До війни у Нікополі жило більше 105 тисяч людей, а тепер лишилося лише декілька десятків тисяч. Місто потроху оживає: відкриваються магазини, заправки та кафе, але переважно у безпечних районах, подалі від прибережної зони, яка найбільше потерпає від обстрілів російських окупантів. Як зараз виглядає набережна Ніколя, – розповість «Наше Місто» з посиланням на «Дім».
Нікополь розкинувся на правому березі Дніпра, буквально впритул до тимчасово окупованої території. Відстань від нікопольського пляжу “Маямі” до Кам’янки-Дніпровської на протилежному березі становить жахливі 5 кілометрів.
Місто змушене жити під постійною загрозою обстрілів, адже воно фактично стало прифронтовим. На жаль, сліди війни тут видно чітко, особливо поблизу річки. Рівень руйнувань зростає, чим ближче до води.
«Обстріли йдуть, на жаль, щодня по території району. Час іноді буває однаковий, але коли в окупантів ідуть ротації, то може змінюватися. Здебільшого удари завдають по цивільних об’єктах, цивільних людях», — розповів Денис Соловйов, начальник 7-го державного пожежно-рятувального загону міста Нікополь.
Рятувальники Нікополя фіксують жахливий “рекорд” – 25 обстрілів за день. Набережна, що колись була улюбленим місцем відпочинку на березі Каховського водосховища, тепер закрита для цивільних – це найнебезпечніша зона міста.
Ще до 2022 року набережна була центром тяжіння для нікопольців та гостей міста. Тут можна було насолодитися неймовірними краєвидами водосховища, оглянути розкішні будинки, відпочити в затишних місцях або ж відвідати яхт-клуби.
Однак після підриву росіянами Каховської ГЕС рівень води у водосховищі значно знизився, а обстріли зруйнували будинки вздовж набережної. Замість мальовничих пейзажів тепер панує атмосфера страху та руйнування.
«Це прибережна зона. Тут постійні обстріли. І це відбувається з боку окупантів, які знаходяться на тій стороні — Кам’янка, Енергодар. Вони прикриваються Запорізькою атомною електростанцією, щоб постійно обстрілювати наше мирне населення», — розповідає волонтер Денис Христов.
Колишнє кафе «Три накати», де колись збиралися люди, щоб розслабитися і поспілкуватися, тепер лежить у руїнах. Ще два роки тому тут вирувало життя: звучала музика, люди святкували, ділилися радістю. Зараз же замість мелодійних звуків чути лише гуркіт мінометів і вибухи снарядів. Відстань до Кам’янки становить 5 кілометрів, але окупанти можуть встановити міномети в бродах, що значно скорочує цю відстань до 4 кілометрів.
Фото: Канал Дім.
Нагадаємо, раніше ми писали: Заново вчиться ходити: історія поліцейського з Нікопольщини, який вижив після удару дроном.
Читайте також: «Найтяжче – приїжджати на місце обстрілу і бачити дітей»: історія поліцейського, який рятує людей у Нікополі