Site icon Наше Місто

 Святкування у ресторанах та на турбазах: як пройдуть випускні у Дніпрі

Вже третій рік поспіль дніпровські одинадцятикласники прощаються зі школою в умовах повномасштабної війни. Звісно, це накладає певний відбиток на проведення випускних вечорів або їх повну відсутність як таких. Яким чином це відбувається у Дніпрі, дізнавалась журналістка «Нашого міста». 

У 2022-му було не до свят 

Пам’ятаю, як влітку 2022-го я спостерігала у соцмережах фотографії своїх знайомих, діти яких тоді закінчили 11 клас. Дуже багато випускників виїхали з Дніпра, тому зазвичай біля шкіл можна було побачити групки максимум у 10–15 юнаків та дівчат з їхніми татами та мамами. А частіше за все родини просто викладали сімейні фото на фоні навчального закладу, який закінчила дитина. Звісно, про святковий настрій годі було й казати.

У 2023 році випускні знов почали святкувати. Фото з сайту https://vechirniy.kyiv.ua.

Наступний, 2023 рік, довів: люди до всього адаптуються, у тому числі й до війни. Це можна було спостерігати й на прикладі випускних. Саме минулого року мій син закінчив школу. Я дуже сподівалась  побачити, як він, золотий медаліст, бере на руки першокласницю, яка дає на святковій лінійці останній дзвоник. А ще танцює вальс, у репетиціях якого, до речі, брав участь ще на початку 2022-го. Але марно. Свято останнього дзвоника опинилось під забороною, тож в останній навчальний день син та його однокласники зібрались перед школою приблизно на пів години та ледь встигли випустити в небо жовті та блакитні кульки й загадати бажання. Бо розпочалася повітряна тривога.

 Ідея проведення випускного не знайшла тоді підтримки ані у вчителів, ані у батьків. Деякі з останніх терміново відправили дітей за кордон або на Захід країни через загрозу можливого теракту на ЗАЕС, інформація про який тоді скрізь активно обговорювалась.  Тож золоту медаль разом з атестатом класна керівниця буденно дістала з шухляди та віддала сину без всіляких урочистостей.

Війна війною, а випускні за розкладом

Втім, далеко не в усіх школах війна повністю зіпсувала прощання зі школою – про це свідчили фото з тих самих соцмереж. Наприклад, клас доньки однієї з моїх знайомих з шиком відзначав випускний у «Бартоломео». Було все, що має бути у нормальному житті — повні столи різноманітних страв, запальна музика, розкішні сукні.

Випускні у Дніпрі під час війни. Фото з сайту https://region.dp.ua.

 І ось  — випуск-2024. Війна триває, тому департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради так само, як і минулого та позаминулого року, не рекомендував проводити останні дзвоники.  Нагородження медалістів знову проходиме в липні, за традицією воєнного часу,  скоріш за все, знову у метро. Щодо випускних, гумдеп їх проведення не контролює. Тобто,  якщо  вони проходитимуть, то за ініціативи батьків. Не планується й  урочистого вручення атестатів у школах.

Якщо є бажання, випускники та вчителі можуть провести у школі прощальні зустрічі. Але бігати в укриття все одно доведеться, і це досить не зручно, враховуючи дівчачі довгі сукні та підбори. Тим не менш, поспілкувавшись з декількома цьогорічними випускниками та їхніми батьками, я з’ясувала, що досить часто різниці між випускними мирного часу та воєнного немає ніякої.

Будуть гуляти у «Менорі»

Маргарита Пилипенко цього року закінчує 11 клас дніпровського ліцею № 21 «Перспектива». В останній день шкільних занять вона разом з однокласниками ходила гуляти на Січеславську набережну.  А зараз дівчина готується до випускного вечора, який буде наприкінці червня. Вже й сукню придбала.

Наталя Огородня та її донька Маргарита

–  Випускний в нас буде після того, як всі діти складуть НМТ, – розповідає Наталя Огородня, мати Маргарити.  – В нашій школі немає укриття, тому навчались ми у 148-й. Звісно, ніяких урочистостей там проводити не можна. Разом з батьками ми обговорювали різні варіанти випускного і обрали Ballroom у культурно-діловому центрі «Менора». Там відбудеться урочиста частина, де дітям будуть вручені атестати. А потім  –  святкова частина. Звісно, все це буде у денний час, про ніякі гульбища до ночі  не йдеться.

Маргарита Пилипенко в очікуванні випускного вечора

Після вручення атестатів частина учнів 21 ліцею піде додому, бо деякі з них не бажають залишатись на святкування з частуванням. З двох випускних класів три чверті хлопців та дівчат вирішили святкувати за повною програмою. З 70 дітей більше 50  все ж таки будуть пригощатися на фуршеті.

–  Ми йдемо на це свято всією родиною, – ділиться Наталя Огородня. – Я, чоловік, Маргарита та її старша сестра, яка з цього приводу приїде до Дніпра з-за кордону. Всі готуються на повну: вбрання, зачіски. Таким чином, нібито війни немає. Слава Богу, ситуація у місті дозволяє це зробити. Святкування нашій родині обійдеться у суму трохи більшу за 6 тисяч гривень. Щодо купівлі сукні, ми підійшли до цього питання прагматично. П’ять років тому школу закінчувала старша донька. Тоді я дізналась, що якщо не йдеться про ручну роботу, в інтернеті вбрання коштує у два-три рази дешевше, ніж у магазині. Так само діяли і цього разу. 

Світанок на Самарі – це незабутні враження 

Олександр Коваль  – випускник фінансово-економічного ліцею наукового спрямування при Університеті митної справи та фінансів. Його цьогорічне прощання зі школою також мало чим відрізняється від тих заходів, які були у одинадцятикласників до великої війни.

Для Олександра Коваля вже пролунав останній дзвоник

–  30 травня спочатку ми були у школі, там відбувалась офіційна частина, – згадує Олександр Коваль. – Була урочиста лінійка, прощальний вальс. Потім ми всім класом поїхали на турбазу. Там ми їли піцу, писали листи у наше майбутнє. Після цього роз’їхались по домах і продовжили готуватись до НМТ. Коли я його здав, одразу доєднався до підготовки наступної частини святкування. Ми знову репетируємо вальс, а ще флешмоб. Наприкінці червня плануємо повноцінний випускний на турбазі KOHAVI FOREST CLUB в Орлівщині.

На турбазу випускники ліцею їдуть разом з батьками. Вони будуть там пригощатись, ночувати та зустрічати світанок на Самарі. Для однієї родини в залежності від кількості людей цей захід буде коштувати до 15 тисяч гривень. Звісно, питання вбрання хлопцям вирішити простіше, ніж дівчатам. Але й тут можна діяти нестандартно.

Зустріч світанку на Самарі буде незабутньою

–  Я замовив за кордоном сорочку з вишитою качкою та краватку з багатьма качками, – розповідає Олександр Коваль. – Це значно дешевше, ніж купувати тут. Зараз чекаю на посилку. До Орловщини буде їхати майже весь клас, це біля 20 людей. Плюс їхні родичі. Хоча друзів саме у класі я не маю, все одно задоволений тим, що буде таке свято. Сподіваюсь класно потусити!

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як у Дніпрі проходить НМТ.

Фото з відкритих джерел та з архіву героїв.

Категорія: Новини Дніпра, Освіта, Тема дня

Позначки: ,

Приєднуйтесь до нас у

Дивіться також:

Exit mobile version