Війна в Україні не оминула й сферу виробництва солодощів. Багато крафтових виробників, які з любов’ю та ентузіазмом творили унікальні смаки, опинилися на межі виживання: зруйновані логістичні ланцюжки, дорога сировина та різко впав попит. Але на фоні цих викликів українці демонструють справжню підтримку вітчизняному виробнику. Крафтові солодощі залишаються у тренді подарунків, адже це унікальна можливість насолодитися смаком та ароматом, створеним за допомогою натуральних інгредієнтів, який неможливо знайти в магазинних цукерках чи печиві. Які крафтові солодощі можна придбати у Дніпрі, з’ясовувала кореспондентка “Нашого міста”.
Дніпровським асам десертів доводиться виготовляти крафтові солодощі під час війни, в умовах обстрілів та дефіциту електрики. Хтось скаже “не на часі”, але саме ці смаколики дарують нам трохи позитиву та нагадують про прості радощі життя.
Французька цукерка з українським смаком
“Це той самий випадок, коли робота приносить задоволення і навіть не помічаєш, що працював з ранку до ночі”, – каже дніпровський шоколатьє та власник однойменного бренду Ігор Андрияш. Він навчався у французького кондитера Мартіна Дієза, автора відомих цукерок “Вулкан”. І саме вони стали майже візитівкою пана Андрияша.
Вони складні у приготуванні, відрізняються від корпусних цукерок передусім за часом виготовлення. Їх довше готувати – треба вловити плинність шоколаду, температуру у цеху, багато нюансів. Все це, щоб досягти красивої форми – шоколадні крапельки немов стікають, але не вниз, а вгору, – розкриває секрети Ігор Андріяш.
Дніпровський шоколатьє каже, що зараз у його виробництві від “Вулкана” Мартіна Дієза запозичена лише форма цукерки. Вдалося навіть додати українського смаку.
Я не зустрічав ніде цукерки з української бузиною. А я роблю з нею начинки і дуже добре виходить. Взагалі начинки – тут справжні фантазії: вигадуй, експериментуй, пробуй, – додає Ігор Андріяш.
Цукерки прийшли у його життя несподівано, коли майбутньому шоколатьє було вже 45. Все почалося з відео в інтернеті, потім довгі спроби та пошук смаків на власній кухні, нарешті майстеркласи, реєстрація торгової марки та перші клієнти. Тепер чоловік вважає, що власну справу починати ніколи не пізно. Він готує солодощі у цеху, який обладнав у своєму приватному будинку, використовує лише натуральні інгредієнти. На власному городі він вирощує ягоди, кілька видів базиліку, які використовує у виробництві. В його солодкому арсеналі вже близько 30 видів цукерок, а замовлення надходять навіть з-за кордону.
Я використовую лише якісні шоколади та інші інгредієнти, я не розмінююсь на дешеві, тому що я зареєстрував свою торгову марку і продукція повинна бути преміум класу. Нехай навіть продажі будуть меншими, але я ніколи не буду на здешевлення виробництво, використовувати дешевий шоколад чи рослинні вершки. Якщо це масло вершкове, то воно має бути 82,5% – від нього дуже багато залежить, особливо післясмак, – пояснює Ігор Андрияш.
Він мріє про мирні часи, щоб, наприклад, його шоколадні мішки Тедді якомога частіше допомагали робити пропозиції руки та серця чи вітати з днем народження.
Що таке крафтові солодощі
- Унікальні ласощі: крафтові солодощі – це не просто їжа, це мистецтво. Їхні творці вкладають душу та багато праці у кожен виріб, роблячи його неповторним.
- Різноманіття смаків: крафтові солодощі пропонують широкий спектр смаків та рецептів, яких ви не знайдете в масових продуктах.
- Якість і натуральні інгредієнти: крафтові виробники використовують тільки натуральні інгредієнти та ретельно стежать за якістю своєї продукції.
Торт за ціною колеса від авто
Він мріє зробити на замовлення простий торт з квітами, але йому замовляють найскладніше. Одна з останніх робіт – торт, який один в один схожий на відкриту пачку чипсів. Кондитера Дмитра Нікіфоренка знають не лише у Дніпрі, але і в інших містах України, адже його торти подорожують до замовників на потягах і автобусах.
