господарствах взагалі немає механізаторів. Їх першими забирають служити. У нашому агропідприємстві зараз 11 працівників. З них лише два механізатори.

Справедливості заради зазначимо, що агрофірми потребують не лише робочих рук. Має місце дефіцит інших кадрів.

– Потрібні найрізноманітніші професії, – підтверджує Олена Фандєєва, директор фермерського господарства “Любава” (Новомосковський район). – Через війну країну покинули тисячі жінок, і тепер потрібні не тільки трактористи і механізатори, а й бухгалтери, оператори, інші фахівці. Зараз у господарствах не вистачає 80% працівників.

Блекаути, нестабільні ціни та обмеження експорту створюють труднощі 

Справжнім випробуванням для аграріїв Дніпропетровщини стали блекаути, що почалися наприкінці 2022 року. У цей час безліч сільськогосподарських підприємств втратили чималу кількість врожаю та прибутку. Але й нинішні відключення електрики створюють проблеми для фермерів.

– Електроенергія для нас дуже важлива, – констатує Олександр Лапа, голова асоціації фермерів Дніпровського району. – Почали ми висаджувати розсаду капусти й одразу ж підключаємо крапельне зрошення. Посадимо, а тут раптом відключають світло. Що робити? Розсада вже посаджена, і якщо вчасно її не полити, вона пропаде. А електрику можуть вирубити в будь-який момент. Не вгадаєш! Тому готуємо промисловий, 100-кіловатний генератор про всяк випадок.

На жаль, не все можна вирішити за допомогою генераторів. Поряд із кадровою проблемою великий головний біль для фермерів – невизначеність із закупівельними цінами.

  – Ринок гуляє, немає нормального збуту продукції, – зазначає фермер Анатолій Донченко. – Планувати складно. Доводиться працювати з коліс і без жодної гарантії. Зрозуміло, що покупці теж ризикують, перевезення подорожчали. Тому доводиться занижувати закупівельні ціни.

При цьому собівартість самої продукції для виробників зростає.

– Перед великою війною тонна пшениці коштувала 9600 гривень, а після повномасштабного вторгнення впала до 3500, – констатує керівник фермерського господарства Іван Рязанцев. – Зараз ціни зросли, хоча до довоєнного рівня не дотягнули. А вартість пального піднялася як на дріжджах: було 28 грн за літр, а зараз – 50 грн.

Звісно, далося взнаки й обмеження поставок української сільгосппродукції в європейські країни.

– Такі невеликі господарства, як наше, не мають виходу на експорт, – зазначає директор фермерського господарства Олена Фандєєва. – Наші традиційні партнери в Болгарії та Польщі відкрито заявляють, що не можуть взяти нашу продукцію.

Фермерам надали бронь на рік

Гірку фермерську пігулку кілька днів тому підсолодили в Мінагрополітики. В.о. міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час Black Sea Security Forum заявив про суттєві пільги для сільгоспвиробників.

– Перше – це автоматично пролонговані наявні бронювання на три місяці без необхідності подачі жодного пакета документів, – зазначив очільник відомства. – Друге – подальше бронювання надаватиметься на 12 місяців, до цього було шість. Третє, за певними професіями, наприклад, трактористи, агрономи, ветеринарні лікарі, є можливість бронювати ту кількість працівників, яка критично необхідна, водночас отримуючи погодження від військових.

  Чиновник уточнив, що нагальна норма бронювання – до 50%, але за певними професіями можна подати клопотання з обґрунтуванням збільшення цієї кількості.

Також Тарас Висоцький додав, що на певних напрямах кількість працівників зменшилася приблизно до 20%. Це означає, що зросло навантаження на решту, бо більша частина працівників мобілізувалася. Найбільш потрібні, на його думку, і в агросекторі, і в Збройних силах – це інженерні професії: трактористи, машиністи, інженери елеваторного обладнання.

Фермери Дніпропетровщини ініціативу міністра сприйняли зі стриманим оптимізмом.

– Хороша ініціатива, але, як вона працюватиме, невідомо, – коментує подію голова асоціації фермерів Новомосковського району Олександр Сулима. – Час покаже. У реальності ми стикаємося з тим, що списки на бронювання, які ми подаємо до Мінекономіки, йдуть надто довго або підтверджуються лише частково. У підсумку реального бронювання не відбувається. Побачимо, як буде цього разу.

Агропідприємства Дніпропетровщини отримали підтримку від урядової програми 

У 2024-му окремим нашим фермерам пощастило. Цього року чотири агропідприємства області отримали гранти на розвиток садів і теплиць. Загалом – на 5 млн грн. Це підтримка від урядової програми “єРобота”.

– Один із напрямів державної програми “єРобота” – підтримка агровиробників і фермерів, – зазначає Яна Худенко, директорка департаменту економічного розвитку Дніпропетровської ОДА. – А саме – розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства, допомагають і в розвитку теплиць. Розмір гранту – до 7 млн грн. Їх можна спрямувати на заробітну плату, саджанці дерев, насіння, добрива, обладнання.

 Долучитися до програми можуть юридичні особи та ФОПи, які займаються сільським господарством. Зробити це можна через застосунок “Дія”.