Ноу-хау від дніпрян працюють в Україні та за кордоном

Навіть повномасштабна війна не зламала дух українців. Сьогодні в Дніпрі успішно працюють сотні різних підприємств. Частина з них переїхала з окупованих регіонів, частину створили містяни. Тішить, що деякі дніпровські підприємці не просто виживають, а розробляють нові бренди, впроваджують нові технології та ноу-хау, що знаходять попит в Україні та за кордоном. Про це розповість «Наше місто».

Найкращі ідеї реалізуються в Дніпрі

Сьогодні Дніпро живе важко і напружено. До лінії фронту якихось 200 кілометрів. Утім, саме в нашому прифронтовому місті реалізуються найкращі бізнес-ідеї. Свої виробничі потужності переводять із тимчасово окупованих територій до Дніпра, де вони продовжують успішно функціонувати. Реалізують свої ноу-хау і дніпровські підприємці, завдяки чому поповнюється міський бюджет.

– У Дніпрі діє Комплексна програма розвитку малого та середнього підприємництва на 2023-2027 роки, – розповідає Ірина Журавльова, начальниця управління регуляторної політики та розвитку підприємництва департаменту правового забезпечення Дніпровської міськради. – Ми активно підтримуємо релокований бізнес.  Надаємо інформаційну підтримку, залучаємо до участі в заходах (вебінарах) щодо створення та розвитку власної справи, які проводять провідні експерти та аналітики. Слід зазначити, що платежі до бюджету міста від господарської діяльності релокованого бізнесу в першому кварталі 2024 року збільшилися в 1,5 раза порівняно з відповідним періодом 2023-го.

«Аква-Холдинг» отримує і продає патенти в Європі 

 Проєктно-інжинірингова компанія «Аква-Холдинг» одна з найбільших на українському ринку з надання ексклюзивних послуг у сфері комплексного інжинірингу систем водопостачання та очищення оборотних, стічних вод підприємств металургійної, гірничо-збагачувальної, нафтопереробної, хімічної, харчової та інших галузей промисловості. Простіше кажучи, розробки компанії допомагають зробити нашу воду чистішою. Справа дуже важлива і потрібна.

Сьогодні виробничі потужності «Аква-Холдингу» розташовані в різних містах і країнах, але серце компанії – у Дніпрі.

– Після того як окупанти захопили Пологівський хімзавод, ми забрали звідти своїх співробітників і відкрили підприємство на заході України, – розповідає Євген Острейко, засновник компанії. – А наш головний офіс розташований у Дніпрі. Я сам дніпрянин і більшість співробітників із Дніпра. Ми створили сильну команду з кандидатів хімічних і технічних наук – потужний науково-виробничий кластер в Україні, завдяки чому реалізуємо найамбітніші проєкти.

Нагадаємо, що кілька років тому особливий очищувальний реагент – «Амопол», розроблений компанією та застосований на очисних спорудах Ломівської насосно-фільтрувальної станції, дав змогу поліпшити якість води, яку споживають дніпряни.

Нині «Аква-Холдинг» працює не тільки в Україні, а й за кордоном.

– Йдуть переговорні процеси, технологічні випробування та проектні роботи з будівництва нових підприємств, продаж ліцензій на основі патентів компанії в Бразилію, Німеччину, Боснію і Герцеговину, Словаччину.

Унікальна кулінарна технологія від Миколи Мальченка

У рідному Слов’янську Микола Васильович працював будівельником, але завжди мріяв про власний кулінарний бізнес. Згодом це йому вдалося.

– Хтось усе життя дивиться серіали, а я завжди цікавився кулінарними новинами, – розповідає Микола Мальченко. – Спробу відкрити власну справу здійснив удома за три місяці до повномасштабного вторгнення. Коли ж бойові дії вже йшли за кілька кілометрів від мого міста, вирішив переїхати до Дніпра.

У Дніпрі він подав заявки одразу на кілька грантів. На отримані майже півмільйона гривень орендував приміщення та придбав обладнання. Але талановитий підприємець не просто відкрив, а й розробив та впровадив свою авторську технологію приготування ланчбургера.

  – Років десять тому спостерігав у соцмережах усілякі спроби пресувати бургерну булку, – продовжує Микола. – Але це пустощі, а не технологія! Я надихнувся іншою ідеєю – «загерметизувати» свіжу начинку у двох ситних коржах. Звісно, коржі потрібно зробити особливим способом і в цьому мій винахід. Потім клієнт обирає начинку, протягом 50 секунд коржі запікаються, обрізаються і продукт готовий. Його називають літаючою тарілкою, пельменем, вареником.  Мільйон версій. Я назвав ланчбургером.

Свій диво-бургер Микола Мальченко зареєстрував як «Хлібна тарілка» і з задоволенням пропонує у своєму закладі. Працює підприємець із двома помічниками.