Повар за фахом, Дмитро Нікіфоренко, робить торти вже понад 15 років. Все почалось з казкових, з їжачками та колобками, – для маленького сина. Зараз хлопець вже виріс, а торти в житті його батька залишаються і стали справжніми витворами мистецтва. І замовляють їх все частіше не для дітей, а для дорослих. Особливо вражає солодкий автопарк. На фото торти-автівки складно відрізнити від справжніх машин. Це найскладніша робота, в якій кондитеру допомагає звичайна лінійка, терпіння та міцна рука – як у хірурга.
Потрібна лінійка, ноутбук, багато фотографій автівки з різних сторін – І вперед. Я роблю торт – на це йде приблизно день. Потім з нього вирізаю машину, формую її, а потім накриваю мастикою, прорізаю двері, фари, під колеса все вирізаю. Потім беру аерограф і фарбую торт. На все це – не менше доби. Складніше автівки лише літаки-торти, адже там складна робота з крилами, – каже Дмитро Нікіфоренко та зізнається, що до всього цього неймовірного солодкого автопарку була безліч невдалих спроб.
Він зробив вже понад 70 солодких автівок, а, до речі, сам їздить на велосипеді та користується послугами таксі.
Так, я не автомобіліст. Але серед тортів-автівок у мене є найулюбленіші. Рейндж-ровер у мене просто класний вийшов та стара німецька машина червона, на якій ще до Другої світової їздили, – розповідає кондитер.
Дмитро каже, що йому простіше зробити п’ять легких тортів, ніж один складний, але замовники йдуть до нього саме за витвором мистецтва.
Торт-автівка важить десь 4,5-5 кг в середньому. І коштує в середньому 6-7 тисяч. Це набагато дешевше, ніж справжній “Мерседес”, але дорівнює вартості одного його колеса, – жартує Дмитро Никифоренко.
Що можуть крафтові солодощі
- Стати оригінальним подарунком для близьких чи знайомих.
- Додати родзинки до будь-якого застілля.
- Допомогти розслабитися та відпочити після довгого дня.
- Зробити ваше життя трохи солодшим та смачнішим.
Цукерки зі сирним смаком
Дніпрянин Олег Соловйов має інженерні дипломи та кілька бізнесів у минулому. Зараз чоловік виготовляє ексклюзивні цукерки, у яких поєднує смак шоколаду та елітного сиру. Все починалось зі спроб на власній кухні, а дружина була основним дегустатором.
Якось я випадково натрапив на рекламу цукерок і спробував зробити щось подібне. Перші мої цукерки були по рецепту з інтернету. Потім я перепробував багато інших рецептів, порахував бухгалтерію і зрозумів, що це скоріше хобі, ніж бізнес. Але я продовжував шукати щось цікаве і в чому можна бути першим. Якось я натрапив на рецепт цукерок з сиром, я почав експериментувати і вау – мені просто знесло дах, – розповідає Олег Соловйов.
Експерименти тривали кілька місяців, дружина жартувала з цього приводу та раділа, що відтепер в домі завжди є сир. І нарешті Олег Соловйов продав перший сет своїх сирних цукерок. Спочатку замовниками були знайомі, потім знайомі знайомих. Коло клієнтів розширювалося, з’явився власний бренд Chees sweets.
Більше 80% моїх покупців – жінки різного віку. Купують цукерки точно не для дітей, тому що сир – це така річ, до котрої треба дозріти. Діти люблять більш виразні смаки, більш солодкі, яскравіші. А мої цукерки – для тих, хто любить складні смаки та естетику, – пояснює Олег Соловйов.
Зараз у його команді з десяток людей – хтось робить начинку, хтось формує цукерки, приймає замовлення та організовує доставку.
Процес творчий не закінчується, просто він поставлений вже на бізнес-рейки. Але він непростий, тому що війна і дуже коштовний товар. Ринок споживачів невеликий, складнощі з логістикою, з електрикою. Тому ще в найближчих планах – розробити до кінця технологію виробництва, щоб можна було далі просувати бізнес через франшизи за кордоном. І не возити цукерки, а виготовляти на місці, – ділиться планами дніпровський шоколатьє.
Його сирні цукерки вже знають в інших країнах. Сам Олег Соловйов каже, що простіше сказати, де вони ще не були – на полюсах та в Австралії.
Нагадаємо, раніше ми писали, скільки коштує торт на дитячий день народження у Дніпрі.