– Син разом із дружиною переїхали до Німеччини, а я залишився в Україні, – зазначає Микола Васильович. – Без помічників не обійтися. На жаль, нещодавно неподалік трапився «приліт» (ланчбургерна розташована на привокзальній площі – Авт.) після чого каса впала вдвічі. Але я не впадаю у відчай. Планую масштабувати свій бізнес – відкрити ще п’ять ланчбургерних у Дніпрі.

У Дніпрі з’явилася «маленька Ірландія» 

У той час, як одні дніпряни, рятуючись від війни, емігрують у благополучну Європу, інші, навпаки, адаптують європейські традиції до Дніпра. Так вчинила наша талановита землячка Валерія Сагак’ян, яка, поїздивши Європою, повернулася в рідне місто, щоб відкрити ірландський паб.

– Я побувала в пабах Німеччини, Франції, Польщі, Болгарії та Угорщини і скрізь прагнула підгледіти що-небудь цікаве, щоб застосувати це в Україні, – розповідає Валерія. – Найбільше мені сподобалася ірландська пивна традиція.  Тому з чоловіком вирішили відкрити саме ірландський паб. Причому хотілося, щоб це була не чергова пивнушка, а стильний заклад.

Зауважимо, що новий заклад – Petrovka Pub Валерія та Данило Сагак’ян відкрили на власні кошти в березні 2022-го. Через місяць після початку великої війни! Придивились відповідне приміщення на проспекті Івана Мазепи, зробили ремонт і незабаром у Дніпрі з’явилася «маленька Ірландія».

– Інтер’єр приміщення вийшов повністю в ірландському стилі з використанням натуральної деревини та сучасного дизайну – продовжує співрозмовниця. – Один із залів зробили футбольним. Футбольні фани принесли нам шарфики улюблених команд. Зокрема, й «Дніпра». Тепер атмосфера в нас не стільки пивна, скільки спортивна.

До речі, про пиво. Дніпровські підприємці уклали контракт із невеликою київською броварнею, що поставляє ексклюзивне крафтове пиво. Звичайно, війна внесла свої корективи в роботу креативного пабу.

– Коли почалися проблеми зі світлом, встановили генератор, – зазначає Валерія Сагак’ян. – Відвідувачі стверджували, що наш паб – «пункт незламності».  Тут можна не тільки відпочити, а й підзарядити телефон. Сьогодні у нас працюють шестеро співробітників, ми справно платимо податки і вважаємо, що робимо свій внесок у перемогу над ворогом.

Зазначимо, що своєрідним ноу-хау пабу стали нові оригінальні страви, вигадані самою господинею.

 – Колись навчалася в кулінарному училищі і в новій справі досвід став у нагоді, – резюмує Валерія. – Пропоную нашим гостям асорті ковбасок, рецепт до яких – мій винахід. Щоправда, оригінальної назви його ще немає.

Флораріуми Ірини Чабан допомагають рятувати бійців на нулі 

Випускниці фізтеху ДНУ Ірині Чабан одного разу спала на думку ідея створювати мініатюрні сади. Своєрідні маленькі світи, які можуть вміститися на підвіконні.

Підгледівши ідею флораріумів на західних ресурсах, наша землячка сама почала експериментувати з екзотичними рослинами та творити власні всесвіти.

– За освітою я інженер-еколог і природа мене завжди надихала, – розповідає Ірина. – Використовую тропічні екзоти, які живуть у вологому середовищі і просто у квартирі їм некомфортно. А в невеликій ємності вони почуваються чудово. Рослини п’ють воду, випаровують її через листя. Волога осідає на стінах посудин і знову поглинається рослинами. Замкнута екосистема!

Деякі рослинки поміщені зовсім у маленький простір. Здається, що вони і в тісноті, і в образі. Але це не так.

  – Нехай і в обмежених умовах, але рослини живуть-ростуть непогано, – пояснює підприємець. – Коли коріння досягає меж, розвиток просто сповільнюється. Таким чином флораріум може існувати кілька років. Можливо, і більше. Поки що в мене такої практики не було. Догляд нескладний – раз на кілька місяців додавати трохи води.

Одразу після повномасштабного вторгнення попит на «пляшкові сади» Ірини впав, але, через деякий час, вони стали дуже затребувані. Нічого дивного – людям хочеться відпочити від війни.

– Сама робота і спостереження за рослинами підвищує рівень серотоніну, – зазначає Ірина Чабан. – Це знімає стрес і повертає спокій. Своєрідний терапевтичний ефект!

Але найголовніше, що відома флористична практика, використана дніпрянкою, отримала застосування для порятунку наших захисників.

– Моя знайома, бойовий медик уже третій рік на фронті, – розповідає Ірина Чабан. – Вона використовує мої рослини, щоб виводити бійців із важкого психологічного стану. Трапляється, що після бою людина замикається, ні на що не реагує, занурюється в себе. У такому стані допомагають мої мініатюрні сади. Природа лікує! Мені здається, що ще більший ефект буде, якщо після перебування на нулі, у період реабілітації бійці спробують власноруч майструвати подібні композиції.

Фото Володимира Федорищева, Євгена Острейко, Валерії Сагак’ян